Ренгалін – нові можливості ефективної терапії кашлю
Кашель є однією з найчастіших причин звернень пацієнтів будь-якого віку до лікаря первинної ланки медичної допомоги. Існує безліч причин його розвитку: хвороби органів дихання та ЛОР-органів, серцево‑судинної системи, шлунково-кишкового тракту, куріння, прийом деяких лікарських препаратів. Це виправдано дозволяє вважати кашель мультидисциплінарною проблемою [1].
Сольові промивання носа: традиційна гігієна та несподівані ефекти при COVID-19
Зрошення носової порожнини сольовими розчинами є традиційним методом догляду за дихальними шляхами, а також застосовується в комплексному лікуванні гострих респіраторних вірусних захворювань. Нещодавнє невелике дослідження серед амбулаторних пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID-19) свідчить про можливість значного полегшення симптомів при застосуванні сольового розчину, у зв’язку з чим існує інтерес щодо механізмів дії й ефектів сольових розчинів, які можуть бути корисними в лікуванні та профілактиці інфекції SARS-CoV-2.
Роль препаратів вітаміну D у профілактиці та лікуванні COVID‑19
Останнім часом інтерес науковців щодо потенційного застосування вітаміну D з метою профілактики та лікування багатьох захворювань значно зріс; як виявилося, він не лише бере участь у регуляції кальцієво-фосфорного обміну, а й має виражені імуномодулювальні властивості. Зокрема, доведено, що низький рівень вітаміну D у плазмі крові асоціюється зі зростанням частоти та тяжкості гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), що свідчить про його важливу потенційну роль у профілактиці та лікуванні вірусних інфекцій (Hansdottir S. et al., 2010). Результати робіт інших дослідників продемонстрували наявність помітного захисного ефекту препаратів вітаміну D на зниження частоти чи тяжкості ГРВІ в пацієнтів із його дефіцитом (Beard J. et al., 2011).
Тактика лікарів первинної ланки при веденні пацієнтів із COVID‑19
У лютому 2021 р. відбувся вебінар «COVID‑19. Помилки на первинній ланці», котрий провів експерт Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, президент Асоціації анестезіологів України, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Олександрович Дубров. На вебінарі обговорювалася актуальна тема ведення та лікування пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID‑19) на амбулаторному етапі.
Тактика ведення пацієнтів із гострими респіраторними захворюваннями: сучасні можливості
За даними інформаційного бюлетеня «Грип і гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) в Україні» за 9-й тиждень 2021 р. (01-07.03.2021), лише протягом зазначеного тижня на ГРВІ захворіли 201 295 людей, із них 47,6% – діти віком до 17 років. Інтенсивний показник захворюваності становить 529,8 на 100 тис. населення, що на 9,1% перевищує епідемічний поріг, розрахований для України. За цей тиждень проти грипу вакциновано 1021 людину, а з початку епідемічного сезону щеплення зробили 192 310 осіб. Такі показники свідчать про те, що попри пандемію коронавірусної хвороби (COVID‑19) загроза грипу та ГРВІ залишається вагомою проблемою сімейної медицини, котра потребує уваги всіх представників медичної спільноти: лікарів, фармацевтів і науковців.
Погляд інфекціоніста й імунолога на гострі респіраторні вірусні інфекції: що змінилося останніми роками?
Під час онлайн-конференції «Консиліум фахівців при коморбідних станах», яка регулярно залучає до участі велику аудиторію лікарів-клініцистів, була представлена спільна доповідь завідувача кафедри інфекційних хвороб Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, доктора медичних наук, професора Олександра Костянтиновича Дуди, а також професора кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, доктора медичних наук Сергія Вікторовича Зайкова «Погляд інфекціоніста й імунолога на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ): що змінилося за останні роки? Міждисциплінарні поради».
