Роль інгаляційних кортикостероїдів у лікуванні бронхообструктивного синдрому
2 червня за підтримки Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ) і групи компаній «МедЕксперт» відбулася фахова науково-практична онлайн-конференція «Академія сімейного лікаря». Програма заходу була орієнтована на лікарів загальної практики – сімейної медицини, педіатрів і лікарів суміжних спеціальностей. Серед представлених доповідей чималу увагу було приділено хронічним захворюванням дихальних шляхів. Доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Уляна Богданівна Чуловська детально розповіла про роль інгаляційних кортикостероїдів (ІГКС) у лікуванні бронхообструктивного синдрому.
Нові дані про препарат Соліква®* демонструють покращення контролю рівня цукру в крові без збільшення маси тіла порівняно з інсуліном премікс
Дослідження також показує, що більшій кількості людей, які отримували препарат Соліква, вдалося покращити контроль рівня цукру в крові без збільшення маси тіла та випадків зниження рівня цукру в крові (гіпоглікемії), за результатами першого прямого порівняння з інсуліном премікс.
Ефективність та безпечність промивань носа розчином на основі морської води при гострих інфекційних захворюваннях верхніх дихальних шляхів
Гострі інфекції верхніх дихальних шляхів (ГІВДШ) є найчастішими причинами захворювань у дорослих, адже в цього контингенту населення в середньому спостерігається від двох до п’яти епізодів ГІВДШ щороку (Harris A. M. et al., 2016; Thomas M., Bomar P. A., 2020; Moriyama M. et al., 2020; O’Connor R. et al., 2019). У США ГІВДШ – причина ≈10 млн амбулаторних візитів щороку, а на лікування хвороб цієї групи, крім грипу, витрачається
≈22 млрд доларів на рік (Thomas M., Bomar P. A., 2020; Fendrick A. M. et al., 2003).
Кашель та респіраторні захворювання в умовах пандемії COVID-19: місце мукоактивної терапії
Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) верхніх і нижніх дихальних шляхів посідають перше місце в структурі первинної захворюваності останні 15 років, щорічний пік якої обумовлений сезонним розповсюдженням вірусних інфекцій. Пандемія COVID‑19 загострила соціоекономічний тягар, зумовлений збільшенням частоти та тривалості тимчасової непрацездатності в Україні та світі. Кашель залишається основною скаргою пацієнтів з маніфестацією ГРЗ, які звертаються по медичну допомогу до лікаря первинної ланки чи пульмонолога. Крім того, у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції пацієнтам з кашлем необхідно чітко верифікувати його етіологію, відповідно до якої призначається персоніфікована терапія.
Застосування пероральних антикоагулянтів в окремих когортах пацієнтів із фібриляцією передсердь: рекомендації EHRA 2021
Клінічні рекомендації
12 вересня, 2021
Пероральні антикоагулянти, які не належать до групи антагоністів вітаміну К (non-vitamin K antagonist oral anticoagulant, ПОАК), у всьому світі рекомендовані хворим на фібриляцію передсердь (ФП) як найкращий вибір антикоагулянтів для запобігання інсульту (Hindricks G. et al., 2021; January C. T. et al., 2019; Andrade J. G. et al., 2018; Chiang C. E. et al., 2017).
Порушення серцевого ритму в практиці сімейного лікаря та лікаря-терапевта. Коли, кого і як лікувати?
Пацієнти, котрі мають порушення серцевого ритму (ПСР), посідають особливе місце в практиці як сімейного лікаря, так і лікарів-терапевтів, а також кардіологів: по-перше, останнім часом спостерігається суттєве збільшення кількості таких хворих, по-друге, обрання оптимальної стратегії лікування цього контингенту – нелегка справа. Не лише аритмія, а й використання антиаритмічних препаратів (ААП) може спричинити небезпечні наслідки.
