Таргетована терапія психічних розладів: запорука ефективності лікування
У травні 2021 р. відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Якість медичних послуг у сфері психічного здоров’я». У межах заходу були розглянуті основні питання щодо підготовки фахівців, розробки стандартів і протоколів у галузі психічного здоров’я, а також особливостей оцінки якості медичних послуг. Про ефективність таргетованої терапії психічних розладів розповідала д. мед. н., професорка кафедри медичної психології, психоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ) Олена Олександрівна Хаустова.
Тромболітична терапія при ішемічному інсульті: вплив різних факторів на ефективність та несприятливі результати
У структурі смертності від хвороб системи кровообігу в Україні церебральний інсульт посідає друге місце після інфаркту міокарда (ІМ) і становить 175 випадків на 100 тис. населення за рік. Інсульт є провідною причиною інвалідизації населення: 31% пацієнтів, які перенесли інсульт, потребують сторонньої допомоги, 20% не можуть самостійно пересуватися і лише 8% можуть повернутися до роботи. Найефективнішим патогенетичним методом лікування ішемічного інсульту є системна тромболітична терапія (ТЛТ), яку проводять у перші 4,5 год від початку інсульту.
Порівняння ефективності монотерапії дулоксетином і прегабаліном та їх комбінації у пацієнтів із діабетичною периферичною невропатією
Діабетична периферична невропатія (ДПН) – поширене хронічне захворювання, яке уражає до 50% осіб із цукровим діабетом (ЦД) за тривалого перебігу. ДПН характеризується помірним або сильним стійким болем у нижніх кінцівках у більшості хворих і чинить суттєвий негативний вплив на сон, настрій, функціональність та інші аспекти якості життя. Хоча традиційно першим кроком у лікуванні ДПН є поліпшення та стабілізація глікемічного контролю, зазвичай потрібне призначення додаткових препаратів. Дулоксетин і прегабалін – єдині ліки, затверджені для купірування невропатичного болю при ЦД. S. Tesfaye et al. провели дослідження з метою порівняти вплив моно- та подвійної терапії дулоксетином і прегабаліном у різних режимах дозування в пацієнтів із ДПН та отримати додаткові дані на підтвердження їх ефективності. Результати роботи опубліковані у виданні PAIN (2013; 154: 2616‑2625).
Ведення пацієнтів із тикозними розладами: сучасні підходи до діагностики та лікування
Тикозний розлад є хронічною психоневрологічною патологією, що зазвичай розвивається у дитинстві. Антипсихотичні препарати, такі як рисперидон, галоперидол, тіаприд та сульпірид, широко використовують у лікуванні тиків. Однак їх застосування є обмеженим через поширені побічні ефекти, такі як екстрапірамідні реакції, надмірна вага, нудота тощо. Відповідно, існує незадоволена потреба в ефективних та безпечніших ліках для терапії тиків, особливо у дітей.
Персоніфікована модель надання психіатричної допомоги хворим на стрес-асоційовані розлади
У жовтні 2021 р. відбувся науковий симпозіум із міжнародною участю «Персоніфіковані підходи щодо неврологічної, психіатричної та наркологічної допомоги», присвячений 100-річчю ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». Під час секційного засідання психіатрів із доповіддю про персоніфіковану модель надання психіатричної допомоги хворим на стрес-асоційовані розлади виступила завідувачка кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи Харківського національного медичного університету, д. мед. н., професорка Ганна Михайлівна Кожина.
Ефективність Стимулотону в пацієнтів із коморбідною депресією на тлі коронавірусної інфекції
Пандемія коронавірусної інфекції суттєво змінила психологічний фон, який впливає на здоров’я населення багатьох країн. Насамперед мова йде про несподівані, тривалі й комплексні психотравмувальні чинники із високим ступенем невизначеності в оцінці розвитку ситуації, що впливають на адаптацію людей. Необхідність швидкої психологічної перебудови за таких умов із руйнуванням намічених планів, поява нових вимог і завдань призвели до напруги та тривоги у суспільстві.
