Погляд на залізодефіцитні анемії у жінок протягом усього життя
1‑2 жовтня 2020 року за підтримки Асоціації акушерів та гінекологів України пройшла науково-практична онлайн-конференція «Акушерство, гінекологія, репродуктологія: від науки до клінічної практики». У рамках заходу було представлено доповідь президента Італійського товариства психосоматики в акушерстві та гінекології, члена ради директорів Асоціації гінекологів італійського університету, завідувача кафедри акушерства та гінекології Туринського університету (Італія), професора Chiara Benedetto, яка детально висвітлила актуальність проблеми залізодефіцитної анемії у жінок впродовж життя й надала рекомендації щодо лікування даного патологічного стану
Реабілітація пацієнтів із коронавірусною інфекцією: місце натуропатичної терапії у відновленні психічного здоров’я
У березні 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила COVID‑19 пандемією. Експерти передбачили пов’язане з нею «цунамі» психічних захворювань із тривалим впливом на психічне здоров’я. Очікується, що поширеність психічних розладів зросте після пандемії через її довгострокові наслідки, обмежувальні заходи, такі як соціальне дистанціювання і карантин, а також соціально-економічне навантаження.
Сучасна антибіотикотерапія запальних захворювань органів малого таза
У рамках онлайн-конференції «Контраверсійні питання з акушерства та гінекології», що відбулася 16 лютого, з доповіддю «Комплексні антибіотики у ЗЗОМТ: оптимальне поєднання ефективності та комплаєнсу» виступив завідувач кафедри акушерства й гінекології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», доктор медичних наук, професор Валентин Олександрович Потапов. Головну увагу доповідач приділив менеджменту антибіотикотерапії ЗЗОМТ із позиції етіотропного лікування, фармакокінетичних властивостей препарату вибору та його профілю безпеки
Вибір оптимальної протиепілептичної терапії у пацієнтів з епілепсією та супутніми патологіями
Значна частка пацієнтів з епілепсією страждають на супутні захворювання. Тип коморбідності є важливим фактором при виборі тактики лікування епілепсії, тож приймаючи рішення щодо призначення протиепілептичних препаратів (ПЕП), лікар має враховувати наявні супутні патології у хворого, спираючись на наукові докази. J. Ruiz-Gimenez et al. виконали огляд досліджень із метою виявлення наукових даних щодо методів лікування епілепсії у пацієнтів з урахуванням коморбідних станів та надання відповідних рекомендацій. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення даного матеріалу, опублікованого у виданні Seizure (2010; 19: 375‑382).
Психотерапия агрессивных состояний
При поиске новой информации по психотерапии/психологии агрессии за последние 10 лет возникает удивление, как много в русскоязычном пространстве наукообразного информационного шума, неоправданных неологизмов, а порой – откровенных противоречий. Сам факт обилия авторских методик и программ по обузданию агрессии, претендующих на оригинальность, указывает на их неоднозначность по многим аспектам. Поэтому исследователю следует весьма критично относиться к информационному спаму, чтобы за пространными формулировками и авторскими трактовками разглядеть суть, и, отсеяв все лишнее, отыскать маленькое зерно полезной истины.
Терапія депресій: очікування лікаря та пацієнта
Депресія та її симптоми є загальновідомими психічними розладами, які значно впливають на якість життя пацієнтів. Через хибне сприйняття майже 60% осіб із депресією не звертаються по медичну допомогу. Багато хто вважає, що стигма розладу психічного здоров’я не є прийнятною в суспільстві і може перешкоджати як особистому, так і професійному життю. Сьогодні існують вагомі докази ефективності антидепресивних засобів, але індивідуальна відповідь на лікування може відрізнятися.
Двоїння в очах: важливі «дрібниці»
Дослідження основних нейроофтальмологічних феноменів та адекватне оцінювання їх значення, вміння зіставляти зі станом неврологічного й загальносоматичного статусу важливі не тільки для лікарів-офтальмологів. Клініцистам-неврологам майже щодня доводиться мати справу з пацієнтами, в яких при огляді виявляються різні окуломоторні розлади, що є симптомами багатьох неврологічних захворювань. Одним із таких розладів є диплопія.
Застосування протиепілептичної терапії під час вагітності
Протиепілептична терапія має вирішальне значення для контролю нападів та інших симптомів епілепсії. Нелікована епілепсія у вагітних може завдати шкоди як матері, так і плоду. Однак використання протиепілептичних препаратів (ПЕП) під час вагітності буває асоційоване з несприятливими наслідками для майбутньої дитини.
Патогенетична терапія нусінерсеном у пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
Спінальна м’язова атрофія (СМА) – рідкісне генетичне захворювання з широким фенотиповим спектром, що було вперше описане ще у 1890-х рр. Проте до початку ХХІ ст. не існувало патогенетичної терапії СМА, тож лікування було зосереджене на оптимізації тих чи інших клінічних проявів. Завдяки розумінню патофізіології захворювання та досягненням у галузі генетичної терапії, нині з’явилися нові перспективні агенти, застосування яких дозволяє збільшити тривалість та поліпшити якість життя пацієнтів.
Хвороба дрібних судин: нові можливості терапії
Хвороба дрібних судин (ХДС) – патологія дрібних перфорантних артеріол, капілярів та венул, які клінічно бувають «німими» або проявляються когнітивними порушеннями, депресією, руховими симптомами, а також підвищують ризик інсульту й несприятливого прогнозу. ХДС також зустрічається як мультисистемний розлад, що передбачає спільність між захворюваннями дрібних судин серця, головного мозку та деяких інших органів, зокрема нирок і сітківки ока.
Розлади у немовлят, дошкільнят, дітей шкільного віку, підлітків та молоді
У грудні 2020 року в Києві у змішаному форматі офлайн та онлайн відбулася ювілейна V науково-практична конференція з міжнародною участю «На межі компетенції неврології та психіатрії: розлади у немовлят, дошкільнят, дітей шкільного віку, підлітків та молоді».
Антагоністи рецепторів N-метил-D-аспартату в лікуванні нейродегенеративних розладів: роль мемантину
Хвороба Альцгеймера (ХА) – нейродегенеративний розлад, що характеризується незворотною прогресуючою втратою пам’яті та зниженням когнітивних функцій із порушенням щоденної активності, поведінки, мови й зорово-просторового сприйняття. На ХА страждає близько 26 млн людей у всьому світі. На сьогодні для терапії ХА доступна низка препаратів, однак при їх застосуванні вдається переважно досягти полегшення симптомів, але не вилікувати хворобу.