З доповіддю, присвяченою клініці, діагностиці ПСР і сучасним підходам до лікування, 3 червня в рамках науково-практичної конференції «Роль сімейного лікаря в діагностиці та лікуванні розповсюджених захворювань серцево-судинної системи» виступила професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, доктор медичних наук Леся Вікторівна Распутіна.
Ектоін: механізми респіраторної цитопротекції
Для розуміння механізмів цитопротекції насамперед слід розглянути види клітинної смерті.
Сьогодні виокремлюють декілька типів клітинної смерті: без значних порушень клітинної мембрани (апоптоз, автофагія та аноїкіс (anoikis, із грецької ἀν- «без», οἶκος – «будинок») – окремий випадок клітинної загибелі шляхом апоптозу, яка настає у відповідь на неправильну адгезію клітин або її втрату); з літичною та запальною формами клітинної загибелі (піроптоз, некроптоз і фероптоз) [6].
Алгоритм ведення пацієнтів із постковідними імунними синдромами
Однією з найгостріших проблем пандемії COVID‑19 є здатність коронавірусу персистувати в організмі людини протягом тривалого часу після перенесеного захворювання. Незважаючи на вжиті заходи, це питання наразі залишається актуальним, тому ситуація з т. зв. long-COVID як і раніше потребує особливо пильної уваги лікарів різних спеціальностей.
Довгострокова безпека й ефективність біластину при алергічному риніті
Алергічний риніт (AР) визнаний глобальною проблемою сфери охорони здоров’я, адже на нього страждають 10-30% дорослих і близько 40% дітей у світі (Pawankar R. et al., 2013). Залежно від часу впливу причинно-значущих аероалергенів і тривалості симптоматики АР класифікують на сезонний (САР) і цілорічний (ЦАР) (Okubo K. et al., 2014). Поява симптомів САР зазвичай зумовлена контактом з алергенами пилку цілої низки рослин, і захворюваність на цю форму АР залежить від географічного регіону проживання, сезонів пилкування та місцевого клімату.
Цукровий діабет та артеріальна гіпертензія
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, артеріальна гіпертензія (АГ) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу є одними з провідних чинників серцево-судинного ризику. За останні 30 років поширеність АГ зменшилася до 1/4 населення світу, але захворюваність на ЦД зросла з 4,7 до 8,5%, і прогноз на майбутнє свідчить про подальший драматичний приріст.
Фізіологічна роль та перспективи клінічного застосування R-енантіомера α-ліпоєвої кислоти
Альфа-ліпоєва кислота (АЛК) вперше була виділена в 1951 році як кофермент у циклі Кребса [1]. Це сполучення належить до ліпоамідів, функціонує як кофактор у мультиферментних комплексах, котрі каталізують окислювальне декарбоксилювання α-кислот, як-от піровиноградна й α-кетоглутарова кислоти [2, 3], і є потужним природним антиоксидантом. Згодом було встановлено, що синтетична АЛК існує в R‑ та S-енантіометричних структурних формах у співвідношенні 50:50, при цьому лише R-форма є важливим ендогенним кофактором у біологічних системах [4, 5].
Селенодефіцит і патологія щитоподібної залози: зв’язок, яким не можна нехтувати
Селен – есенціальний мікроелемент, що має надзвичайно важливу роль у забезпеченні фізіологічних процесів людського організму; він необхідний для синтезу низки функціональних білків (селенопротеїнів), через які реалізує антиоксидантні, протизапальні, протипухлинні й інші властивості. Селен був уперше описаний у 1817 р.; свою красиву назву отримав на честь місяця (із грецької – Σελήνη), за однією з версій, завдяки своєму сірому кольору з металевим блиском. Щитоподібна залоза (ЩЗ) – орган з найбільшою концентрацією селену на 1 г тканини, що опосередковано відображає значення цього мікроелемента для нормальної роботи ЩЗ. У цьому огляді підсумовано сучасні знання щодо ролі селену у функціонуванні ЩЗ і ефективності прийому його добавок у лікуванні захворювань ЩЗ.
