Перспективи використання ксиліту як засобу для селективного пригнічення проліферації ракових клітин
Важливим напрямом лікування онкологічних хворих є супровідна терапія, яка вирішує низку проблем, пов’язаних із пухлиною чи небажаними явищами, зумовленими основним протипухлинним лікуванням. Сьогодні опубліковано чимало наукових робіт, присвячених цій тематиці. Результати досліджень показують, що деякі засоби, які застосовуються як допоміжна терапія в онкологічних пацієнтів, мають потенційні протиракові властивості. У попередньому номері вміщено короткий огляд дослідження N. Tomonobu та співавт. (2020), у якому висвітлено протипухлинну дію ксиліту, зумовлену регулюванням рівня глутатіону. У цій статті пропонуємо ознайомитися з не менш цікавими результатами наукової роботи D. Trachootham та співавторів.
Бригатиніб при рефрактерному до кризотинібу ALK+ недрібноклітинному раку легені
Приблизно у 3-5% хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) спостерігаються онкогенні перебудови гена кінази анапластичної лімфоми (ALK) [1, 2]. Кризотиніб ефективний при ALK-позитивному (ALK+) НДРЛ [3], але у більшості пацієнтів спостерігається прогресування захворювання, спричинене набутими мутаціями резистентності до ALK, активацією вторинних драйверів або слабким проникненням лікарських препаратів у центральну нервову систему (ЦНС) [4-6]. Після застосування кризотинібу наступна лінія терапії інгібіторами ALK другого покоління церитинібом та алектинібом, а також інгібітором третього покоління лорлатинібом асоціюється із середньою виживаністю без прогресування (ВБП) менше 1 року [7-14].
Інгібітори mTOR як засіб для подолання резистентності до ендокринної терапії у пацієнток з ЕR+/HER2- раком молочної залози
Гормональна терапія є основою у лікуванні пацієнток з гормон-рецепторпозитивним (HR+) поширеним раком молочної залози (РМЗ). У жінок у постменопаузі перша лінія терапії представлена інгібіторами ароматази (ІА). Однак не у всіх пацієнток отримується відповідь на початкову ендокринну терапію (первинна резистентність), а у жінок, у яких досягнута відповідь на першу лінію терапії, з часом відбувається рецидив і формується вторинна резистентність до лікування. Ефективним методом подолання ендокринної резистентності є застосування інгібіторів білка mTOR.
Гіпомагніємія, індукована прийомом лікарських засобів
Магній та калій (разом з натрієм і кальцієм) є базовими елементами людського організму, що підтримують гомеостаз і функціонування клітин. Внутрішньоклітинний магній – кофактор >600 ферментів, бере участь у біохімічних реакціях енергетичного обміну, синтезу білків і нуклеїнових кислот. За участю іонів магнію реалізується м’язова та нейрональна діяльність, здійснюється передача сигналу в тканинах, що мають електричну активність, відбувається синтез білків, регулюються частота серцевих скорочень, рівень артеріального тиску, судинний тонус, контролюється концентрація глюкози в крові [1]. Крім того, магній бере участь у контролюванні балансу внутрішньоклітинного калію, тому гіпомагніємія є однією із причин розвитку гіпокаліємії [2, 3].
Новий погляд на поширені проблеми в галузі онкоурології
Найактуальніші та найновіші рекомендації стосовно діагностики та лікування злоякісних новоутворень нирки та сечовивідних шляхів були розглянуті під час науково-практичної конференції «Рак нирки та сечових шляхів – update». Захід відбувся 18 грудня 2020 р. в онлайн-форматі за підтримки Національного інституту раку (НІР), Спілки онкоурологів України, Центру сучасної урології та Міністерства охорони здоров’я України. Свої доповіді представили провідні фахівці в галузі онкоурології, хіміо- та променевої терапії. Захід став частиною безперервного професійного розвитку лікарів.
