Широкий діапазон дії препарату Ангіноваг у лікуванні інфекційних захворювань
Ускладнений перебіг коронавірусної інфекції та колосальне навантаження на систему охорони здоров’я під час пандемії COVID‑19 стали переконливими аргументами на користь раннього призначення препаратів, здатних знижувати вірусне навантаження на організм і попереджати розвиток тяжких випадків. Є лікарські засоби, здатні пригнічувати вірусне навантаження в дебюті захворювання. Одним із таких препаратів комбінованої дії (противірусний, антибактеріальний) для місцевого застосування є спрей Ангіноваг виробництва іспанської компанії Ferrer.
Езетиміб і покращення кардіоваскулярних наслідків: сучасні докази та перспективи
Призначення статинів з метою первинної та вторинної профілактики доведено зменшує ризики несприятливих серцево-судинних подій шляхом зниження холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Однак у деяких випадках, незважаючи на високодозову терапію статинами, в пацієнтів зберігаються залишкові серцево-судинні ризики через недостатню ефективніть терапії. Альтернативою для таких пацієнтів може бути езетиміб, який при додаванні до тепапії статином значно підвищує ефективніть гіполіпідемічної терапії.
Бета-адреноблокатори в період пандемії COVID‑19: додаткові позитивні можливості
Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) внесла свої корективи в перебіг серцево-судинних захворювань (ССЗ), оскільки вірус SARS‑CoV‑2 чинить надзвичайно широкий вплив на організм людини та здатен виступати додатковим до інших чинником серцево-судинного ризику. Ще однією проблемою сучасної медицини став післяковідний синдром. Багатогранність симптоматики, зниження працездатності, різноманітні психологічні та серцево-судинні прояви цього стану значно погіршують якість життя й потребують уваги сімейного лікаря та кардіолога. У цій ситуації β-адреноблокатори є одними з небагатьох препаратів для лікування ССЗ, що послідовно підтверджують високу безпечність й асоціацію з кращим прогнозом у хворих на COVID‑19, які за кардіальними показаннями їх отримують, залишаючись базовою групою препаратів для лікування серцево-судинної патології. Їхня роль у впливі на серцево-судинний континуум, у тому числі серед хворих на COVID‑19, важко переоцінити.
Хлорталідон і гідрохлортіазид: порівняння серцево-судинних результатів і безпеки при лікуванні артеріальної гіпертензії
Сьогодні наявні переконливі докази того, що тіазидні та тіазидоподібні діуретики у складі комплексної антигіпертензивної терапії знижують ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Провідні кардіологічні товариства, як-от Європейське товариство кардіологів (ESC) спільно з Європейським товариством гіпертензії (ESH), Американська колегія кардіології (ACC) й Американська асоціація серця (AHA), у своїх настановах рекомендують застосування тіазидних і тіазидоподібних діуретиків як один із варіантів лікування першої лінії. Утім, питання щодо вибору конкретного препарату залишається дискусійним. Нещодавно G. Hripcsak і співавт. оприлюднили результати великого дослідження, в якому мали на меті неупереджено порівняти ефективність і безпеку двох найпопулярніших представників цієї групи – гідрохлортіазиду (ГХТЗ) і хлорталідону (ХТД).
Вибір НПЗП для пацієнта з остеоартритом: як обрати між ефективним знеболенням, безпекою та позитивним впливом на хрящову тканину?
Хронічні запальні та дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів є важливою медико-соціальною проблемою сьогодення, посідаючи третє місце серед причин інвалідності дорослого населення нашої країни. Вони характеризуються хронічним прогресивним перебігом, порушеннями метаболізму суглобового хряща, поступовим залученням до дегенеративного процесу навколишніх тканин і розвитком вторинного запального процесу. Лікування цієї групи захворювань передбачає тривале застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), здатних чинити негативний вплив на шлунково-кишковий тракт (ШКТ) і серцево-судинну систему. Крім того, у деяких випадках тривале застосування НПЗП має несприятливу дію на хондроцити суглобового хряща.
