Захворювання шлунково-кишкового тракту та інфекція SARS-CoV-2: що про неї відомо
Глобальна пандемія коронавірусної інфекції (COVID-19) стала величезною загрозою для людства і змінила клінічну і соціальну поведінку в багатьох країнах світу. Станом на 1 березня 2021 року вірус SARS-CoV-2 поширився у 219 країнах, заражено більше 113 млн людей, з яких померло більше 2,5 млн осіб [50]. Незважаючи на вжиті епідеміологічні заходи, кожен день реєструються нові випадки захворювання. Кількість тих, хто перехворів на COVID-19, становить більше 90 млн.
Модель індивідуального збалансованого харчування у поєднанні з сучасною фармакотерапією як найбільш ефективна стратегія успішного лікування поширених гастроентерологічних захворювань
Епоха доказової медицини – це період кардинальних змін в усіх сферах медичної діяльності, адже в основу сучасної концепції ведення пацієнтів закладено фундамент обґрунтованого призначення лікарських засобів, ефективність яких підтверджена результатами численних масштабних клінічних досліджень. У зв’язку з появою на фармацевтичному ринку високоефективних препаратів для лікування гастроентерологічних захворювань потребу у призначенні «шаблонних дієт за Певзнером» витіснила сучасна концепція індивідуального збалансованого за вмістом макро- та мікронутрієнтів і калорійністю харчування.
Современные подходы к ведению больных с синдромом избыточного бактериального роста
Cиндром избыточного бактериального роста (СИБР) как определенный медицинский феномен известен уже на протяжении многих десятилетий. Хотя его дефиниция до сих пор вызывает дискуссии, принципиальное положение заключается в том, что в норме в тонкой кишке микробная колонизация должна быть значительно меньше, чем в толстой кишке.
Дисбіоз, мікробіота і пробіотики при синдромі подразненого кишечнику
20 лютого 2021 р. відбувся III Міжнародний конгрес для лікарів, присвячений темі корисних мікроорганізмів, PRO/PREBIOTIC 2021. Захід щороку збирає декілька тисяч відвідувачів, найвідоміших міжнародних та українських доповідачів і отримує безліч позитивних відгуків. У рамках конгресу було розглянуто надзвичайно актуальні питання пробіотикотерапії та мікробіоценозу.
Отилонію бромід: препарат зі складним механізмом дії
Отилонію бромід (рис. 1), відкритий декілька років тому групою «Менаріні» [1] серед низки четвертинних солей заміщеного 2-аміноетил-N-бензоїламінобензату, має здатність розслабляти гладенькі м’язи та водночас характеризується антагоністичним ефектом щодо надходження іонів Ca2+ усередину міоцитів. Ці властивості відрізняють отилонію бромід (ОБ) від класичних спазмолітиків (таких як скополамін) [1]. ОБ активно досліджувався, і наразі він широко застосовується в світі у терапії синдрому подразненого кишечнику (СПК). ОБ приймають перорально; при цьому через погане всмоктування у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) він проявляє активність переважно у товстій кишці.
Нові можливості ведення хворих на остеоартрит
Остеоартрит (ОА) уражає ≈7% усього населення світу, що становить >500 млн людей; щороку цей показник лише зростає. ОА є провідною причиною інвалідності серед осіб похилого віку, а тенденції постаріння населення світу та збільшення поширеності ожиріння сприяють поглибленню цієї несприятливої ситуації. На жаль, і пацієнти, і лікарі нерідко сприймають ОА як неминучу складову процесу старіння та приділяють цьому захворюванню недостатньо уваги (Hunter D. J. et al., 2020).
