Наслідки струсу мозку підвищують ризик розвитку хвороби Альцгеймера

19.01.2022

Посттравматична амнезія та хронічні судинні ураження, спричинені черепно-мозковою травмою, пов’язані з підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера.

Використовуючи медичні записи та дані медичного страхування, фахівці Монреальського реабілітаційного інституту (Канада) виявили 5642 пацієнти з черепно-мозковою травмою, які надійшли до третинного травматологічного центру за 12-річний період (із 2000 по 2012 рік). Черепно-мозкові травми, більшість з яких легкі, були результатом дорожньо-транспортних пригод, падінь, нападів та нещасних випадків, пов’язаних зі спортом.

Поточний аналіз включав 30 пацієнтів із черепно-мозковою травмою, у яких розвинулася деменція при хворобі Альцгеймера, і 80 осіб, у яких не було деменції та які виступали як контрольна група.

У пацієнтів із деменцією середній вік при травмі становив 58,3 років порівняно із 70,4 років у контрольній групі. Середній час до встановлення діагнозу деменції після травми становив 3,3 роки.

Серед досліджуваної популяції у 25,5 % осіб було діагностовано посттравматичну амнезію, для якої характерні сплутаність свідомості та дезорієнтація; 16,7 % мали в анамнезі хоча б одну черепно-мозкову травму (початкове сканування показало ураження судин та атрофію у 23,6 % та 27,6 % пацієнтів відповідно).

Також було зафіксовано цукровий діабет (19,4 %), артеріальну гіпертензію (55,5 %), дисліпідемію (37 %) та ішемічну хворобу серця (25,0 %). Жоден із учасників не мав у анамнезі захворювання периферичних артерій.

Результати показали, що наявність посттравматичної амнезії або судинних уражень при нейровізуалізації у пацієнтів із черепно-мозковою травмою була асоційована із майже чотириразовим збільшенням ризику хвороби Альцгеймера.

Ймовірність розвитку деменції при хворобі Альцгеймера була вищою для тих, у кого було виявлено ураження судин на нейровізуалізації. Дослідники зазначили, що деякі пацієнти із тяжкою черепно-мозковою травмою мали схильність до ризику розвитку деменції.

 

Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/966729

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів 24.04.2024 Неврологія Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів

Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

22.04.2024 Неврологія Нова терапевтична мішень для лікування черепно-мозкової травми

Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....