В Україні починають працювати мобільні медичні команди для цивільного населення, яке зазнає впливу війни
В Україні розпочали роботу мобільні медичні команди (ММК) україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», створені за фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва та за технічної допомоги Університетського госпіталю Женеви. ММК працюватимуть над забезпеченням гострих медичних і психологічних потреб цивільного населення в чотирьох цільових областях проєкту – Полтавській, Дніпропетровській, Львівській та Рівненській. Потреба в такій допомозі виникла з початком повномасштабної війни росії проти України, коли пацієнти залишилися без доступу до життєво необхідних ліків, медичної допомоги та були змушені переривати лікування.
Місце похідних сульфонілсечовини в сучасних настановах з лікування цукрового діабету 2 типу
Похідні сульфонілсечовини є поширеними пероральними цукрознижувальними засобами в країнах із низьким і середнім рівнями доходу. Крім того, наразі відсутня уніфікована позиція цієї групи препаратів у національних та міжнародних рекомендаціях.
Метою цього огляду було оцінити різні національні та міжнародні рекомендації
щодо лікування ЦД 2 типу, що дозволить ефективніше й безпечніше їх застосовувати
в різних клінічних ситуаціях.
Імплементація результатів дослідження InRange в реальну клінічну практику в Україні
Клінічне дослідження
20 серпня, 2022
Під час міжнародного конгресу ATTD у квітні 2022 року було анонсовано результати клінічного дослідження InRange – першого рандомізованого контрольованого міжнародного дослідження для порівняння аналогів базального інсуліну II покоління гларгін‑300 (Гла‑300) та деглюдек‑100 (ІДег‑100) у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1 типу з використанням часу в цільовому діапазоні глікемії (TIR) як первинної кінцевої точки. Первинною метою дослідження було довести не меншу ефективність Гла‑300 проти ІДег‑100 у досягненні TIR у пацієнтів із ЦД 1 типу, які раніше отримували базальні аналоги інсуліну I покоління та аналоги інсуліну короткої дії.
Дієтичні рекомендації щодо мігрені: реалії та перспективи
Мігрень є хронічним виснажливим, подеколи інвалідизувальним захворюванням, яке часто спричиняє суттєве зниження якості життя. На мігрень страждають приблизно 2% населення світу. Хронічна мігрень призводить до значних економічних витрат для суспільства. Наприклад, у США прямі та непрямі витрати на мігрень перевищують 20 млрд доларів на рік. Багато пацієнтів, у яких традиційне лікування мігрені виявилося малоефективним, часто шукають додаткових втручань, які могли би полегшити перебіг захворювання (зменшити частоту, вираженість і тривалість нападів), включаючи й корекцію харчування.
Стрес у дитини: можливості фармакологічної профілактики
Наукові симпозіуми є своєрідним дзеркалом, яке чітко відображає сучасні події в житті суспільства. Кілька років тому медичне товариство активно розробляло заходи щодо боротьби з COVID-19, нині лікарі обговорюють можливості запобігання та лікування жахливих наслідків, пов’язаних із воєнними діями. Науково-практична конференція «Гастротандем:
на стику дисциплін» висвітлювала особливості фармакологічної підтримки дорослих і дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.
Грип: на що розраховувати в епідемічному сезоні 2022-2023?
Сучасні уявлення про ураження серцево-судинної системи на тлі COVID‑19 та постгострі наслідки
COVID‑19 чинить суттєвий негативний вплив на серцево-судинну (СС) систему. Наявні у пацієнтів серцево-судинні захворювання (ССЗ) до інфікування COVID‑19 та вірусне навантаження асоційовані з пошкодженням міокарда й гіршими результатами. Пандемія триває, зокрема, з’являються нові варіанти коронавірусу, тож розуміння патофізіології та відповідних клінічних наслідків допоможе розширити уявлення про основні механізми розвитку хвороби. Вирішальне значення також мають встановлення нових біомаркерів СС-ускладнень і розробка ефективних методів лікування COVID‑19. Пропонуємо до вашої уваги консенсусний документ Європейського товариства кардіологів (ESC) та Асоціації невідкладної кардіологічної допомоги (ACVC) у співпраці з Європейською асоціацією серцевого ритму (EHRA) 2021 р., у якому підсумовано сучасні відомості про ураження СС-системи на тлі COVID‑19 та його постгострі наслідки.
Вітчизняний досвід використання едаравону в пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Незважаючи на сучасні методи відновлення коронарного кровотоку, показники смертності після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС) залишаються досить високими, що пов’язують з ушкодженням міокарда під час реперфузії. Відповідно до сучасних уявлень, провідною причиною цього явища є ішемічний каскад, який може запускати процеси загибелі кардіоміоцитів і бути відповідальним за 50% кінцевого розміру зони некрозу при ГКС, виникнення реперфузійних аритмій, систолічної мікросудинної дисфункції. Саме тому адекватне блокування ішемічного каскаду, спрямоване на елімінацію активних форм кисню, активацію антиоксидантів, на сьогодні вважається важливою складовою менеджменту пацієнтів із ГКС.
Ішемічна хвороба серця і синдром обструктивного апное сну
Реваскуляризація коронарних артерій: основні положення американських рекомендацій
Ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається основною причиною захворюваності й смертності у всьому світі. Реваскуляризація міокарда – важлива терапевтична опція у веденні пацієнтів з ІХС зі значним ураженням коронарних судин. Американська асоціація серця (AHA) та Американська колегія кардіологів (ACC) за участю Товариства із серцево-судинної ангіографії та втручань (SCAI) 2021 р. розробили настанову щодо реваскуляризації коронарних артерій на заміну відповідним рекомендаціям 2011 р. із коронарного шунтування (КШ) та 2011 і 2015 рр. із черезшкірних коронарних втручань (ЧКВ). У документі запропоновано основані на доказах підходи до ведення хворих на ІХС, для яких розглядається можливість проведення коронарної реваскуляризації, з метою поліпшення якості надання допомоги та врахування інтересів пацієнтів.
Аспекти профілактики серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті та метаболічних порушеннях
Агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1 (арГПП‑1) та інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ‑2), що були розроблені як цукрознижувальні засоби з метою лікування цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, продовжують демонструвати переваги як новітні препарати для запобігання розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). В огляді даних останніх досліджень F. Cosentino et al. висвітлено, які результати вдалося отримати на тлі лікування арГПП‑1 та іНЗКТГ‑2, а також розглянуто аспекти профілактики ССЗ в умовах ЦД та метаболічних розладів. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення роботи, опублікованої у виданні European Heart Journal (2022; 43 (4): 263‑270).
Як правильно призначати глюкокортикоїди при системних васкулітах?
Цьогоріч у травні в онлайн-форматі відбулася науково-практична конференція «Високоспеціалізована медична допомога в ревматології». У межах цього заходу з доповіддю щодо призначення лікування при системних васкулітах виступила старша наукова співробітниця відділу некоронарних хвороб серця, ревматології та терапії ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України (м. Київ), к.мед.н. Олена Олексіївна Гарміш.
