Підводні камені в діагностиці глаукоми: діалог офтальмолога з нейроофтальмологом
Нещодавно в рамках дистанційно-освітнього проєкту із сертифікацією Ophtalmic iSCHOOL відбувся онлайн-семінар «Глаукома чи не глаукома? Міждисциплінарна експерт-зустріч офтальмолога та нейроофтальмолога».
Зміни осмолярності сльози після використання зволожувальних очних крапель на основі гідроксипропілгуару
Гіперосмолярність слізної плівки є «візитівкою» хвороби сухого ока (ХСО). Гіперосмолярність підвищує епітеліальний стрес рогівки й кон’юнктиви, що активує різноманітні запальні процеси, включно із сигнальними шляхами мітоген-активованих протеїнкіназ і ядерного фактора каппа В (NF-κB).
Івабрадин: нові перспективи застосування після COVID‑19
Механізм дії івабрадину полягає в пригніченні f-каналів синоатріального вузла, котрі регулюють іонні потоки натрію й калію та спонтанну діастолічну деполяризацію. Зменшення If-потоку подовжує період потенціалу дії, а отже, зменшує частоту серцевих скорочень (ЧСС) і потребу міокарда в кисні, збільшує тривалість діастоли, нормалізує її фазовий склад. Хронотропний вплив івабрадину дозозалежний, але завдяки ефекту плато ризик виникнення брадикардії <40/хв є дуже низьким. На відміну від інших засобів із негативною хронотропною дією івабрадин не зменшує артеріальний тиск (АТ) і серцевий викид і не погіршує атріовентрикулярної провідності (Tse S., Mazzola N., 2015).
Постковідний синдром: ренесанс карнітину?
Пандемія, спричинена SARS-CoV‑2, що вже понад рік триває на планеті, стала чи не найсерйознішим викликом для економіки та систем охорони здоров’я всіх без винятку країн земної кулі. Вже через досить нетривалий час після початку поширення пандемії стало очевидним, що SARS-CoV‑2 є не виключно тропним до респіраторної системи вірусом, а збудником, що зумовлює захворювання з погано прогнозованим перебігом і складним патогенезом, який характеризується посиленою імунною відповіддю, гіперкоагуляцією, мультизапальним процесом і мультиорганним ураженням.
Постковідний синдром: новий мультидисциплінарний виклик
3-4 березня в онлайн-форматі відбулася науково-практична конференція «Постковідний синдром (ПКС): новий мультидисциплінарний виклик», під час якої провідні вітчизняні фахівці представили свої погляди на боротьбу з несприятливими наслідками коронавірусної хвороби (COVID-19).
Астенічний синдром у постковідного пацієнта
У лютому 2020 року на основі попередніх даних Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що час від початку захворювання на COVID‑19 до клінічного одужання для легких випадків становить приблизно 2 тиж, а для пацієнтів із тяжким або критичним перебігом
одужання потребує від 3 до 6 тиж [1].
Проблеми клінічної інфектології в умовах пандемії COVID-19
Нещодавно відбулася науково-практична онлайн-конференція з міжнародною участю «Нова коронавірусна хвороба й інші глобальні виклики в інфектології», організована кафедрою інфекційних хвороб Національного медичного університету (НМУ) ім. О.О. Богомольця Міністерства охорони здоров’я України й ГО «Клінічна інфектологія та медицина подорожей», у якій узяли участь провідні спеціалісти України.
Бактеріальна коінфекція в пацієнтів із COVID-19: поширеність, діагностика, протимікробна терапія
У світі продовжує лютувати наймасштабніша вірусна пандемія в історії людства, спричинена новим коронавірусом SARS-CoV-2, яка за неповних 15 міс забрала понад 2,7 млн людських життів (WHO, 2021). Вторинна бактеріальна інфекція (найчастіше пневмонія) може ускладнювати перебіг тяжких респіраторних вірусних інфекцій, що потребує своєчасної діагностики й антибактеріальної терапії (Rice T. et al., 2012; Klein E. et al., 2016). Феномен супер- або коінфекції описаний під час епідемій грипу та при попередніх спалахах коронавірусних інфекцій – SARS і MERS (Zheng et al., 2003; Assiri et al., 2013). Що стосується інфекції SARS-CoV, то за легкого перебігу частота БКІ становила 20%, сягаючи 70% в осіб, які потребували інвазивної вентиляції (Zheng Z. et al., 2003).
Інгаляційні кортикостероїди в лікуванні COVID-19: передумови та докази
На початку пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) лікарі насамперед хвилювалися за пацієнтів із хронічними захворюваннями легень. Теоретично хворі на бронхіальну астму (БА) повинні були мати підвищену сприйнятливість до інфекції SARS-CoV-2, тяжчий її перебіг і високий ризик загострення астми через дефіцит противірусного захисту. Проте на практиці все виявилося з точністю до навпаки: пацієнти з БА значно легше переносили COVID-19 порівняно із загальною популяцією. Останнім часом з’являється дедалі більше робіт, автори яких припускають, що БА не лише не спричиняє тяжкого перебігу нової коронавірусної інфекції, але й може надавати певний протекторний ефект. За рахунок чого досягається цей ефект і яке значення він може мати в клінічній практиці?
Спробуємо докладніше розібратися з цими питаннями.
Допоможіть антибіотикам допомагати вам: «Артеріум» ініціює кампанію відповідального лікування антибіотиками
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, стійкість бактерій до протимікробних засобів є однією з найбільших загроз для здоров’я людства. Корпорація «Артеріум» занепокоєна темпами розвитку цього явища та як лідер сегмента антибіотиків в Україні розуміє свою соціальну роль, отож спільно з лікарями ініціює інформаційну кампанію «Антибіотики за правилами». Її мета – навчити українців правильно лікуватися антибіотиками та зменшити нераціональний прийом цих засобів.
Можливості рослинної фармакотерапії при вирішенні метаболічного дисбалансу в пацієнтів із предіабетом
Bene dignóscitur, bene curátur… ще Гіппократ зауважив, що захворювання, котрі добре маніфестують, лікувати легше, тоді як безсимптомні хвороби з епідемічною швидкістю розповсюджуються планетою, «тихо» вбиваючи мільйони людей. Одним із таких неінфекційних захворювань залишається цукровий діабет (ЦД), який є найнебезпечнішим викликом перед світовою медициною у XXI столітті (згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я й Організації Об’єднаних Націй).
Як терапія метформіном впливає на шанси уникнення смерті від COVID‑19 у пацієнтів із цукровим діабетом
Нова коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19), зумовлена коронавірусом тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2),
сьогодні є серйозною загрозою для здоров’я населення та величезною проблемою для систем охорони здоров’я багатьох країн.
Хоча показники госпіталізації досить відрізняються серед різних категорій пацієнтів із COVID‑19, загалом приблизно у чверті
випадків захворювання має тяжкий перебіг; такі пацієнти потребують надання медичної допомоги в умовах стаціонару [1].
