Факторы риска для дисфагии и влияние на исход после спонтанного субарахноидального кровоизлияния
Несмотря на огромное влияние нарушений глотания на исход после ишемического инсульта, мало что известно о частоте возникновения дисфагии после субарахноидального кровоизлияния (САК) и ее влиянии на госпитальные осложнения, длительность пребывания в отделении интенсивной терапии и функциональный исход.
Методы. Ниже представлен ретроспективный анализ продолжающегося проспективного когортного исследования. Способность к глотанию оценивалась у последовательных пациентов с нетравматическим САК, поступивших в неврологическое отделение интенсивной терапии, с использованием шкалы дисфагии Богенхаузена (BODS). Оценка по BODS >2 баллов указывает на дисфагию. Функциональный исход оценивали через 3 мес после САК с использованием модифицированной шкалы Ренкина. Оценка >2 расценивалась как плохой функциональный исход.
Результаты. 250 последовательных пациентов с САК всех клинических степеней тяжести (средний возраст – 57 лет; межквартильный диапазон – 47-67) были включены в анализ. Дисфагия была диагностирована у 86 пациентов (34,4%). Факторами, независимо связанными с развитием дисфагии, были плохая клиническая оценка при поступлении (оценка по шкале Ханта – Гесса 4-5), САК‑ассоциированная паренхиматозная гематома, гидроцефалия, наличие аневризмы и длительная искусственная вентиляция легких (>48 ч). Дисфагия была независимо связана с более высокой частотой пневмонии (коэффициент риска, КР 4,32; 95% доверительный интервал, ДИ 2,35-7,93), инфекцией кровотока (КР 4,3; 95% ДИ 2,0-9,4), более длительным пребыванием в отделении интенсивной терапии (14 (8-21) дней против 29,5 (23-45) дней; р<0,001) и плохого функционального исхода через 3 мес (КР 3,10; 95% ДИ 1,49-6,39).
Выводы. Дисфагия является частым осложнением нетравматического САК и связана с плохим функциональным исходом, инфекционными осложнениями и длительным пребыванием в отделении интенсивной терапии. Ранняя идентификация лиц с высоким риском необходима для своевременной стратификации отдельных пациентов для лечения дисфагии.
Keser T. et al. Risk factors for dysphagia and the impact on outcome after spontaneous subarachnoid hemorrhage. Neurocrit Care. 2019.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (472), лютий 2020 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....