Наслідки струсу мозку підвищують ризик розвитку хвороби Альцгеймера
Посттравматична амнезія та хронічні судинні ураження, спричинені черепно-мозковою травмою, пов’язані з підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера.
Використовуючи медичні записи та дані медичного страхування, фахівці Монреальського реабілітаційного інституту (Канада) виявили 5642 пацієнти з черепно-мозковою травмою, які надійшли до третинного травматологічного центру за 12-річний період (із 2000 по 2012 рік). Черепно-мозкові травми, більшість з яких легкі, були результатом дорожньо-транспортних пригод, падінь, нападів та нещасних випадків, пов’язаних зі спортом.
Поточний аналіз включав 30 пацієнтів із черепно-мозковою травмою, у яких розвинулася деменція при хворобі Альцгеймера, і 80 осіб, у яких не було деменції та які виступали як контрольна група.
У пацієнтів із деменцією середній вік при травмі становив 58,3 років порівняно із 70,4 років у контрольній групі. Середній час до встановлення діагнозу деменції після травми становив 3,3 роки.
Серед досліджуваної популяції у 25,5 % осіб було діагностовано посттравматичну амнезію, для якої характерні сплутаність свідомості та дезорієнтація; 16,7 % мали в анамнезі хоча б одну черепно-мозкову травму (початкове сканування показало ураження судин та атрофію у 23,6 % та 27,6 % пацієнтів відповідно).
Також було зафіксовано цукровий діабет (19,4 %), артеріальну гіпертензію (55,5 %), дисліпідемію (37 %) та ішемічну хворобу серця (25,0 %). Жоден із учасників не мав у анамнезі захворювання периферичних артерій.
Результати показали, що наявність посттравматичної амнезії або судинних уражень при нейровізуалізації у пацієнтів із черепно-мозковою травмою була асоційована із майже чотириразовим збільшенням ризику хвороби Альцгеймера.
Ймовірність розвитку деменції при хворобі Альцгеймера була вищою для тих, у кого було виявлено ураження судин на нейровізуалізації. Дослідники зазначили, що деякі пацієнти із тяжкою черепно-мозковою травмою мали схильність до ризику розвитку деменції.
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/966729
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....