Можливості фітотерапії у лікуванні циститу та сечосольового діатезу
Інфекційно-запальні захворювання сечових шляхів як причина звернення пацієнтів по амбулаторну
допомогу посідають друге місце після інфекцій респіраторного тракту. Дуже часто терапевтам і сімейним лікарям доводиться мати справу з гострим неускладненим циститом та сечосольовим діатезом. За цих патологій доцільно використовувати фітотерапію, яка, з одного боку, впливає на більшість патогенетичних процесів, а з іншого – практично не має протипоказань, обмежень та ускладнень.
Сірчаний корок у практиці лікаря первинної ланки
Вушна сірка – це гідрофобна масна речовина, яка забезпечує механічний, протимікробний і протигрибковий захист епідермісу зовнішнього слухового ходу [1]. Сірка утворюється сірчаними та сальними залозами, змішується з епідермісом шкіри. Зазвичай вона виходить зі слухового ходу спонтанно за допомогою механізму самоочищення під час рухів щелепи: розмови, зівання тощо.
Скринінг і ведення предіабету: роль лікарів первинної ланки та оновлення стандартів ADA 2022
Клінічні рекомендації
2 лютого, 2022
Цукровий діабет (ЦД) 2 типу – хронічне і постійно прогресуюче захворювання, ефективність лікування якого значно залежить від своєчасного початку терапії. Це пов’язано з т. зв. феноменом метаболічної пам’яті. Згідно із цією теорією, гіперглікемія запускає маховик глибоких метаболічних змін на клітинному рівні, зупинити який уже через деякий час не вдається навіть за допомогою досягнення нормоглікемії. Коли ж слід розпочинати лікування ЦД 2 типу? Одразу після встановлення діагнозу? Хоча б так, але в ідеалі – ще на етапі предіабету.
Діагностика та лікування сезонного афективного розладу, або Як подолати «зимовий блюз»
З початком холодної пори року більшість людей відчувають певні сезонні переміни в самопочутті й поведінці: тією чи іншою мірою змінюються рівень енергії, сон, харчові звички і настрій. У пацієнтів із сезонним афективним розладом (САР) ці зміни набувають патологічного характеру і можуть суттєво порушувати повсякденне життя. САР можна вважати одним із проявів метеочутливості – погіршення стану здоров’я у відповідь на зміни кліматичних умов.
Залізодефіцит і залізодефіцитна анемія: можливості профілактики та лікування
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ВООЗ (2002), залізодефіцит
(ЗД, залізодефіцитний стан) наявний у 60% жителів Землі, майже половина з яких мають залізодефіцитну анемію (ЗДА), що робить ЗДА одним із найпоширеніших захворювань та найчастішою серед усіх анемій. Симптоми ЗД можуть бути неспецифічними та з’являтися у вигляді втоми, утруднення концентрації уваги, проблем зі сном, а також зниження фізичних можливостей, що пов’язують з іншими причинами – перевтомою, стресом, соматичними захворюваннями.
Полегшення болю в онкологічних пацієнтів: роль лікарів первинної ланки та можливості кеторолаку
У країнах високого рівня достатку рак як причина смерті випередив серцево-судинні захворювання (Mahase E., 2019). Відповідно до прогнозів, до 2040 р. загальний тягар раку в світі зросте на 47% (Sung H. et al., 2021). Однак, незважаючи на ці приголомшливі показники, виживаність пацієнтів із раком у розвинених країнах зросла до 70% переважно внаслідок раннього виявлення хвороб та удосконалення лікування (Viale P.H., 2020).
Респеро Миртол: нова ідеологія лікування респіраторних захворювань
Інфекції дихальної системи є надзвичайно поширеними, тому їхні діагностика та лікування мають велику клінічну важливість. Ці інфекції спричиняють не лише безпосередні витрати на лікування, а й соціоекономічні втрати внаслідок тимчасової непрацездатності хворих [1, 2]. У більшості випадків причина респіраторних інфекцій – віруси, однак згодом може приєднатися бактерійна суперінфекція, яка ускладнює медикаментозне лікування [2, 3]. Для лікування інфекцій дихальної системи можуть застосовуватися різні групи етіотропних, патогенетичних та симптоматичних засобів, у т. ч. рослинного походження.
Стратегії лікування пацієнтів із метастатичним колоректальним раком в Україні
Колоректальний рак (КРР) належить до найпоширеніших злоякісних новоутворень у світі. За даними GLOBALCAN (2020), із 19,3 млн нових випадків раку різних локалізацій на КРР припадає 10% (3-тє місце). Що стосується смертності від злоякісних новоутворень, то КРР став причиною 9,4% (2-ге місце після раку легені) випадків смерті від онкологічної патології (H. Sung et al., 2021). За даними Бюлетеня Національного канцер-реєстру № 22, рак ободової кишки посідає 3-тє місце у структурі онкологічної захворюваності (за винятком немеланомних злоякісних новоутворень шкіри).
Грип: чому треба щеплюватися
Найкраща профілактика грипу – щорічна вакцинація. Це гасло пролунало від професора кафедри інфекційних хвороб Дніпровського державного медичного університету, доктора медичних наук Віктора Володимировича Маврутенкова 8 грудня на науково-практичній конференції «Академія сімейного лікаря».
Доповідач розвінчав поширені міфи про імунізацію, які найбільше викликають
страх у населення, та наголосив, що імунопрофілактика не ослабляє, а навпаки – посилює здатність організму протистояти грипу.
Ураження кишечнику в умовах пандемії COVID-19
Під час науково-практичної конференції «Сучасні проблеми медицини», що відбулася в онлайн-форматі, доктор медичних наук, професор Андрій Едуардович Дорофєєв (Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, м. Київ) висвітлив питання уражень кишечнику в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19). У цьому матеріалі представлено виступ Андрія Едуардовича у форматі «запитання – відповідь».
Нові можливості лікування раку підшлункової залози
20 листопада за підтримки компанії «Серв’є» відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Нові можливості лікування гастроінтестинального раку». У рамках заходу були представлені сучасні досягнення у лікуванні раку підшлункової залози (РПЗ).
Ведення пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки під час пандемії COVID-19
7-8 жовтня 2021 року відбулася конференція «Актуальні питання діагностики,
лікування та реабілітації гастроентерологічних хворих». У межах цього наукового заходу значну увагу було приділено проблемним питанням ведення пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (ХЗП). Про сучасні стандарти надання медичної допомоги хворим на ХЗП в умовах пандемії COVID‑19 розповіла доцент кафедри терапії, кардіології та сімейної медицини ФПО Дніпровського державного медичного університету, кандидат медичних наук Світлана Валеріївна Косинська.
