Головна Статті

 
 
 
Пероральний амоксицилін/клавуланат: роль у сучасній амбулаторній терапії поширених інфекцій
Огляд

26 жовтня, 2021

До 1960 р. вся родина β-лактамів містила лише два антибіотики вузького спектра дії на грампозитивні бактерії – пеніцилін G і пеніцилін V. У лабораторії Beecham ампіцилін синтезували в 1961 р., а амоксицилін – у 1970 р. Обидві молекули виявили широкий спектр дії проти збудників інфекцій дихальних шляхів, а також поширеного збудника інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ) – Escherichia coli. Однак амоксицилін продемонстрував чудову пероральну абсорбцію, яка забезпечувала експозицію в плазмі крові приблизно вдвічі більшу, ніж в ампіциліну. В 1981 р. амоксицилін був поєднаний з клавуланатом – першим інгібітором β-лактамази, який був впроваджений в клінічну практику для вирішення нових проблем, спричинених стійкими штамами S. aureus, H. influenzae, M. catarrhalis, E. coli, Klebsiella spp. і Bacteroides fragilis [1].
Погляд на інтенсивність антитромбоцитарної терапії: сучасні тенденції
Огляд

26 жовтня, 2021

На сьогодні питання антитромбоцитарної терапії (АТТ) у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) залишаються вельми актуальними. Основним аспектам АТТ, зокрема ініціації, інтенсивності та тривалості, було присвячено вебінар, що відбувся 2 вересня 2021 р. за підтримки компанії «Санофі».
Ефективність і перспективи застосування трансплантації фекальної мікробіоти при синдромі подразненого кишечнику
Огляд

24 жовтня, 2021

Автори:
Синдром подразненого кишечнику (СПК) – хронічне захворювання, що уражає у середньому близько 10-12% населення світу, найбільш поширене на півдні Америки та найменше – у Південно-Східній Азії. СПК є доброякісним функціональним розладом, який не пов’язаний зі збільшенням смертності і не трансформується у серйозне захворювання, однак значно знижує якість життя пацієнтів.
Передракові ураження, рак і спадкові синдроми раку шлунка
Огляд

24 жовтня, 2021

На рак шлунка припадає близько 6% онкологічних захворювань у всьому світі, він є п’ятою за частотою злоякісною пухлиною і третьою провідною причиною смерті, пов’язаної з раком. Незважаючи на те що протягом останніх 15 років спостерігається стійке зниження рівня захворюваності та смертності від раку шлунка внаслідок зменшення поширеності Helicobacter pylori та покращення дієтичних звичок, абсолютна частота захворюваності продовжує зростати через старіння населення світу.
Коморбідний пацієнт із хронічним панкреатитом
Огляд

24 жовтня, 2021

У статті розглянуті патогенетичні механізми виникнення дуоденогастрального рефлюксу (ДГР), дуоденогастроезофагеального рефлюксу (ДГЕР), їх ролі у виникненні жовчного рефлюкс-гастриту, рефлюкс-езофагіту. Принциповими засадами формування жовчного рефлюксу є неспроможність сфінктерного апарату, антродуоденальна дисмоторика, ліквідація природного антирефлюксного бар’єру. Факторами ризику розвитку первинного ДГР вважають дисфункцію жовчного міхура і дуоденальну дисмоторику.
«Гастротандем 2021»: міждисциплінарний підхід до актуальних питань гастроентерології
Огляд

24 жовтня, 2021

Захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) значною мірою коморбідні та часто супроводжуються супутньою патологією. Тому в цих випадках їх діагностика та лікування повинні базуватися на міждисциплінарному підході із залученням фахівців декількох спеціальностей. Саме такий підхід був детально розглянутий під час науково-практичної конференції «Гастротандем 2021. На стику дисциплін», яка проходила з 30 червня по 2 липня 2021 року в Одесі. Захід відбувся за підтримки Міжнародної асоціації медицини та Одеського відділення Української гастроентерологічної асоціації.
Потенціал L-орнітину-L-аспартату у лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки
Огляд

24 жовтня, 2021

Засоби, здатні знижувати циркуляцію аміаку в крові, успішно застосовуються для лікування печінкової енцефалопатії на тлі гострої печінкової недостатності та цирозу протягом кількох десятків років. До таких агентів належить L-орнітину-L-аспартат (LOLA*) – поєднання двох ендогенних амінокислот. Про корисні ефекти LOLA повідомлялося за результатами більш ніж 20 рандомізованих контрольованих клінічних досліджень, більшість із яких була опублікована в рецензованих біомедичних журналах (R.F. Butterworth et al., 2019).
Складність диференційної діагностики уражень кишечнику: на що слід звернути увагу?
Огляд

24 жовтня, 2021

Патологія кишечнику включає великий спектр захворювань різного генезу, що потребують різних підходів до лікування. Однак, незалежно від причини ураження органу, різні захворювання можуть супроводжуватися подібною клінічною картиною, що зумовлює певні складнощі у встановленні правильного діагнозу. Як результат, збільшується час від появи симптомів до встановлення діагнозу та призначення коректного лікування. Захворювання кишечнику суттєво знижують якість життя пацієнтів. Ретельне обстеження пацієнта зі скаргами з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) дозволяє своєчасно виявити патологію, призначити адекватне лікування та зберегти ресурси пацієнта.
Доказательные подходы к диагностике и лечению синдрома раздраженной кишки
Огляд

24 жовтня, 2021

По материалам последнего консенсуса Американского колледжа гастроэнтерологии, 2021
Біліарна дисфункція: нове бачення давньої проблеми
Огляд

24 жовтня, 2021

Сучасний ритм життя, наповненого стресовими факторами, нераціональним харчуванням, негативним впливом зовнішнього середовища, призводить до невпинного зростання поширеності захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) як органічного, так і функціонального генезу. До функціональних захворювань ШКТ належить біліарна дисфункція. Незважаючи на значний розвиток медицини, етіологія цієї патології, а й, відповідно, і патогенетичне лікування, залишаються невідомими.
Місце та роль отилонію броміду в лікуванні пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику
Огляд

23 жовтня, 2021

Актуальною проблемою гастроентерології протягом багатьох років залишається синдром подразненого кишечнику (СПК) – патології, що негативно впливає на якість життя пацієнта, призводить до зниження працездатності та збільшення витрат на систему охорони здоров’я. Питання сучасних можливостей діагностики та лікування СПК були обговорені провідними спеціалістами галузі в рамках вебінару, присвяченого СПК та больовому синдрому в гастроентерології.
Зниження інтелекту після перенесеної коронавірусної хвороби
Огляд

23 жовтня, 2021

Занепокоєння із приводу можливих когнітивних наслідків COVID‑19 стає все більш обґрунтованим. Адже наразі вже відомо, що симптоми тривалого COVID зберігаються у хронічній фазі, до того ж доступні дані досліджень щодо неврологічних проблем у пацієнтів із тяжким перебігом. Пропонуємо до вашої уваги огляд результатів дослід­жен­ня A. Hampshire et al., метою якого було підтвердити або спростувати гіпотезу про негативний вплив збудника COVID‑19 на інтелект (The Lancet, 2021; 39: 1‑10).