Головна Статті

 
 
 
Діагностика та лікування болю в спині в практиці сімейного лікаря
Огляд

11 грудня, 2020

Біль у спині – одне з найбільш давніх захворювань людини, що з’явилося тоді, коли людина почала ходити. Біль у спині, або дорсалгія, – клінічний синдром, зумовлений безліччю причин. Больовий синдром спини – важлива ланка неврологічної патології та одна з найчастіших скарг у загальномедичній практиці.
Пацієнт із болем у спині під кутом 360 градусів: погляд невролога та гастроентеролога
Думка фахівця

11 грудня, 2020

26 листопада відбувся вебінар «Пацієнт із болем у спині – погляд на 360 градусів: невролог і гастроентеролог», який відвідали терапевти, сімейні лікарі та неврологи. Під час заходу було розглянуто проблему болю в спині, не лише аспекти діагностики та терапії, а й профілактику ускладнень такого стану. Біль у спині, зокрема в нижній її частині, є надзвичайно частою проблемою в щоденній практиці лікарів багатьох спеціальностей, тому актуальність точної диференційної діагностики й оптимального лікування складно переоцінити.
Вегетосудинна дистонія чи панічний розлад: де істина?
Огляд

11 грудня, 2020

Вегетосудинна дистонія (ВСД) – діагноз, який часто встановлюють пацієнтам різного віку як у терапевтичній, так і в неврологічній практиці. Ця патологія не внесена в чинну Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) і не входитиме до її оновленої версії (МКХ-11). Термін ВСД не застосовується у світовій медицині й тільки в пострадянських країнах залишається популярним. Зокрема, в DSM-5 фігурує діагноз «панічний розлад», тотожний «нашій» ВСД.
COVID-19 та соматизована депресія: що змінилося?
Огляд

9 грудня, 2020

5-7 листопада в онлайн-форматі відбувся ІІ Науковий конгрес із міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи». Завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Олег Созонтович Чабан виступив з доповіддю «COVID‑19 та соматизована депресія: що змінилося?».
Наслідки черепно-мозкової травми: у фокусі – посттравматична епілепсія
Огляд

8 грудня, 2020

Згідно з експертними оцінками, черепно-мозкові травми (ЧМТ), які дедалі частіше називають «тихою епідемією», щороку вражають близько 69 млн людей у світі (Gilis-Januszewska A. et al., 2020; Dewan M. et al., 2018; Peeters W. et al., 2015). Щорічна частота ЧМТ у країнах Європи, за даними досліджень, становить 235 випадків на 100 тис. населення (Tagliaferri et al., 2006), у США – до 506 випадків на 100 тис. населення (De Bellis А. et al., 2019). Найчастіше ЧМТ діагностують у молодих людей; через свої небезпечні віддалені наслідки вони стають серйозним тягарем для здоров’я та всього подальшого життя пацієнта (Dewan M. et al., 2018; Peeters W. et al., 2015).
Сучасні можливості корекції невропатій різноманітного генезу: у фокусі – гомоцистеїн
Огляд

8 грудня, 2020

Зазвичай осінь – це пора року, коли проводять безліч різноманітних наукових симпозіумів, форумів, виставок. Пандемія коронавірусної хвороби, що охопила світ, унесла певні корективи в наше життя, тож більшості запланованих подій із конференц-залів довелося переміститися у веб-простір.
Як лікар має повідомляти складні діагнози та погані новини пацієнтам?
Огляд

8 грудня, 2020

Кожен лікар для пацієнта є носієм інформації, котра, на жаль, іноді неприємна, а інколи навіть шокує, що поділяє життя хворого на до та після. Як правильно діяти в такій ситуації, як не зробити з пацієнта жертву обставин, як долучити його до боротьби за власне здоров’я?
Постінсультні когнітивні порушення: корекція за допомогою дієтичних добавок рослинного походження
Огляд

8 грудня, 2020

Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, інсульт щороку вражає близько 15 млн людей (WHO, 2017). Загалом підраховано, що інсульт, деменція або обидва ці стани протягом життя розвиваються в третини населення світу (Seshadri S. et al., 2006). Розлади когнітивної функції є вагомою причиною інвалідизації й обмеження можливостей людини, котра пережила інсульт (Leys D. et al., 2005).
Діабетична полінейропатія: коли простий діагноз виявляється складним
Огляд

8 грудня, 2020

Подеколи клінічні сценарії, що на перший погляд видаються рутинними та простими, можуть мати каверзний характер і потребують ретельного обстеження хворого й диференційної діагностики. Діабетична полінейропатія – діагноз, з яким чи не щодня стикаються сімейні лікарі, ендокринологи, неврологи. Розроблено рекомендації щодо менеджменту пацієнтів із цим захворюванням, усім знайомі алгоритми діагностики та лікування. Проте нерідко перебіг хвороби викликає питання й сумніви.
Академія інсульту – 2020
Огляд

8 грудня, 2020

20-24 жовтня відбувся науково-освітній міжнародний онлайн-форум «Академія інсульту», присвячений питанням надання якісної медичної допомоги пацієнтам із гострими порушеннями мозкового кровообігу, під час якого з доповідями виступили відомі вітчизняні нейрохірурги та неврологи, а також зарубіжні фахівці в галузі неврології. Організатором заходу традиційно є Українська асоціація боротьби з інсультом (УАБІ), що існує уже 15 років і зробила чималий внесок у покращення надання медичної допомоги таким хворим.
Потенційні можливості лікування COVID-19: протидія надмірному запаленню, антиоксидантний вплив і цитопротекція
Огляд

8 грудня, 2020

Зважаючи на небезпеку пандемії, що й досі не стихає, існує потреба в розробленні нових схем лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі в переосмисленні вже знайомих, добре вивчених препаратів і застосуванні їх у новому контексті. Причиною мультиорганного пошкодження та смерті при тяжких випадках COVID-19 є надмірне та некероване вивільнення певних прозапальних цитокінів і хемокінів (Huang C. et al., 2020), тому зменшення цієї агресивної запальної відповіді потенційно здатне знизити смертність і пошкодження органів.
Конференція Американської неврологічної асоціації (2020): новини та вибрані доповіді
Огляд

8 грудня, 2020

Хоча цього року традиційний з’їзд Американської неврологічної асоціації, 145-й за рахунком, у зв’язку з пандемією коронавірусної хвороби (COVID-19) уперше відбувся в режимі онлайн, у ньому взяла участь рекордна кількість учасників – понад 1400 фахівців із 47 країн. Інтерактивний віртуальний формат заходу заохотив членів асоціації до активного обговорення заявлених у розкладі питань. Уперше до програми конференції було включено симпозіум із соціальної справедливості, що охоплював неврологічні питання з акцентом на соціальні детермінанти стану здоров’я, особливості перебігу хвороб у представників монголоїдної та негроїдної рас, а також політику надання медичних послуг. Метою цього симпозіуму було усунути наявні соціальні нерівності в медичній допомозі, академічній неврології та нейронауці.