Роль топічних нестероїдних протизапальних препаратів у лікуванні болю в м’язах і суглобах: огляд міжнародних клінічних рекомендацій
Клінічні рекомендації
25 березня, 2021
Біль у м’язах і суглобах є однією з найчастіших скарг, з якими звертаються до лікарів дорослі пацієнти. Лише на біль у нижній частині спини (БНС) або остеоартрит (ОА) страждає третина дорослих (у популяції віком >60 років – понад 50%); до цього додаються ще й такі поширені синдроми й захворювання, як кістково-м’язові травми, біль у шиї, подагра та ревматоїдний артрит. У сучасних рекомендаціях із ведення станів, які супроводжуються болем у м’язах і суглобах, обмежується застосування парацетамолу (через недостатню знеболювальну ефективність), пероральних нестероїдних протизапальних препаратів – НПЗП (через гастроінтестинальні, кардіоваскулярні та ниркові побічні ефекти) й опіоїдів (через побічні ефекти та ризик звикання). Натомість зростає роль топічних НПЗП, які є препаратами першої лінії терапії в більшості клінічних ситуацій.
Збережемо антибіотики для подальших поколінь
Проблема антибіотикорезистентності (АБР) – у центрі уваги Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). АБР розглядається розвиненими країнами як загроза національній безпеці, у зв’язку з чим на всіх рівнях слід робити кроки, спрямовані на зменшення впливу й обмеження поширення АБР. Особливо важливою є роль медичних працівників у збереженні потенціалу антибіотиків (АБ).
В Україні питання АБР є ще актуальнішим через вільний доступ широких верств населення до протимікробних препаратів, їх невмотивоване широке застосування в агропромисловому секторі та ветеринарії, не завжди раціональне використання в повсякденній практиці.
Вплив пандемії COVID-19 на підходи до ведення пацієнтів зі спадковим ангіонабряком
10-11 грудня 2020 р. відбулася науково-практична конференція «Міжнародні Різдвяні читання у Львові» на тему «Виклики сьогодення: COVID‑19 та імунокомпрометовані пацієнти». Серед обговорюваних під час конференції актуальних питань особливу увагу привернув виступ доцента кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидата медичних наук Христини Олександрівни Ліщук-Якимович, який стосувався впливу пандемії на підходи до ведення пацієнтів зі спадковим ангіонабряком (САН).
Небіволол: додаткові докази вже відомих ефектів і нові цікаві властивості
Небіволол – кардіоселективний β-адреноблокатор третього покоління, що має гіпотензивний, вазодилатаційний, антиангінальний та антиаритмічний ефекти. Показаннями до його застосування є артеріальна гіпертензія (АГ), хронічна серцева недостатність (ХСН)
і (віднедавна для оригінального препарату Небілет) хронічна ішемічна хвороба серця (ІХС).
Пропонуємо нашим читачам огляд найновіших публікацій, у яких висвітлені різні аспекти ефективності та безпеки небівололу.
Сучасні грані статинотерапії в практиці сімейного лікаря: запитання та відповіді
Протягом багатьох десятиліть серцево-судинні захворювання (ССЗ), зумовлені атеросклерозом, посідають провідне місце в структурі причин смертності населення
більшості країн. Щорічно в Європі кардіоваскулярна патологія забирає життя понад
4 млн осіб. За даними Державної служби статистики України, 2019 року питома вага серцево-судинної патології в структурі загальної смертності становила 67%, що багато в чому визначає несприятливу демографічну ситуацію в нашій країні: загалом смертність перевищує народжуваність майже вдвічі.
Можливості застосування бета-глюканів в імунореабілітації пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів
Лікування хворих на рекурентний тонзиліт залишається на сьогодні досить актуальною проблемою в повсякденній практиці лікарів загальної практики – сімейної медицини, педіатрів, отоларингологів.
Стрімке забруднення довкілля, нераціональне харчування, шкідливі звички зумовлюють щорічне
збільшення захворюваності на запальні процеси ЛОР-органів і органів дихання.
