Біль після інсульту в умовах сьогодення: особливості діагностики та лікування
У нинішній складний час особливо актуальними є питання діагностики, лікування і реабілітації таких соціально значущих захворювань, як черепно-мозкова травма та її наслідки, мозковий інсульт, тривожні й депресивні розлади, інсомнії тощо. Всі ці проблеми варто переглянути та оперативно вирішити. В березні відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Особливості діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із неврологічною патологією в умовах воєнного часу»,
де виступила професор кафедри неврології Національного медичного університету
ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Тетяна Макарівна Черенько
з доповіддю «Проблема болю після інсульту в світлі найгостріших викликів сьогодення».
Вплив адекватного забезпечення кальцієм на здоров’я людини
Аліментарний дефіцит кальцію є досить поширеним явищем. Відсутність стандартних методів оцінки індивідуального кальцієвого статусу заважає об’єктивно оцінити стан проблеми в суспільстві та глобальний тягар відповідних негативних наслідків для здоров’я. Втім, за приблизними оцінками експертів, майже половина населення світу має недостатнє надходження кальцію з харчовими продуктами. Недостатнє споживання кальцію не лише чинить негативний вплив на здоров’я кісток, але й асоціюється зі зростанням ризику розвитку раку, серцево-судинних захворювань, ускладнень вагітності тощо. Низьке споживання кальцію характерне передусім для населення країн із низьким і середнім рівнями доходу, хоча значна частка населення розвинених країн також не отримує рекомендованої кількості цього елемента. Найсерйознішою проблемою, пов’язаною з недостатнім надходженням кальцію до організму, традиційно вважається остеопороз. Це захворювання характеризується зниженням кісткової маси та порушенням мікроархітектоніки кісткової тканини, що призводить до підвищення ризику переломів і пов’язаних із ними віддалених негативних наслідків для здоров’я. Оскільки населення нашої планети старіє, збереження здоров’я скелета стає дедалі важливішим. На жаль, лікарі мало обізнані з проблемою остеопорозу, тому не приділяють належної уваги діагностиці та лікуванню цього стану.
Подагра: сьогодення і майбутнє
Подагра – це найпоширеніший запальний артрит у світі. Типова форма подагри проявляється періодичними гострими запальними епізодами, відомими як подагричні напади. Тофуси, що є накопиченнями кристалів сечової кислоти (СК) із навколишнім запаленням, характерні для недостатньо лікованого або тривалого захворювання, але можуть були і першим клінічним проявом. На пізніх стадіях подагра може призводити до персистувального запалення суглобів, тяжкого болю й обмеження функції. Чітко встановлений зв’язок подагри із захворюваннями нирок, артеріальною гіпертензією і кардіоваскулярними подіями. За останні 30 років глобальна поширеність подагри подвоїлася і сьогодні складає
близько 2-3% серед дорослих.
Гіперурикемія та нирки: сучасний підхід до вирішення проблеми
Зростання захворюваності на подагру, метаболічний синдром, хронічну хворобу нирок (ХХН), а також кардіальні та нефрологічні патології, що спричиняють погіршення якості життя, ранню інвалідизацію пацієнтів і смертність, сьогодні зумовлюють особливу актуальність проблеми підвищення рівня сечової кислоти (СК) у крові (гіперурикемії). Істотний науковий і практичний інтерес є причиною розгляду питання впливу гіперурикемії на нирки.
Роль тромбоцитів у запаленні й інфекції
Причиною активації тромбоцитів може бути зв’язування секреторних бактеріальних продуктів, особливо токсинів. Такий механізм описаний S. aureus, S. pneumoniae, S. pyogenes, P. gingivalis тощо. Одна й та сама бактерія може використовувати всі зазначені шляхи активації тромбоцитів. У 2004 році на тромбоцитах уперше було виявлено Toll-подібні рецептори (TLR), що суттєво просунуло уявлення про них як про клітини, залучені до розпізнавання патогенів та пов’язаного з ними запалення.
Остеоартрит у коморбідних пацієнтів: особливості вибору НПЗП
Думка фахівця
4 травня, 2023
У медичній практиці клініцистам часто доводиться лікувати хворих із поєднанням декількох захворювань та синдромів, що становить певні труднощі, при цьому коморбідні захворювання й досі залишаються недостатньо вивченою галуззю медицини і потребують посиленої уваги науковців та фахівців. У березні відбулася науково-практична онлайн-конференція «Наукові та практичні аспекти розвитку внутрішньої медицини. Фокус на поліморбідність і коморбідність у терапевтичній практиці», під час проведення якої слово мала заслужений лікар України, керівник Центру ревматології, остеопорозу та імунобіологічної терапії клінічної лікарні «Феофанія» (м. Київ), член президії Асоціації ревматологів України,
член Європейської протиревматичної ліги (EULAR), лікар-ревматолог, доктор медичних наук, професор Ірина Юріївна Головач із доповіддю «Вибір НПЗП при остеоартриті
за умов коморбідності».
