Новий погляд на поширені проблеми в галузі онкоурології
Найактуальніші та найновіші рекомендації стосовно діагностики та лікування злоякісних новоутворень нирки та сечовивідних шляхів були розглянуті під час науково-практичної конференції «Рак нирки та сечових шляхів – update». Захід відбувся 18 грудня 2020 р. в онлайн-форматі за підтримки Національного інституту раку (НІР), Спілки онкоурологів України, Центру сучасної урології та Міністерства охорони здоров’я України. Свої доповіді представили провідні фахівці в галузі онкоурології, хіміо- та променевої терапії. Захід став частиною безперервного професійного розвитку лікарів.
Художня експозиція у київському музеї виявилась проєктом про рак легені
До Всесвітнього дня боротьби з раком у Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася «Смертельно красива виставка». Проєкт, що був анонсований як художня експозиція, виявився присвяченим проблемі раку легені в Україні.
Сучасні можливості профілактики та зниження частоти кровотеч у дітей і дорослих із гемофілією А
17-18 грудня відбулась Х науково-практична конференція з міжнародною участю «Перспективи діагностики та лікування гематологічних захворювань». Експерти з різних регіонів України, а також з Німеччини, Італії, Іспанії, Австрії, Греції, Швейцарії, клініцисти та спеціалісти-початківці обговорили сучасні тенденції ведення хворих і лабораторного супроводу в гематології. Одним з актуальних питань стало висвітлення нових можливостей лікування хворих на гемофілію.
Наукові досягнення у світовій онкологічній практиці в умовах пандемії COVID-19
Період пандемії та вимушеного дистанціювання – час не тільки економічної кризи, а й кардинальних змін у науковій сфері. До початку пандемії COVID‑19 науковці всього світу мали змогу активно та безперешкодно працювати над пошуком нових технологій і лікарських засобів у найрізноманітніших сферах. У період пандемії всі сили вчених були скеровані на розроблення вакцин і противірусних лікарських засобів, що, безперечно, вплинуло на розвиток науки, тимчасове припинення окремих клінічних досліджень, які відкривають нові можливості для продовження та покращення якості життя онкохворих.
Роль кабозантинібу у терапії гепатоцелюлярної карциноми
У квітні 2020 р. було зареєстровано нове показання до застосування препарату Кабометикс® (ІPSEN PHARMA) – гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) у дорослих пацієнтів, яких раніше лікували сорафенібом (реєстраційне посвідчення № UA/16766/01/03). Для обговорення цієї вагомої події було проведено круглий стіл, до роботи якого запрошено провідних експертів у галузі онкології й онкохірургії.
Оновлені рекомендації щодо лікування хронічного мієлоїдного лейкозу
За останні 7 років можливості лікування хворих на хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ) значно змінилися. На сьогодні тривалість життя пацієнтів з уперше встановленим діагнозом ХМЛ у хронічній фазі з наявністю філадельфійської хромосоми (Ph+) та BCR-ABL1+ статусом майже така ж, як у загальній популяції (принаймні в економічно розвинутих країнах), що відображає успіх впровадження попередніх рекомендацій. Якщо раніше на вибір препарату впливали його ефективність, переносимість, рання та пізня токсичність і фінансові витрати, то віднедавна спостерігається тенденція до зміни фокусу уваги на користь якості життя та уникнення віддаленої токсичності, а також збільшення шансів пацієнта на припинення терапії після досягнення так званої ремісії без терапії (treatment-free remission, TFR).
Онкологія-2020: здобутки і пріоритети
2020 р. був результативним для медицини загалом і для онкологічної галузі України зокрема. І це не лише через боротьбу з COVID‑19, а й через комплексні зміни, які відбулися в системі надання державної медичної допомоги, а також завдяки публікації результатів наукових досліджень, що докорінно змінять медикаментозне лікування раку у майбутньому. Підбиваючи підсумки 2020 р., неможливо перерахувати усі опубліковані результати наукових досліджень, які вже сьогодні впливають на тактику лікування майже кожного онкологічного пацієнта. Однак зафіксувати найважливіші системні зміни, що відбулися, необхідно.
Сучасне лікування меланоми: де ми перебуваємо?
Від 2010 р. у лікуванні пацієнтів з меланомою були досягнуті значні успіхи. Вони сприяли схваленню регуляторними органами принципово нових методів лікування, таких як імунотерапія антитілами до рецепторів програмованої смерті клітин (PD‑1, пембролізумаб і ніволумаб) та антитілами до антигену 4 цитотоксичних Т-лімфоцитів (CTLA‑4, іпілімумаб). Також було встановлено, що приблизно 40% пацієнтів з меланомою мають мутацію V600 у гені BRAF, яка призводить до конститутивної активації сигнального шляху MAPK.
Атезолізумаб проти доцетакселу у попередньо лікованих пацієнтів з недрібноклітинним раком легені
До активного клінічного застосування імунотерапії у пацієнтів із прогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легені (НДРЛ) прогноз і результати терапії доцетакселом були поганими. Застосування імунотерапії, наприклад атезолізумабом, пембролізумабом та ніволумабом, спрямоване на ліганд програмованої смерті 1 (PD-L1) або білок програмованої смерті клітин 1 (PD‑1), змінило підхід до лікування пацієнтів з прогресуванням захворювання після першої лінії лікування, надаючи додаткові можливості таким пацієнтам.
Профілактика венозної тромбоемболії, асоційованої з раком
За матеріалами клінічних настанов NCCN, версія 1.2020 від 16 квітня 2020 р.
Світові тенденції та дані доказової медицини щодо ведення пацієнтів із прогресуючим недрібноклітинним раком легені
Тактика ведення та лікування пацієнтів з недрібноклітинним раком легені (НДРЛ), який сьогодні займає одну з лідируючих позицій у структурі захворюваності та смертності, потребує особливої уваги лікарів-онкологів та науковців. Хіміотерапія, яка є матеріальним та психологічним тягарем для хворого, не завжди призводить до бажаного зростання загальної виживаності (ЗВ) і виживаності без прогресування (ВБП). Тому пошук нових напрямів лікування пацієнтів з НДРЛ може надати хворим реальний шанс і надію на продовження життя та покращення його якості.
Створення Української спілки клінічних онкологів та проєкту OncoHub: співпраця та просвітництво в онкології
В Україні понад 1 млн онкохворих, що чітко визначає рівень здоров’я населення. Можна ставити під сумнів такий високий показник захворюваності, адже це лише офіційні дані, а кількість недіагностованих випадків захворювання лишається тільки припускати.
