Сердечно-сосудистые осложнения увеличивают риск развития онкозаболеваний

19.03.2020

У пациентов, перенесших сердечно-сосудистые осложнения, повышен риск развития злокачественных новообразований. К такому заключению пришла группа ученых под руководством экспертов из Массачусетской больницы общего профиля. Результаты исследования были представлены на научном заседании Американской кардиологической ассоциации (AHA, 2019) в Филадельфии.

Рассмотрены данные 12 712 участников (средний возраст – ​51 год) исследования Framingham Heart Study, которое длилось почти 15 лет, без сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) или онкозаболеваний на исходном уровне. В качестве измерения угрозы ССЗ применили оценку 10-летнего риска развития атеросклеротических ССЗ (ASCVD).

В процессе наблюдения было зарегистрировано 1670 случаев образования злокачественных опухолей (в 19% случаев – ​рак органов желудочно-кишечного тракта, в 18% – ​молочной железы, в 16% – ​простаты, в 11% – ​легкого). Исследователи обнаружили следующее:

  • факторы риска ССЗ, включая возраст, пол, высокое артериальное давление и статус курения, были непосредственно связаны с риском развития злокачественных новообразований;
  • у пациентов с ASCVD 20% и выше риск возникновения любого онкозаболевания был минимум в 3 раза больше, чем у участников с ASCVD, равным 5% и ниже;
  • у людей, которые в ходе испытания пережили сердечно-сосудистые осложнения, риск развития злокачественных опухолей впоследствии был в 7 раз выше;
  • пациенты с высоким уровнем мозгового натрийуретического гормона NT-proBNP (биомаркера, зачастую повышающегося при сердечной недостаточности) также были в большей степени подвержены угрозе развития онкозаболевания.

Как отметила ведущий исследователь доктор Эмили Лау, у ССЗ и злокачественных опухолей есть много общих факторов риска, включая употребление табака, неправильное питание и недостаток физической активности. По мнению экспертов, следующим шагом должно стать выявление биологических механизмов, определяющих связь между онкозаболеваниями и патологией сердечно-сосудистой системы.

По материалам https://medvestnik.ru

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 5 (61), 2019 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

Цифрова система візуалізації на основі штучного інтелекту створена для отримання швидких результатів біопсії 26.04.2024 Діагностика Онкологія та гематологія Цифрова система візуалізації на основі штучного інтелекту створена для отримання швидких результатів біопсії

Дослідники з Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада) винайшли цифрову медичну систему візуалізації, яка значно покращує процес виявлення новоутворень: лікарі отримують моментальні результати для швидкого та ефективного лікування всіх типів раку. Система дистанційного зондування фотонного поглинання (PARS), інноваційна технологія, створена з нуля, є швидшою, ніж традиційні методи виявлення раку, і має на меті поставити діагноз за лічені хвилини, уможливлюючи швидке хірургічне втручання. Зараз пацієнти можуть чекати тижнями або навіть місяцями, щоб отримати результати біопсії, що призводить до затримок у лікуванні та підвищеного занепокоєння хворих. Робота опублікована в журналах IEEE Transactions on Biomedical Engineering та Scientific Reports. ...

25.04.2024 Онкологія та гематологія CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії

Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....