Імунонутрієнти при COVID‑19: фокус на омега‑3-жирні кислоти
Протягом останніх 2 років найактуальнішими питаннями для людства стали запобігання стрімкому глобальному поширенню нового коронавірусу SARS-CoV‑2 та пошук ефективних способів профілактики й лікування коронавірусної хвороби (COVID‑19). Тривають дослідження різних засобів, які потенційно здатні посилити організм людини в протистоянні із SARS-CoV‑2. Крім відомих противірусних і протипухлинних препаратів, застосування вакцин, вивчається протикоронавірусна активність різноманітних імунонутрієнтів, тобто поживних речовин, здатних покращувати функціонування імунної системи. В умовах наростання нової хвилі COVID‑19 особливого значення набувають різні властивості імунонутрієнтів: здатність протистояти респіраторним вірусам, покращувати функцію макрофагів і синтез протизапальних цитокінів, нормалізувати стан ендотелію та запобігати розвитку цитокінового шторму.
Втома після вакцинації проти вірусу SARS-CoV‑2: можливий спосіб подолання
Раніше значну роль у боротьбі з інфекційними захворюваннями відводили споживанню чистої питної води, а з кінця XVIII ст. – застосуванню вакцин. Саме вакцинація дала змогу майже повністю подолати деякі небезпечні інфекції, як-от віспа та чума, значно зменшити захворюваність на кір, поліомієліт, паротит.
Застосування препарату Аллуна при лікуванні постковідної інсомнії: вивчення ефективності та безпечності
Не менш як 50% населення в розвинених країнах страждають на порушення сну, а для 13% із них проблема є досить тяжкою. Проблем зі сном протягом життя зазнають близько 95% людей, при цьому більшість із них не отримують повноцінного специфічного лікування [1, 2]. За останні 3 роки проблема інсомнії загострилася. Інсомнія як наслідок пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) трапляється в практиці лікарів дедалі частіше. Це зумовлено як ускладненням перенесеного захворювання,
так і стресовим станом, у якому перебуває більша частина населення, особливо у великих містах.
Топ‑5 інфекційних захворювань у практиці сімейного лікаря
11-12 вересня на конференції професіоналів сімейної медицини Pro Family 2021 засновник МЦ Papasim, сімейний лікар, член European Respiratory Society, член української та південно-української академії педіатричних спеціальностей Костянтин Рогач висвітлив найчастіші інфекційні захворювання у практиці сімейного лікаря. Метою доповіді було розмежувати компетенції лікаря первинної ланки та лікаря вузького профілю, навести перелік необхідних кроків і призначень перед тим, як скерувати пацієнта на вторинний рівень медичної допомоги.
Ключові аспекти ефективного та безпечного лікування офтальмологічних захворювань
1-2 жовтня відбулася офтальмологічна конференція Ophthalmic Hub 2021, під час якої провідні фахівці України обмінювалися досвідом і обговорювали найгостріші проблеми в офтальмології та суміжних медичних напрямах.
Клінічний випадок диференціальної діагностики синдрому Шегрена в практиці лікаря-офтальмолога
Клінічний випадок
16 листопада, 2021
Хвороба Шегрена (або первинний синдром Шегрена) – системне захворювання невідомої етіології, характерною рисою якого є хронічний автоімунний і лімфопроліферативний процес у секретуючих епітеліальних залозах з розвитком паренхіматозного сіаладеніту та сухого кератокон’юнктивіту. Синдром Шегрена (СШ), відомий також як вторинний синдром Шегрена, – ураження слинних і слізних залоз; розвивається в 5-25% хворих із системними захворюваннями сполучної тканини, частіше спостерігається в тих, хто має ревматоїдний артрит, а також у 50-75% хворих із хронічними автоімунними ураженнями печінки та щитоподібної залози (хронічний/активний гепатит, первинний біліарний цироз печінки, автоімунний тиреоїдит Хашимото тощо), рідше – за інших автоімунних захворювань [1]. Ця хвороба переважно уражає жінок середнього віку, але також може спостерігатися в дітей, чоловіків і літніх людей [7].
Підтримка кардіоваскулярної системи в осінньо-зимовий період: роль калію, магнію та коензиму Q10
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) – причина ≈30% усіх смертей, що є найбільшою часткою летальності в світі (Mendis S. et al., 2011). Сезонні коливання кардіоваскулярної захворюваності та смертності були відзначені як у північній, так і в південній півкулі, причому рівень серцево-судинної захворюваності взимку є вищим, ніж улітку. Які чинники впливають на сезонні зміни ССЗ? Які категорії хворих належать до груп підвищеного ризику? Які механізми асоціації між сезонністю і серцево-судинною захворюваністю / смертністю відіграють ключову роль? Чи можливо запобігти сезонним ризикам або зменшити їх?
Антидепресанти та ризики з боку серцево-судинної системи. Позитивні й негативні сторони використання в клінічній практиці
Депресія – найпоширеніший психічний розлад, на який страждають >300 млн людей у світі [67], що став значною проблемою в сучасній медичній практиці, оскільки часто зустрічається разом із множинними супутніми патологіями, особливо серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), цукровим діабетом (ЦД) і різними факторами ризику, котрі містяться в метаболічному синдромі (МС) [10].
Скринінг раку шийки матки: ПАП-тест, цитологія, ВПЛ-тест?
Скринінг – це припустима ідентифікація невиявленої хвороби шляхом використання тестів, аналізів або інших процедур, які можуть бути швидко застосовані. Скринінг-тести дозволяють виділити зовні здорових осіб, які, ймовірно, страждають на ті чи інші захворювання, серед осіб, які, ймовірно, цих захворювань не мають.
Антикоагулянти на первинній ланці
11-12 вересня відбулася конференція Pro Family 2021 для професіоналів у сімейній медицині, в межах якої було розглянуто чимало важливих питань та складних ситуацій, з якими доводиться мати справу лікарям первинної ланки в своїй практичній діяльності. Безсумнівно, одне з таких питань – необхідність призначення антикоагулянтної терапії. На практиці сімейні лікарі намагаються уникати застосування антикоагулянтів у зв’язку з необхідністю належного моніторингу стану згортальної системи крові та ризиком розвитку небезпечних кровотеч. Утім, така бездіяльність спричиняє суттєве зростання частоти розвитку емболій, зокрема інсультів. Щоб надати лікарям більшої упевненості в своїх діях, за підтримки компанії Pfizer була організована дискусійна панель «Антикоагулянти на первинній ланці».
Роль цинку та вітамінів С і D у щоденній підтримці імунітету для профілактики гострих респіраторних захворювань, у тому числі COVID-19
Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) привернула увагу і лікарів, і пацієнтів до важливості основних нутрієнтів, особливо тих, які мають імуномодулювальні властивості та здатні підсилювати імунний захист у разі різних вірусних інфекцій (Calder P. C. et al., 2020; Infusino F. et al., 2020). Показано, що вірусні інфекції підвищують потребу в певних мікронутрієнтах, як-от вітаміни
A, B, C та D, цинк і селен (Gombart A. F. et al., 2020; Jovic T. H. et al., 2020; Messina G. et al., 2020).
Ацетилсалициловая кислота: проверенная временем, современная, незаменимая
Ацетилсалициловая кислота (АСК) входит в список важнейших лекарственных средств (ЛС) Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) [1], а также в перечень ЛС, подлежащих реимбурсации по Государственной программе «Доступні ліки» [2]. Она является также одним из самых потребляемых препаратов: ежегодно мировая фарминдустрия производит >40 000 тонн АСК, из которых 35 тонн потребляются каждый день только в США [3, 4].
