Головна Статті

 
 
 
Сучасні підходи до лікування риносинуситів із позицій EPOS 2020
Огляд

14 грудня, 2020

Триває низка науково-практичних конференцій, присвячених актуальним питанням діагностики та лікування різноманітних захворювань. Нещодавно онлайн-естафету дистанційної післядипломної освіти продовжив конгрес EPOS 2020 – олімпійський факел з вогнем високо тримали оториноларингологи. Провідні вітчизняні фахівці презентували основні положення оновлених рекомендацій з лікування гострого та хронічного риносинуситу (РС) і назальних поліпів (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal polyps, EPOS), які у лютому цього року представило Європейське ринологічне товариство. Протягом двох діб (16, 17 жовтня) тривала активна робота конгресу, під час якого виступили відомі спікери.
Неалкогольна жирова хвороба печінки та кишковий мікробіом: чи є зв’язок?
Огляд

14 грудня, 2020

4-6 листопада в онлайн-форматі відбулася наукова конференція з міжнародною участю «Запальні та функціональні захворювання кишечнику», в рамках якої значну увагу було приділено ураженням печінки в пацієнтів із патологією кишечнику. Цій тематиці була присвячена окрема наукова секція.
Спадковий ангіоневротичний набряк у практиці сімейного лікаря
Огляд

13 грудня, 2020

Ангіоневротичний набряк (АН) – ​це неболісне набрякання підшкірних або підслизових тканин будь-якої ділянки тіла внаслідок підвищеної проникності судин і, відповідно, екстравазації рідини. АН здатен спричиняти клінічну симптоматику внаслідок тиску на навколишні структури, а також загрожувати життю за умови розвитку в дихальних шляхах (Hoyer C. et al., 2012).
Зазирнемо в майбутнє кардіології: огляд новин 69-ї наукової сесії AHA
Огляд подій

13 грудня, 2020

14-16 листопада відбулася щорічна наукова сесія Американської асоціації серця (American Heart Association, AHA) – ​один із найбільших кардіологічних форумів світу. З огляду на пандемію COVID‑19 цьогорічний захід (як і більшість схожих) відбувся у форматі онлайн. Ми пропонуємо ознайомитися нашим читачам із деякими цікавими дослідженнями, що були представлені на AHA‑2020 і можуть уже в найближчому майбутньому суттєво змінити клінічну практику.
Потрійна фіксована комбінація у веденні артеріальної гіпертензії: більш раннє й широке застосування
Огляд

13 грудня, 2020

Вебінар фармацевтичної компанії Servier на віртуальному конгресі Європейського товариства кардіології (ESC), 30 серпня 2020 року
Як допомогти пацієнту зі складним кардіометаболічним профілем?
Огляд

13 грудня, 2020

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є провідною причиною смертності в усьому світі, поширеність яких неухильно зростає водночас із тенденцією постаріння населення. Згідно з даними офіційної статистики, в Україні налічується близько 9 млн пацієнтів, які страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС). У нашій країні щороку діагностують понад 45 тис. випадків інфаркту та понад 100 тис. епізодів мозкового інсульту, причому ⅓ випадків припадає на осіб працездатного віку. Незважаючи на значну кількість сучасних лікарських засобів, ситуація постійно лише погіршується. Чому так відбувається? Чи маємо можливість вплинути на таку сумну статистику? Спробуємо відповісти на ці запитання.
Діагностика й тактика лікування пацієнтів із COVID‑19
Огляд

13 грудня, 2020

Уперше спалах захворювання, спричиненого коронавірусом SARS-CoV‑2 (COVID‑19), був зафіксований у середині грудня 2019 р. у Китаї. Відтоді минув майже рік, але пандемія все ще продовжує набирати обертів. На жаль, специфічного противірусного лікування COVID‑19 досі не розроблено, проте глибоке розуміння патогенезу коронавірусної інфекції відкриває нові можливості її лікування та профілактики ускладнень. У рамках освітнього вебінару «Діагностика та ведення пацієнтів із COVID‑19» завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ольга Анатоліївна Голубовська розповіла про сучасні підходи до діагностики та лікування цього захворювання.
Консенсус Європейської академії неврології щодо лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями під час пандемії COVID‑19
Огляд

13 грудня, 2020

SARS-CoV-2, як й інші коронавіруси, є насамперед респіраторним патогеном, але, на жаль, існують досить переконливі докази його нейротропності. Рецептор ангіотензинперетворювального ферменту, з яким зв’язується SARS-CoV-2, експресується в ендотеліальних клітинах мозку й може індукуватися в нервових клітинах. Саме тому COVID-19 нерідко має неврологічні прояви та здатен обтяжувати перебіг наявних захворювань нервової системи. Пропонуємо до уваги читачів стислий огляд рекомендацій Європейської академії неврології (EAN) щодо лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями під час пандемії COVID-19.
Антикоагулянтна терапія в пацієнтів із COVID‑19: місце у вітчизняних і міжнародних стандартах лікування
Огляд

13 грудня, 2020

Коронавірусна хвороба (COVID‑19) стала справжнім викликом для сучасної медицини, адже SARS-CoV‑2 не є звичайним респіраторним вірусом; він не тільки вражає клітини дихальних шляхів, а й провокує низку не менш серйозних системних патофізіологічних процесів. Найвивченіші з них сьогодні – цитокіновий шторм і порушення згортання крові з підвищенням ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ).
Тромбоемболія легеневої артерії як окремий випадок венозної тромбоемболії
Огляд

13 грудня, 2020

Після підтвердження діагнозу ТЕЛА постає питання щодо обрання тактики ведення пацієнта, методу лікування, але насамперед слід пригадати класифікацію ТЕЛА, оскільки саме вона визначає вибір тактики.
Тикагрелор vs клопідогрель у хворих на гострий коронарний синдром, яким провели черезшкірне коронарне втручання в умовах реальної клінічної практики
Огляд

12 грудня, 2020

У чинних європейських й американських настановах віддано перевагу тикагрелору порівняно з клопідогрелем для лікування пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС) (ESC/EACTS: Neumann F. J. et al., 2018; ACC/AHA: Levine G. N. et al., 2016). Ці рекомендації базуються на даних дослідження PLATO (Study of Platelet Inhibition and Patient Outcomes), у якому було продемонстровано, що застосування тикагрелору сприяє вираженішому зниженню ризику виникнення судинної смерті, нефатального інфаркту міокарда (ІМ) чи інсульту (комбінована первинна кінцева точка) порівняно з клопідогрелем. Тикагрелор став дедалі популярнішим у всьому світі як антагоніст рецепторів P2Y12 (ESC/EACTS: Neumann F. J. et al., 2018; ACC/AHA: Levine G. N. et al., 2016; Angeras O. et al., 2016). Однак із часу оприлюднення результатів випробування PLATO (2009) з’явилися нові спостережні дослідження ефективності тикагрелору та клопідогрелю в невідібраних популяціях пацієнтів із ГКС. Результати цих випробувань є суперечливими.
Новини алергології: за матеріалами віртуальної наукової зустрічі ACAAI 2020
Огляд

12 грудня, 2020

Поширеність алергічних захворювань у світі невпинно зростає, а їх лікування й досі залишається неабияким викликом для сучасної медицини. Саме тому науковці не зупиняються та продовжують працювати над розробкою методів ранньої діагностики, а також шукають нові засоби лікування атопічної патології. Найновіші досягнення алергології обговорювалися на щорічній науковій зустрічі Американської колегії з алергії, астми й імунології (American College of Allergy, Asthma and Immunology, ACAAI), що відбулася 13-15 листопада.