Екзокринна недостатність підшлункової залози при цукровому діабеті
Підшлункова залоза (ПЗ) – це унікальний орган, який поєднує в собі елементи відразу двох систем організму: ендокринної та травної. Проте при цукровому діабеті (ЦД) за рахунок щільного
анатомо-фізіологічного зв’язку між ацинусами ПЗ й острівцями Лангерганса патологічні процеси в ендокринному апараті органа можуть зумовлювати порушення екзокринної функції, що обтяжує контроль глікемії в пацієнта навіть за умови адекватного лікування.
Маршрутизація пацієнтів із COVID-19 та проявами з боку шлунково‑кишкового тракту
7-8 жовтня відбулася конференція «Актуальні питання діагностики, лікування та реабілітації гастроентерологічних хворих». У межах цього наукового заходу значна увага була приділена проблемам реабілітації пацієнтів із COVID‑19, у яких з’явилися ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), і курації хворих з уже існуючими захворюваннями ШКТ на тлі коронавірусної інфекції. Вичерпні відповіді на ці запитання надала завідувачка кафедри медико-соціальної експертизи та реабілітації факультету післядипломної освіти ДЗ «Дніпровська медична академія МОЗ України», доктор медичних наук, професор Інна Станіславівна Борисова.
Чи можлива модифікація прогнозу в пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки?
Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) асоційована із прогресуючим перебігом і несприятливими наслідками COVID‑19 незалежно від наявності ожиріння чи інших коморбідних станів. На науково-практичній конференції з міжнародною участю «Поліморбідна патологія органів травлення в практиці сімейного лікаря», яка відбулася 4-5 листопада в м. Дніпро, широко охопили увагою підходи до лікування НАЖХП. Препарат Укрлів (урсодеоксихолева кислота – УДХК – від фармацевтичної компанії «Кусум») наділений цими якостями, ефективно пригнічує прогресування НАЖХП, тим самим знижуючи ризики розвитку цирозу та гепатоцелюлярної карциноми. Для комплексного лікування НАЖХП доцільно застосовувати подвійну терапію з використанням піоглітазону (Глютазон, «Кусум»). Цей препарат також дозволяє не лише відновлювати порушені фізіологічні функції печінки, а й досягати стійкого глікемічного контролю, що є украй важливим для пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу.
Еліміналь гель: нова парадигма дезінтоксикаційної терапії при зниженні маси тіла
Згідно з даними ВООЗ, на ожиріння страждає понад 650 млн мешканців нашої планети, що дозволяє говорити про новітню неінфекційну пандемію. Надмірна кількість жирової тканини асоціюється з багатьма патологічними станами та їхніми ускладненнями, включно з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом тощо. Крім того, ожиріння знижує працездатність людини, ускладнює інтелектуальну і фізичну діяльність, призводить до ранньої інвалідизації, передчасного старіння і скорочення тривалості життя. На сьогодні отримано докази, що одним із факторів розвитку ожиріння є різноманітні токсини й полютанти; останні здатні накопичуватися в жировій тканині й вивільнятися у великих кількостях при зниженні маси тіла. На підставі цих даних актуальним і патогенетично обґрунтованим є застосування сучасних комплексних дезінтоксикаційних засобів для профілактики надмірного підвищення маси тіла, а також перед і під час втручань, спрямованих на нормалізацію ваги.
Трансплантація фекальної мікробіоти: ефективність процедури в пацієнтів із метаболічно-асоційованими захворюваннями
Мікрофлора людини виконує безліч життєво важливих функцій, включаючи захисну метаболічну та трофічну. Сучасний спосіб життя, режим харчування, розвиток промисловості та сільського господарства мають вагомий вплив на мікробіом і насамперед сприяють збідненню його видового розмаїття, а також розвитку низки супутніх порушень. Про перспективи корекції метаболічних порушень за допомогою методу трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ) у межах конференції «Актуальні питання діагностики, лікування та реабілітації гастроентерологічних хворих» розповів старший науковий співробітник
ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» (м. Харків), доктор медичних наук Олексій Євгенович Гріднєв.
Гепа-Мерц при хворобах печінки і печінковій енцефалопатії
Печінкова енцефалопатія (ПЕ) – потенційно зворотне порушення функції головного мозку, зумовлене печінковою недостатністю та/або портосистемним шунтуванням, що проявляється широким спектром неврологічних і психіатричних порушень – від субклінічних змін до коми. Дефіцит психомоторних функцій можна виявити вже на ранніх стадіях ПЕ; навіть на цьому етапі зазначені порушення несуть певні ризики в побуті, на роботі, під час кермування автомобілем. Спочатку з’являються легкі неспецифічні розладу сну, настрою та когнітивних функцій. У міру прогресування захворювання розвиваються симптоми психомоторної загальмованості, нервово-м’язові розлади (наприклад, астериксис), дезорієнтація, порушення пам’яті. На пізніших стадіях клінічна картина ПЕ характеризується наростаючими змінами рівня свідомості аж до печінкової коми. Рання діагностика ПЕ є дуже важливою, оскільки дозволяє своєчасно призначити патогенетичне лікування, запобігти незвортним змінам головного мозку та покращити віддалений прогноз пацієнтів.
