Аналіз ефективності терапії прегабаліном у пацієнтів із післяінсультним невропатичним болем центрального ґенезу
Пацієнти, які перенесли інсульт, часто відчувають невропатичний біль (НБ) центрального ґенезу. Центральний післяінсультний НБ (ЦПНБ) з’являється в часовому діапазоні від 7 днів до 24 місяців після інсульту. Фармакологічна терапія ЦПНБ є важливою складовою відновлення хворих та підвищення якості їхнього життя. B. Rahajeng et al. провели дослідження, метою якого було оцінити динаміку зменшення проявів ЦПНБ на тлі терапії прегабаліном. Автори виявили, що прегабалін здатний суттєво поліпшувати стан таких пацієнтів через 12 тижнів лікування. Отримані результати, огляд яких ми пропонуємо до вашої уваги, опубліковані у виданні International Journal of Pharmaceutical Research (2021; 13 (1): 2805‑2814).
Сучасні підходи до лікування фібриляції передсердь із метою поліпшення вторинної профілактики інсульту
У жовтні 2021 р. в онлайн-форматі відбулася Науково-практична конференція із міжнародною участю «Академія інсульту – 2021». Цей освітній форум для фахівців у сфері охорони здоров’я був присвячений питанням організації допомоги, профілактики, терапії та реабілітації пацієнтів з інсультом. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповідей, що прозвучали в межах заходу й були присвячені проблемам, пов’язаним із діагностуванням та лікуванням фібриляції передсердь (ФП).
Хвороба Фабрі як одна із форм патології малих судин головного мозку
У жовтні 2021 р. в Харкові відбувся науковий симпозіум «Персоніфіковані підходи неврологічної, психіатричної, наркологічної допомоги». Під час заходу погляд невролога на хворобу Фабрі (ХФ) висвітлив у своїй доповіді керівник відділу судинної патології головного мозку та реабілітації ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» (м. Харків), д. мед. н., професор Владислав Миколайович Міщенко.
Лікування постінсультної депресії: аналіз відповіді пацієнтів на есциталопрам
Постінсультна депресія (ПІД) є вельми поширеним станом, що погіршує клінічний результат та якість життя хворих. Ефективність фармакотерапії, зокрема антидепресантами, у пацієнтів із симптомами ПІД варіює. E.-J. Lee et al. мали на меті вивчити, як впливає есциталопрам на ПІД залежно від індивідуальних симптомів депресії та локалізації вогнища інсульту. Отримані результати опубліковані у виданні Journal of Geriatric Psychiatry and Neurology (2021; 34 (6): 565‑573).
Внутрішньовенний тромболізис для лікування гострого ішемічного інсульту
Внутрішньовенний тромболізис (ВВТ) – єдиний схвалений метод реперфузійної терапії для пацієнтів із гострим ішемічним інсультом. Пропонуємо до вашої уваги основні положення клінічної настанови, що є адаптованою для системи охорони здоров’я України версією рекомендацій Європейської організації з вивчення інсульту (ESO) із застосування ВВТ для лікування гострого ішемічного інсульту 2021 р. Документ було обрано й адаптовано національною мультидисциплінарною робочою групою* як приклад найкращої практики надання медичної допомоги пацієнтам із гострим ішемічним інсультом, що ґрунтується на даних доказової медицини стосовно ефективності й безпеки медичних втручань, фармакотерапії та організаційних принципів її запровадження. Мета розробки даної настанови – допомогти клініцистам і пацієнтам приймати раціональні рішення в різних клінічних ситуаціях, а також надати інформаційну підтримку для підвищення якості клінічної практики на основі доказів ефективності застосування певних технологій, ліків та організаційних ресурсів медичної допомоги. Цей рекомендаційний документ із найкращої медичної практики призначений насамперед для лікарів-практиків, які надають як первинну, так і вторинну та третинну медичну допомогу.
Сучасні досягнення у вивченні механізмів та лікуванні постінсультних епілептичних нападів
Цереброваскулярні захворювання – одна з найпоширеніших причин виникнення епілептичних нападів у дорослих, особливо в літньому віці. Зі зростанням захворюваності на інсульт збільшилася популяція хворих із постінсультними епілептичними нападами, результатом чого стало підвищення обізнаності про цю недугу в суспільстві. Епілептичні напади, що розвиваються у пацієнтів після перенесеного інсульту, погіршують якість їхнього життя, а також фізичне та психічне здоров’я. На жаль, нині патологічні й фізіологічні процеси постінсультних епілептичних нападів ще не до кінця вивчені. Y. Fu et al. підсумували сучасні досягнення щодо патогенезу, факторів ризику, профілактики та терапевтичних цілей при постінсультних епілептичних нападах. Результати огляду опубліковані у виданні Acta Epileptologica (2021; 3 (14): 1‑5).
