Раціональна антибіотикотерапія в педіатрії
Сьогодні ідеальна модель надання медичної допомоги включає персоніфікований підхід до пацієнта з урахуванням індивідуальних особливостей організму, способу життя та його власних побажань і залучення фахівців різних спеціальностей для комплексного вирішення клінічних задач. Всебічне вивчення проблеми різними спеціалістами дає можливість глибоко розібратися в клінічній ситуації, обрати оптимальну тактику діагностики та лікування.
Вибір інтраокулярної лінзи: міопія, гіперметропія та астигматизм
Щоб досягти еметропії, яка визначається як нормальний зір за відсутності акомодації, світло від віддалених об’єктів має точно фокусуватися на сітківці. Іншими словами, паралельні світлові промені входять в око, сходяться в одну точку і формують сфокусоване зображення на сітківці. Нормальний, або «досконалий», зір залежить від ідеальної взаємодії рогівки та кришталика для фокусування зображення на сітківці. Для забезпечення проєкції сфокусованого зображення на сітківку також надважливою є осьова довжина ока. Вона має відповідати фокусній відстані оптичної системи ока, яка, зі свого боку, залежить від оптичної сили заломлювальних структур ока. Інший важливий параметр – це відстань між рогівкою та кришталиком, яку прийнято називати глибиною передньої камери. Незначні зміни або недосконалості у формі та розмірі рогової оболонки, кришталика або очного яблука можуть мати суттєвий вплив на якість зору.
Нові можливості медикаментозного впливу на легкий перебіг COVID-19
З метою кращого ознайомлення медичної спільноти з досягненнями науки за ініціативи групи компаній «МедЕксперт» – єдиного провайдера із безперервної медичної освіти, уповноваженого Американською акредитаційною радою з безперервної медичної освіти (Accreditation Council for Continuing Medical Education, АССМЕ) у Східній Європі, – 12-13 березня було проведено другий Міжнародний онлайн-конгрес «Pandemic STOP!».
Популярні міфи про імунітет, харчування та дитяче здоров’я: де правда?
10-12 березня відбулася щорічна науково-практична конференція з міжнародною участю – VIII Академічна школа з педіатрії, що об’єднує професіоналів з усієї України. У рамках наукового заходу з особливо цікавою та актуальною доповіддю про популярні міфи щодо імунітету та дитячого здоров’я виступила завідувачка кафедри педіатричної гастроентерології та нутриціології Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Ольга Юріївна Бєлоусова.
Сучасні можливості діагностики та лікування хвороби Гоше
27 березня цього року в рамках 14-го Національного конгресу «Людина та ліки» відбулася Міждисциплінарна школа української академії педіатрії, в ході якої були розглянуті проблеми орфанних захворювань в Україні. Зокрема, лікар-педіатр Центру орфанних захворювань Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України Яна Ігорівна Дороніна представила інформацію про сучасні можливості діагностики та лікування хвороби Гоше (ХГ).
Вакцинація проти менінгококової інфекції: рекомендації Консультативного комітету з практики імунізації (США, 2020)
Менінгококова інфекція – серйозна бактеріальна інфекція, яка насамперед проявляється у вигляді менінгіту, бактеріємії або їх поєднання. Збудником є Neisseria meningitidis – грамнегативний диплокок, що класифікується на 12 серогруп відповідно до складу його полісахаридної капсули; при цьому більшість випадків захворювання в усьому світі спричиняють менінгококи серогруп A, B, C, W, X та Y [24]. У США зареєстровані та доступні 3 чотирьохвалентні (серогрупи A, C, W та Y) менінгококові кон’юговані вакцини (MenACWY) та 2 менінгококові вакцини серогрупи B (MenB).
Перший освітній майстер-клас з муковісцидозу: транскордонна співпраця задля покращення якості життя хворих
Муковісцидоз (МВ) – генетично детерміноване аутосомно-рецесивне захворювання, яке негативно впливає на тривалість та якість життя хворих. Рівень виживаності хворих на МВ у Західній Європі є значно вищим порівняно з північно-західними країнами, що свідчить про необхідність покращення догляду та підвищення якості надання медичної допомоги пацієнтам із МВ у державах, де тривалість їх життя є низькою.
Катаракта: вибір інтраокулярної лінзи
Інтраокулярна лінза (ІОЛ) – це лінза, яку імплантують в око для лікування катаракти або міопії/гіперметропії/пресбіопії. Виділяють два види ІОЛ за місцем їх розташування в оці: лінзи задньої камери ока (псевдофакічні) та лінзи передньої камери ока (факічні). Найчастіше
використовують псевдофакічні ІОЛ, які імплантують під час хірургічної операції катаракти на місце видаленого кришталика в задню камеру ока. Вони виконують таку саму функцію фокусування світла, що і природний кришталик. Значно рідше використовуються факічні інтраокулярні лінзи, які імплантують поверх природного кришталика в передню камеру ока. Ці ІОЛ змінюють оптичну силу ока та застосовуються, наприклад, у лікуванні міопії.
Катаракта: діагноз та план лікування
Катаракта – це будь-яке помутніння кришталика, чи то невелике локальне помутніння, чи дифузна (загальна) втрата прозорості. Назва походить від Cataracta (лат.) та καταρράκτης (давньогр.), що означає «водоспад, бризки водоспаду, решітка». Термін міг виникнути як метафора та аналогія зі швидкою течією води, яка, падаючи з висоти, створює бризки і білу піну та може нагадувати помутніння очного кришталика. Сьогодні встановлено, що помутніння кришталика обумовлено денатурацією білка, який входить до його складу. Щоб бути клінічно значимою, катаракта повинна викликати значне зниження гостроти зору або впливати на виконання візуальних завдань та візуально керованої діяльності. На сьогоднішній день дані щодо ефективного медикаментозного лікування катаракти у медичній науковій літературі відсутні. Хірургічне видалення катаракти залишається єдиним ефективним методом лікування для відновлення і підтримки зору.
Кардіобезпечність уратзнижувальної терапії: переваги фебуксостату
Післядипломне навчання лікарів активно триває, незважаючи на продовження пандемії COVID‑19. За підтримки електронного науково-практичного журналу кардіологічної тематики WebCardio.org 10 квітня відбувся онлайн-консиліум, під час якого провідні експерти пояснювали нюанси ведення коморбідних хворих. Одну з доповідей представили завідувачка кафедри кардіології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Марина Миколаївна Долженко та керівник Центру ревматології Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ірина Юріївна Головач. Мультидисциплінарна команда, до складу якої увійшли кардіолог і ревматолог, присвятила свій виступ кардіобезпечності уратзнижувальної терапії.
Соматоформні розлади під час пандемії COVID-19: від визнання проблеми до стратегії лікування
Соматоформні розлади – це група станів, які проявляються фізичними симптомами, котрим не можна знайти адекватного медичного пояснення. Соматичні скарги є досить серйозними, щоби спричиняти в пацієнта постійне занепокоєння та порушити його функціонування в повсякденному житті, хоча під час обстеження не виявляється клінічно значущих проблем здоров’я [1].
Нові рекомендації щодо лікування COVID-19
30 квітня відбувся майстер-клас «Міжнародний конгрес COVID‑19: досвід, досягнення, перспективи», організований Національною академією медичних наук України та ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського» для лікарів первинної ланки, а також вторинної та спеціалізованої допомоги. У майстер-класі взяли участь провідні спеціалісти країни, які розповіли про важливі моменти, на котрі слід звертати увагу при веденні хворих із COVID‑19 на різних етапах лікування. Пропонуємо нашим читачам огляд двох доповідей у форматі «запитання – відповідь».