Поєднання цинку та пробіотиків – оптимальна терапія різних видів діареї
Цинк є металом-кофактором для ≈100 білків людського організму. В організмі здорових дорослих міститься 2-3 г цинку, що поступається лише вмісту заліза (Solomons N.W., Jacob R.A., 1981; Kіng J.C., Cousіns R.J., 2006). Хронічний дефіцит цинку уражає ≈17% населення світу (Wessels K.R., Brown K.H., 2012), причинами чого є недостатнє надходження цього мікроелемента та/або його низька біодоступність у продуктах харчування (Maret W., Sandtead H.H., 2006).
Можливості лікування гострої неінвазивної діареї: одночасна регідратація та профілактика антибіотик-асоційованої діареї
Виникнення гострої діареї (ГД) завжди є своєрідним викликом для лікаря, котрому необхідно швидко визначитися із типом діарейного синдрому (ексудативний, секреторний, моторний, осмотичний), можливим збудником і призначити відповідну етіологічну (за потреби) та патогенетичну терапію. Особливе місце в структурі ГД належить антибіотик-асоційованій діареї (ААД): надзвичайне зростання частоти призначення антибіотиків широкого спектра дії на тлі пандемії COVID‑19 робить питання лікування та профілактики ААД надзвичайно актуальним.
«Глісада»: патогенетично обґрунтована схема ведення пацієнтів з COVID-19 на амбулаторному етапі
Минуло майже 2 роки відтоді, як ми вперше почули слово COVID‑19, однак пандемія все ще продовжує лютувати. На сьогоднішній день є певні очікування ефективності розроблених підходів до етіотропної терапії СOVID‑19. Сьогодні ми набагато краще розуміємо особливості патогенезу хвороби й імунні механізми захисту, що відкриває нові можливості патогенетичного лікування коронавірусної інфекції. Наразі відомо, що захворювання часто має хвилеподібний перебіг: перша хвиля, яка характеризується легкими симптомами, після тимчасового покращення переходить у другу хвилю (так звану легеневу фазу), перебіг якої є значно тяжчим та нерідко закінчується летально.
Негоспітальна пневмонія: диференційна діагностика в період пандемії COVID-19
24 листопада відбулася фахова школа «Ведення пацієнтів із респіраторними захворюваннями під час пандемії COVID-19». Чимало уваги було приділено проблемам уражень легень при коронавірусній хворобі, диференціальній діагностиці та терапевтичній тактиці. Провідний науковий співробітник ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Ярослав Олександрович Дзюблик представив доповідь, присвячену особливостям диференційної діагностики первинної вірусної та бактеріальної пневмонії.
Потенціал трифлузалу в лікуванні COVID‑19 і профілактиці постковідних судинних ускладнень
Ендотелій судин є ключовим полем взаємодії крові та тканин. Площа моношару ендотеліальних клітин, який вистилає інтиму артерій, вен і мікросудин, сягяє до 7000 м2 (Aird W. C., 2013). Спектр функцій ендотелію дозволяє йому контролювати дилатацію та проникність судин, запалення, окисний стрес, а також формувати першу лінію захисту від патогенів, що передаються з кров’ю (Pober J. S., Sessa W. C., 2007). Однак надмірна активація захисних функцій ендотеліальних клітин може спричиняти несприятливі для організму‑господаря реакції (Libby P., 1987).
COVID-19. Епідеміологія. Вакцинація. Імунореабілітація
Уже майже 2 роки триває пандемія COVID‑19. За цей час інфікувалися 246 млн осіб,
серед яких 4,99 млн померли. Загалом летальність складає ≈2,03%. Утім, це захворювання має характерну особливість: до 75-80% випадків перебігають безсимптомно чи в легкій формі, тому не всі епізоди зараження вдається виявляти. Можна впевнено стверджувати,
що в світі на COVID‑19 перехворіли вже >1 млрд людей; реальна летальність складає ≈0,5%. Про реальні факти епідеміологічного процесу та багато інших важливих питань, пов’язаних з імунізацією, обстеженням пацієнтів після перенесеної інфекції, розповів завідувач лабораторії імунореабілітології ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України» (м. Харків), клінічний імунолог, доктор медичних наук Андрій Юрійович Волянський на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: виклики, проблеми, шляхи вирішення».
