Тетрацикліни посилюють протипухлинний Т-клітинний імунітет і відкривають новий спосіб боротьби з раком
Ракові клітини ростуть і поширюються, ховаючись від імунної системи організму. Імунотерапія дозволяє імунній системі знаходити та атакувати приховані ракові клітини, допомагаючи хворим на рак жити довше. Інгібітори імунних контрольних точок є найбільш поширеними засобами імунотерапії. Ці препарати розпізнають і блокують білки, які ракові клітини використовують для приховування від імунної системи. Однак патологічні клітини, які не мають цих білків, застосовують різні способи приховування. Оскільки пацієнти не реагують на інгібітори імунних контрольних точок, дослідники прагнуть розробити новий підхід до лікування таких пухлин.
У дослідженні, опублікованому в Journal for ImmunoTherapy of Cancer, науковці з Університету Осаки (Японія) виявили, що тетрацикліни допомагають імунній системі знаходити ракові клітини у спосіб, який відрізняється від сучасної імунотерапії. Ці антибіотики стимулюють імунні клітини, відомі як Т-лімфоцити, атакувати та знищувати ракові клітини. Учені досліджували тетрацикліновий антибіотик міноциклін у крові та пухлинних тканинах пацієнтів із раком легенів. Дослідники встановили, що міноциклін посилює протипухлинну активність Т-лімфоцитів, націлюючись на галактин-1, який є імуносупресивним білком, що виробляється раковими клітинами.
Команда виявила, що галактин-1 допомагає раковим клітинам ховатися від імунної системи, перешкоджаючи цитотоксичним Т-лімфоцитам досягти пухлини. Після лікування тетрацикліном галактин-1 більше не міг зупинити атаку Т-лімфоцитів на пухлину. Блокування галактину-1 може стати ключем до нових методів лікування раку. «Механізм дії цих антибіотиків відрізняється від механізму дії інгібіторів імунних контрольних точок та інших імунотерапій, які використовуються для лікування раку, – зазначає один з авторів Кота Івахорі. – Ми сподіваємося, що це дослідження призведе до розроблення нових ліків, які спрямовані на різні імунні шляхи та зможуть принести користь людям, хворим на рак, особливо для яких імунотерапія неефективна». Антибіотики тетрациклінового ряду вже багато років використовуються для лікування пацієнтів з інфекційними захворюваннями у всьому світі. Тепер ці ліки можуть вказати шлях до нової імунотерапії для хворих на рак, у яких на сьогодні не так багато варіантів лікування.
Джерело: https://jitc.bmj.com/content/12/4/e008334
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія
29.04.2024
Онкологія та гематологія
Терапія та сімейна медицина
Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози
Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....
Дослідники з Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада) винайшли цифрову медичну систему візуалізації, яка значно покращує процес виявлення новоутворень: лікарі отримують моментальні результати для швидкого та ефективного лікування всіх типів раку. Система дистанційного зондування фотонного поглинання (PARS), інноваційна технологія, створена з нуля, є швидшою, ніж традиційні методи виявлення раку, і має на меті поставити діагноз за лічені хвилини, уможливлюючи швидке хірургічне втручання. Зараз пацієнти можуть чекати тижнями або навіть місяцями, щоб отримати результати біопсії, що призводить до затримок у лікуванні та підвищеного занепокоєння хворих. Робота опублікована в журналах IEEE Transactions on Biomedical Engineering та Scientific Reports. ...
Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....