Антипсихотичні препарати другого покоління: від рецепторних механізмів до клінічної ефективності
У листопаді 2021 р. відбулася ІV науково-практична конференція «Психосоматична медицина: наука та практика». Вітчизняні та іноземні фахівці обговорювали досягнення в галузі психосоматичної медицини, аспекти обстеження пацієнтів та сучасні підходи у психофармакотерапії
Діагностування та лікування тромбозу церебральних венозних синусів та вакциноіндукованої імунної тромботичної тромбоцитопенії
Тромбоз церебральних венозних синусів (ТЦВС) – доволі рідкісна цереброваскулярна патологія. Нещодавно у звітах Центрів із контролю та профілактики захворювань (CDC) й Управління з контролю за якістю продуктів харчування та медикаментів США (FDA) було зафіксовано низку випадків ТЦВС, пов’язаних із тромбоцитопенією, у вакцинованих із приводу COVID‑19 пацієнтів. Подібні тромбоемболічні події також були зареєстровані у Європі. Цьогоріч Американська асоціація серця (АНА) спільно з Американською асоціацією з вивчення інсульту (ASA) розробили звіт для підвищення обізнаності клініцистів про причинно-наслідковий зв’язок вакцин із ТЦВС та вакциноіндукованою імунною тромботичною тромбоцитопенією (ВІТТ) і запропонували підходи до лікування цього стану.
Комплексний фітопрепарат Карвеліс – захист серцево‑судинної та нервової систем в умовах стресу
За останні кілька років життя українського народу суттєво змінилося. Коронавірусна інфекція (COVID‑19) призвела до змін у всіх сферах діяльності. Зокрема, варто відзначити негативний вплив хвороби, соціальних обмежень та вимушеної самоізоляції на психоемоційний стан людей. Про те, як захистити серцево-судинну й нервову системи в умовах стресу, розповів завідувач кардіологічного відділення для хворих на гострий інфаркт міокарда із блоком інтенсивної терапії Київської міської клінічної лікарні № 5, завідувач кафедри внутрішніх та професійних захворювань Київського медичного університету, д. мед. н., професор Валерій Володимирович Батушкін.
Особливості перебігу та терапії депресії під час пандемії COVID‑19
У жовтні 2021 р. відбувся науково-практичний симпозіум із міжнародною участю «Персоніфіковані підходи щодо неврологічної, психіатричної та наркологічної допомоги». У межах заходу лікарі різних спеціальностей ознайомилися із сучасними поглядами провідних вітчизняних експертів щодо таких актуальних тем, як епідеміологічна ситуація у сфері нервово-психічних захворювань, персоніфікована терапія розладів, а також профілактика нервових, психічних та наркологічних розладів.
Психотерапия детей и подростков: проблемы и решения
Прочитав название статьи, кто-то, возможно, заметит: зачем в одну тему включать достаточно разные подходы – детскую и подростковую психотерапию? Ответ прост: для контраста. Для понимания всех обстоятельств, в которых психотерапевт вынужден учитывать степень развития субъектов и, как следствие, применять разную стратегию терапии. Мышление детей незрело, они несамостоятельны и полностью зависят от близкого окружения взрослых, полагаясь на их видение мира и указания. Подростки же приобрели и некий опыт, и багаж знаний, и уже сверхкритически оценивают жизнь в семье по сравнению с обществом. Однако в философском плане детей и подростков объединяет одно – это одни и те же личности в разные периоды развития, с лишь им присущими внутренними стимулами к действию и познанию. Да и причина проблем детского и подросткового возраста, как правило,
одна – либо увечное родительское отношение, либо влияние неблагополучного социума.
Погляд психіатра на постінсультні порушення у пацієнтів
Поширеними наслідками інсульту мозку є виникнення післяінсультних розладів. Серед них найчастіше зустрічаються депресія, тривога, судинні когнітивні розлади та втома. На жаль, не завжди вдається своєчасно виявити ці порушення, що суттєво ускладнює реабілітацію та знижує якість життя хворих. У межах фахової школи «UkraineNeuroGlobal‑2021», що відбулася 23 вересня 2021 р. в онлайн-форматі, д. мед. н., професорка кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ) Олена Олександрівна Хаустова розглянула постінсультні розлади у пацієнтів із погляду психіатра.