Дезлоратадин: у фокусі – алергічне запалення
Сучасний погляд на алергічні захворювання як на системну патологію потребує застосування ефективних та безпечних засобів для лікування та профілактики, що дозволяють впливати на основні механізми розвитку алергічного запалення – т. зв. алергічний каскад. Останнім часом з’являється все більше даних, що таким засобом є дезлоратадин – антигістамінний препарат ІІ покоління, який, крім блокади Н1-гістамінових рецепторів, має потужну протиалергічну та протизапальну дію.
Керівництво Глобальної стратегії діагностики, лікування та профілактики ХОЗЛ
Наразі хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), як і прогнозували, уже є однією з трьох основних причин смерті в усьому світі, причому 90% цих смертей – у країнах із низьким і середнім рівнем доходу [1, 2]. 2012 року від ХОЗЛ померло понад 3 млн світової популяції, що становить 6% усіх смертей у світі. ХОЗЛ є значною проблемою для охорони здоров’я, однак ця хвороба піддається лікуванню та профілактиці. ХОЗЛ є основною причиною хронічної захворюваності та смертності в усьому світі; багато людей хворіють роками і передчасно помирають через ХОЗЛ або його ускладнення. Тягар, зумовлений ХОЗЛ, за прогнозами, упродовж наступних десятиліть збільшуватиметься внаслідок тривалого впливу факторів ризику розвитку ХОЗЛ і старіння населення [3]. Метою Глобальної стратегії діагностики, лікування та профілактики ХОЗЛ (редакція 2023 року) є надання неупередженого огляду поточних доказових даних щодо оцінки, діагностики та лікування пацієнтів із ХОЗЛ, що може допомогти клініцисту. Обговорення ХОЗЛ та його лікування, рівні доказів і конкретні цитати з наукової літератури наведені в оригіналі документа, що доступний на сайті www.goldcopd.org.
Лікування хронічного риносинуситу з назальними поліпами
Хронічний риносинусит із назальними поліпами (ХРСзНП) – це запальне захворювання слизової оболонки носа та навклоносових пазух тривалістю щонайменше 12 тиж, що вражає приблизно 2-4% людей і супроводжується такими симптомами, як втрата нюху, закладеність носа, густі виділення з носової порожнини і відчуття тиснення в області обличчя [1, 2]. Деякі пацієнти з ХРСзНП також мають в анамнезі супутню астму та розвиток гострих респіраторних реакцій внаслідок застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Пацієнти з цією клінічною тріадою станів класифікуються як такі, що страждають на загострення респіраторного захворювання, зумовлене прийомом ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або НПЗП.
Новини МОЗ: фокус на антибіотикотерапію
Про Стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів із лікувальною та профілактичною метою», вибір антибіотиків (АБ), контроль їхньої ефективності, тактику лікаря щодо призначення та шляхи введення АБ розповідає Ігнат Гаврилов, фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоров’я (ЦГЗ).
Місце комплексних біорегуляційних препаратів у лікуванні респіраторних інфекцій і їх ускладнень
Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) – найпоширеніші інфекційні хвороби, що вражають усі вікові групи населення. Серед причин тимчасової втрати працездатності вони посідають перше місце – навіть у міжепідемічний період на них хворіє 1/6 частина населення планети. В Україні щороку на ГРІ хворіють 10-14 млн осіб, що становить 25-30% усієї та приблизно 75-90% інфекційної захворюваності в Україні (Протокол МОЗ № 499, 2019). Значна поширеність і захворюваність на ГРІ виносить цю проблему в число найактуальніших. Ускладнення, а також повторні захворювання стають причиною ослаблення захисних сил організму, формування хронічних вогнищ інфекції, тому вкрай важливими є своєчасна діагностика, лікування та профілактика ГРІ.
Пріоритети в розвитку Програми замісної підтримувальної терапії на 2024-2026 роки
Незважаючи на складні умови, пов’язані з повномасштабним вторгненням росії в Україну у 2022 р., минулого року Україні вдалося значно розширити програму замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) і виконати цілі більш ніж на 100% від встановлених. Це стало можливим завдяки неймовірним зусиллям лікарів і партнерів, які забезпечують безперервність лікування в усіх закладах охорони здоров’я, за винятком періоду тимчасової окупації. Про це повідомила Ірина Іванчук, начальниця відділу управління та протидії вірусним гепатитам та опіоїдної залежності Центру громадського здоров'я (ЦГЗ), коментуючи участь фахівців ЦГЗ у національному діалозі представників України і Глобального фонду для боротьби з ВІЛ та туберкульозом (ТБ), який відбувся в Польщі.