Діагностична роль мелатоніну в покращенні ведення хворих з інсулінорезистентністю
Синдром інсулінорезистентності (ІР) об’єднує низку патологічних станів і дуже часто спостерігається в практиці лікарів різних спеціальностей. Відомо, що корекція ІР асоційована з модифікацією способу життя і обмежена впливом невеликої кількості медикаментів. Останнім часом з’явилися наукові дані, що пов’язують синдром ІР з дефіцитом мелатоніну, який можна визначити лабораторно під час піку його секреції вночі. Вчені шукають сьогодні нові можливості зменшити ІР, а отже, запобігти розвитку цукрового діабету (ЦД), атеросклеротичним змінам судин, ожирінню. Саме про це йшлося в доповіді доцента кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ), кандидата медичних наук Марини Іванівни Бобрик, яку вона презентувала в рамках науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога» в листопаді 2021 року.
Проблема доступності високоспеціалізованої медичної допомоги хворим на ревматоїдний артрит в Україні
28-30 жовтня відбувся Національний конгрес ревматологів України, під час якого основну увагу було приділено таким ревматологічним захворюванням, як ревматоїдний артрит (РА) та анкілозуючий спондиліт (АС). У рамках заходу обговорювалися актуальні моменти щодо змін у лікуванні РА та значення профілактики. Із блискучою доповіддю «Проблема доступності високоспеціалізованої медичної допомоги хворим на РА в Україні» виступив завідувач кафедри внутрішньої медицини № 3 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), член президії правління Асоціації ревматологів України, президент Асоціації ревматологів м. Києва, професор Олег Борисович Яременко.
Досвід, тенденції та інновації у лікуванні ревматичних хвороб: сторінками VIII Національного конгресу ревматологів України
Із 26 по 29 жовтня 2021 р. у Києві відбувся VIII Національний конгрес ревматологів України. Захід включав засідання, майстер-класи та круглі столи, до яких у режимі реального часу могли дистанційно долучитися міжнародні й вітчизняні фахівці за допомогою онлайн-трансляції. Зокрема, у круглих столах, присвячених таким актуальним темам, як застосування біосимілярів, інгібіторів янус-кінази (JAK) та менеджмент пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ), взяли участь провідні українські ревматологи та спікери Європейського альянсу асоціацій ревматологів (EULAR).
VII Національний конгрес ревматологів України
26-29 жовтня відбувся VII Національний конгрес ревматологів України з міжнародною участю, на якому провідні іноземні та вітчизняні фахівці обговорювали актуальні питання ревматології, а також шляхи імплементації новітніх досягнень науки в практику українських лікарів. До уваги читачів пропонуються огляди представлених на конгресі доповідей, у яких висвітлені сучасні принципи діагностики та лікування ревматичних хвороб.
Остеоартрит: можливості впливу на гіперурикемію та порушення вуглеводного обміну
Остеоартрит (ОА) розглядають як деструктивний процес суглобів, в основі якого лежить продукція цитокінів, що запускають каскад запальних реакцій. Поширеність цього захворювання значно вища в людей похилого віку з коморбідними метаболічними порушеннями, зокрема з ожирінням, гіперурикемією та цукровим діабетом (ЦД). Супутня патологія суттєво погіршує опорно-рухові функції організму та скорочує тривалість життя хворих на ОА.
Лікування остеоартриту: від рекомендацій до щоденної практики
Під час VIII Національного конгресу ревматологів України з міжнародною участю, що відбувся 26-29 жовтня 2021 року в Києві, було проведено міжнародний симпозіум, присвячений актуальним проблемам ведення пацієнтів з остеоартритом (ОА). Модератори заходу – провідні вітчизняні фахівці в галузі ревматології – директор ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України» (м. Київ), керівник відділу некоронарних хвороб серця та ревматології, завідувач кафедри терапії та ревматології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Володимир Миколайович Коваленко
Коморбідна патологія та її роль у клінічному перебігу подагри
28-30 жовтня відбувся Національний конгрес ревматологів України, під час якого було висвітлено різноманітні аспекти діагностики та новинки в галузі лікування ревматологічних захворювань. Доповідь на тему «Коморбідна патологія та її роль у клінічному перебігу подагри» представила професор кафедри терапії, кардіології та сімейної медицини ФПО Дніпровського державного медичного університету, доктор медичних наук Ганна Петрівна Кузьміна.