Психобіотики: роль у психічному здоров’ї, при нейродегенеративних і нейророзвиткових розладах
У кишечнику людини міститься 1014 мікроорганізмів, що в 100 разів перевищує кількість клітин у її організмі [1, 2]. Відомо, що мікробіота кишечнику бере участь у різних фізіологічних процесах, включаючи імуномодуляцію, енергетичний баланс та активацію кишкової нервової системи (КНС) [3-7]. Профіль мікробіому кожної людини регулюється багатьма факторами, зокрема дієтою, генетикою, статтю та віком [5, 8]. Мікробіота має важливу роль у здоров’ї людини. Зокрема, дисбіоз кишечнику корелює з різними захворюваннями центральної нервової системи (ЦНС). Наприклад, нижчий рівень біфідобактерій та/або лактобактерій спостерігався в осіб із депресивними розладами [9-11]. Крім того, простежується зменшена кількість Bifidobacterium у кишечнику
пацієнтів із хворобою Альцгеймера (ХА) [12].
Антикоагуляція при COVID‑19: систематичний огляд, метааналіз і рекомендації експертів клініки Мейо
Однією з важливих особливостей нової коронавірусної хвороби (COVID‑19) є підвищений ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ). Цей систематичний огляд підсумовує поточні дані про ризик ВТЕ, лабораторні маркери, їхню прогностичну цінність й ефективність антикоагуляції при COVID‑19. Також надано настанови щодо профілактики та лікування ВТЕ при COVID‑19 від міждисциплінарної групи спеціалістів
клініки Мейо.
COVID-19 і захворювання серцево-судинної системи: у фокусі – серцева недостатність
2020 рік минув в умовах безпрецедентних зусиль людства в боротьбі з пандемією, спричиненою коронавірусною хворобою (COVID‑19), і став надзвичайно складним випробуванням для систем охорони здоров’я всіх без винятку країн. COVID‑19 – це інфекційне захворювання, зумовлене новим коронавірусом SARS-CoV‑2. Патофізіологія інфекції пов’язана з посиленою запальною реакцією організму пацієнта, що спричиняє ушкодження не тільки легеневої тканини, а й інших систем організму, включаючи серцево-судинну. Наявні на сьогодні дані свідчать про те, що від 30 до 60% хворих на COVID‑19 страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС) та гіпертонічну хворобу, тобто наявність серцево-судинних захворювань (ССЗ) в анамнезі сприяє тому, що пацієнти стають сприйнятливішими до COVID‑19.
«Далекобійники»: пацієнти з постковідним синдромом у рутинній клінічній практиці
На початку пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19) вважалося, що спричинене вірусом SARS-CoV‑2 захворювання є швидкоплинним (як і більшість респіраторних вірусних інфекцій). Згодом Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що тривалість нової коронавірусної інфекції від появи перших симптомів до клінічного одужання за легкого перебігу становить ≈2 тиж, а в тяжких або середньої тяжкості випадках – від 3 до 6 тиж. Однак надалі стало зрозуміло, що в багатьох пацієнтів (незалежно від форми та тяжкості перебігу коронавірусної інфекції) протягом тижнів і навіть місяців зберігається комплекс виснажливих симптомів, які суттєво знижують якість життя.
Пантопразол у щоденній клінічній практиці: ефективність, безпека, економічна доступність
Сучасні інгібітори протонної помпи (ІПП) мають доведену ефективність у лікуванні кислотозалежних захворювань та їх ускладнень, а також істотні переваги над препаратами інших класів, які знижують секрецію соляної кислоти. Зокрема, їх застосування дає змогу досягти тривалого інгібування кислотопродукції в шлунку й усунути клінічні симптоми, забезпечити практично повне одужання та запобігти подальшому прогресуванню захворювання. Пантопразол є третім представником цієї групи препаратів, який вийшов на ринок після омепразолу та лансопразолу.
Втома й астенія після перенесеної COVID‑19: як проводити реабілітацію?
Питання реабілітації пацієнтів після перенесеної коронавірусної хвороби – COVID‑19 (постковідний синдром) наразі розглядається багатьма міжнародними авторитетними організаціями, що пов’язано зі значним поширенням патологічних проявів: за даними різних авторів, 67-80% осіб, які перехворіли на COVID‑19, мають хоча б один резидуальний симптом. Серед різноманітних проявів постковідного синдрому домінують утома й астенія, появу котрих вважають провісником можливого формування синдрому хронічної втоми – СХВ (Gaber Т., 2021).