Художня експозиція у київському музеї виявилась проєктом про рак легені
До Всесвітнього дня боротьби з раком у Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася «Смертельно красива виставка». Проєкт, що був анонсований як художня експозиція, виявився присвяченим проблемі раку легені в Україні.
Сучасні можливості профілактики та зниження частоти кровотеч у дітей і дорослих із гемофілією А
17-18 грудня відбулась Х науково-практична конференція з міжнародною участю «Перспективи діагностики та лікування гематологічних захворювань». Експерти з різних регіонів України, а також з Німеччини, Італії, Іспанії, Австрії, Греції, Швейцарії, клініцисти та спеціалісти-початківці обговорили сучасні тенденції ведення хворих і лабораторного супроводу в гематології. Одним з актуальних питань стало висвітлення нових можливостей лікування хворих на гемофілію.
Наукові досягнення у світовій онкологічній практиці в умовах пандемії COVID-19
Період пандемії та вимушеного дистанціювання – час не тільки економічної кризи, а й кардинальних змін у науковій сфері. До початку пандемії COVID‑19 науковці всього світу мали змогу активно та безперешкодно працювати над пошуком нових технологій і лікарських засобів у найрізноманітніших сферах. У період пандемії всі сили вчених були скеровані на розроблення вакцин і противірусних лікарських засобів, що, безперечно, вплинуло на розвиток науки, тимчасове припинення окремих клінічних досліджень, які відкривають нові можливості для продовження та покращення якості життя онкохворих.
Роль кабозантинібу у терапії гепатоцелюлярної карциноми
У квітні 2020 р. було зареєстровано нове показання до застосування препарату Кабометикс® (ІPSEN PHARMA) – гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) у дорослих пацієнтів, яких раніше лікували сорафенібом (реєстраційне посвідчення № UA/16766/01/03). Для обговорення цієї вагомої події було проведено круглий стіл, до роботи якого запрошено провідних експертів у галузі онкології й онкохірургії.
Оновлені рекомендації щодо лікування хронічного мієлоїдного лейкозу
За останні 7 років можливості лікування хворих на хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ) значно змінилися. На сьогодні тривалість життя пацієнтів з уперше встановленим діагнозом ХМЛ у хронічній фазі з наявністю філадельфійської хромосоми (Ph+) та BCR-ABL1+ статусом майже така ж, як у загальній популяції (принаймні в економічно розвинутих країнах), що відображає успіх впровадження попередніх рекомендацій. Якщо раніше на вибір препарату впливали його ефективність, переносимість, рання та пізня токсичність і фінансові витрати, то віднедавна спостерігається тенденція до зміни фокусу уваги на користь якості життя та уникнення віддаленої токсичності, а також збільшення шансів пацієнта на припинення терапії після досягнення так званої ремісії без терапії (treatment-free remission, TFR).
Онкологія-2020: здобутки і пріоритети
2020 р. був результативним для медицини загалом і для онкологічної галузі України зокрема. І це не лише через боротьбу з COVID‑19, а й через комплексні зміни, які відбулися в системі надання державної медичної допомоги, а також завдяки публікації результатів наукових досліджень, що докорінно змінять медикаментозне лікування раку у майбутньому. Підбиваючи підсумки 2020 р., неможливо перерахувати усі опубліковані результати наукових досліджень, які вже сьогодні впливають на тактику лікування майже кожного онкологічного пацієнта. Однак зафіксувати найважливіші системні зміни, що відбулися, необхідно.
Сучасне лікування меланоми: де ми перебуваємо?
Від 2010 р. у лікуванні пацієнтів з меланомою були досягнуті значні успіхи. Вони сприяли схваленню регуляторними органами принципово нових методів лікування, таких як імунотерапія антитілами до рецепторів програмованої смерті клітин (PD‑1, пембролізумаб і ніволумаб) та антитілами до антигену 4 цитотоксичних Т-лімфоцитів (CTLA‑4, іпілімумаб). Також було встановлено, що приблизно 40% пацієнтів з меланомою мають мутацію V600 у гені BRAF, яка призводить до конститутивної активації сигнального шляху MAPK.