Аспекти профілактики гострого інсульту в пацієнтів із COVID‑19
Тема профілактики гострого інсульту в пацієнтів із коронавірусною інфекцією залишається актуальною через продовження пандемії у світі. Цій проблемі, а також важливості своєчасного виявлення факторів ризику розвитку ішемічного й геморагічного інсультів на тлі перебігу COVID‑19 присвятила доповідь професорка кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика (м. Київ), д. мед. н. Марина Анатоліївна Тріщинська у межах науково-практичної конференції «Когнітивні порушення та деменція при цереброваскулярних та нейродегенеративних порушеннях», що відбулася торік у червні.
Лікування постінсультної депресії у пацієнтів молодого віку
Інсульт, або порушення мозкового кровообігу – поширена причина смерті та тривалої втрати працездатності в усьому світі. Найчастіше інсульт трапляється в осіб похилого віку, але з’являється все більше даних щодо зростання захворюваності серед молодого покоління. Пацієнти, які перенесли інсульт, можуть мати не лише довгострокові фізичні та когнітивні порушення, але й психологічні проблеми, такі як постінсультна депресія (ПІД). Депресія є найчастішим психоневрологічним ускладненням інсульту, проте нерідко залишається поза увагою лікарів. Як наслідок, спостерігається підвищений рівень захворюваності та смертності серед молодих осіб із ПІД порівняно із представниками того ж віку без неї. E.H. Ha та R. Gantioque здійснили огляд наявних джерел, присвячених лікуванню ПІД у молодих пацієнтів, які перенесли інсульт, з метою допомогти клініцистам у веденні таких хворих та поліпшенні якості їхнього життя. Отримані результати розміщені у виданні Stroke Research & Therapy (2020; 4 (1): 1-4).
Нові можливості запобігання інсульту в пацієнтів із фібриляцією передсердь
Тема інсульту завжди була актуальною для нашої спільноти. Лікарі повсякчас стикаються з пацієнтами, які мають високий ризик розвитку інсульту або вже його перенесли. Детально цю проблему обговорювали на науково-освітньому форумі для фахівців у сфері охорони здоров’я «Академія інсульту – 2021», який відбувся 28‑30 жовтня 2021 р. у форматі онлайн. Захід був присвячений питанням профілактики інсультів, організації допомоги, лікування та реабілітації осіб із цим захворюванням. Із доповіддю про нові можливості запобігання розвитку повторного інсульту в пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП) виступив Юрій Володимирович Фломін, к. мед. н., доцент, лікар-невролог, завідувач інсультного центру клініки «Оберіг» (м. Київ).
Чи є нейропротективні засоби корисними у хворих на ішемічний інсульт?
У листопаді 2021 р. у Києві відбувся ІІІ Український регіональний конгрес «Controversies in Neurology» в гібридному форматі. У межах заходу провідні вітчизняні та міжнародні спеціалісти в галузі неврології детально розглянули такі теми, як інсульт, головний біль, розсіяний склероз, епілепсія, нейропсихіатрія та рухові розлади. Зокрема, було проведено круглий стіл, присвячений ефективності терапії ішемічного інсульту нейропротекторами, навколо якої досі точаться суперечки.
Раннє відновлення пацієнтів після інсульту: доказова база ефективності препарату Церебролізин®
У світі кількість осіб, які переносять інсульт, продовжує зростати. Пріоритетне значення мають як проблеми профілактики інсульту, так і ранньої медикаментозної реабілітації. За останні декілька років у провідних країнах світу препарат Церебролізин® включено до клінічних настанов щодо відновлення після інсульту, які є референтними для України. Якість доказів і рекомендацій Європейської академії неврології (EAN) коментує експерт світового рівня, австрійський невролог та почесний професор Дунайського університету Кремс (Австрія), екс-президент Всесвітньої організації боротьби інсультом (WSO, 2018-2020) та Європейської організації боротьби з інсультом (ESO, 2012-2014), професор Майкл Брайнін.
Практичні аспекти ведення пацієнтів із зайвою вагою: 5 кроків у менеджменті ожиріння
Сучасні світові тенденції показують, що проблема зайвої ваги й ожиріння з кожним роком стає все актуальнішою. Так, за останні півстоліття кількість людей з ожирінням на планеті зросла більш ніж утричі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), станом на 2016 рік понад 1,9 млрд дорослих старше 18 років мали надмірну вагу, із них понад 650 млн – ожиріння (ВООЗ, 2021). Не дивно, що тема ожиріння та зайвої ваги обговорюється на багатьох вітчизняних і міжнародних заходах, спрямованих на безперервний професійний розвиток лікарів. Не став винятком і науково-освітній проєкт «Школа ендокринолога», у рамках якого був проведений майстер-клас «5 кроків у менеджменті ожиріння».
