Патогенетична терапія нусінерсеном у пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
Спінальна м’язова атрофія (СМА) – рідкісне генетичне захворювання з широким фенотиповим спектром, що було вперше описане ще у 1890-х рр. Проте до початку ХХІ ст. не існувало патогенетичної терапії СМА, тож лікування було зосереджене на оптимізації тих чи інших клінічних проявів. Завдяки розумінню патофізіології захворювання та досягненням у галузі генетичної терапії, нині з’явилися нові перспективні агенти, застосування яких дозволяє збільшити тривалість та поліпшити якість життя пацієнтів.
Хвороба дрібних судин: нові можливості терапії
Хвороба дрібних судин (ХДС) – патологія дрібних перфорантних артеріол, капілярів та венул, які клінічно бувають «німими» або проявляються когнітивними порушеннями, депресією, руховими симптомами, а також підвищують ризик інсульту й несприятливого прогнозу. ХДС також зустрічається як мультисистемний розлад, що передбачає спільність між захворюваннями дрібних судин серця, головного мозку та деяких інших органів, зокрема нирок і сітківки ока.
Розлади у немовлят, дошкільнят, дітей шкільного віку, підлітків та молоді
У грудні 2020 року в Києві у змішаному форматі офлайн та онлайн відбулася ювілейна V науково-практична конференція з міжнародною участю «На межі компетенції неврології та психіатрії: розлади у немовлят, дошкільнят, дітей шкільного віку, підлітків та молоді».
Антагоністи рецепторів N-метил-D-аспартату в лікуванні нейродегенеративних розладів: роль мемантину
Хвороба Альцгеймера (ХА) – нейродегенеративний розлад, що характеризується незворотною прогресуючою втратою пам’яті та зниженням когнітивних функцій із порушенням щоденної активності, поведінки, мови й зорово-просторового сприйняття. На ХА страждає близько 26 млн людей у всьому світі. На сьогодні для терапії ХА доступна низка препаратів, однак при їх застосуванні вдається переважно досягти полегшення симптомів, але не вилікувати хворобу.
Проблема безсоння: як повернути пацієнту цілющий відпочинок та бадьорість уранці?
Повноцінний сон має першорядне значення для дотримання здорового і продуктивного способу життя. Хронічне безсоння є значно поширеним – на нього страждає приблизно 30% населення планети. Безсоння погіршує когнітивний, фізичний стан і пов’язане з широким спектром порушень в емоційній, соціальній та фізичній сферах. Рекомендації щодо реалізації гігієни сну, інформаційна оптимізація фармакологічного підходу та індивідуалізоване призначення снодійних засобів є запорукою терапії пацієнта з депресією.
Особливості ведення хворих із НПЗП-індукованою гастропатією
Обговорюються ризики розвитку несприятливих явищ в осіб похилого віку з коморбідною патологією, що виникають на тлі тривалого застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) з метою купірування больового і запального суглобового синдромів у поєднанні з прийомом препаратів інших лікарських груп (зокрема ацетилсаліцилової кислоти та антитромбоцитарних засобів), які використовуються для лікування супутніх захворювань серцево-судинної системи.
Антибактеріальна терапія при SARS-CoV-2-асоційованому ураженні легень: роль і місце азитроміцину
Поява та швидке розповсюдження нового патогенного коронавірусу (SARS-CoV‑2), пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) стали причинами швидкого пошуку ефективних методів лікування тяжкої патології. Оскільки однією з провідних клінічних ознак COVID‑19 є пневмонія з тяжким гострим респіраторним синдромом (ГРС) або без нього, багато вчених ретельно аналізували доцільність
використання макролідного антибіотика азитроміцину.
Обізнаний – значить захищений: інформаційний проєкт «ОнкоПросвіта» в Україні
Одним із важливих напрямів у боротьбі з раком у всьому світі є підвищення обізнаності населення та онкологічних хворих про злоякісні новоутворення. З цією метою у всьому світі відзначають дні та місяці боротьби з раком тієї чи іншої локалізації, коли за ініціативи громадських і пацієнтських організацій, медичних працівників, за підтримки фармацевтичних компаній проводяться заходи, покликані привернути увагу громадськості та органів влади до проблем своєчасної діагностики, лікування та профілактики раку. Крім того, важливо проводити просвітницьку роботу серед онкологічних пацієнтів, поширювати актуальну інформацію про сучасні методи діагностики та лікування злоякісних новоутворень, ефективність яких підтверджена даними доказової медицини.
Вузловий зоб: сучасні погляди на діагностику та лікування
Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ), за якого переважають вогнищеві зміни її структури (найчастіше – в результаті гіперплазії, дистрофічних змін або фіброзу) без порушення функції органа, називають нетоксичним вузловим зобом; його поширеність корелює з віком і є вищою серед жінок.
На цій патології ЩЗ зосередила увагу старший науковий співробітник кафедри ендокринології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка» НАМН України (м. Київ), кандидат медичних наук Юлія Валеріївна Булдигіна в рамках online-заходу «Школа ендокринолога» (24-27 лютого).
Вікова макулярна дегенерація: сучасні аспекти патогенезу, діагностики та лікування
Вікова макулярна дегенерація (ВМД) – хронічне прогресуюче захворювання, за якого уражається центральна ділянка сітківки (макула). В пацієнтів із ВМД погіршується центральний зір; периферичний зір не змінюється. Згідно з даними Європейської асоціації ретинологів (2017), найбільша частка випадків сліпоти та значного зниження зору в Європі спричинена саме ВМД. У подальших десятиліттях очікується зростання рівня захворюваності на ВМД у зв’язку зі збільшенням тривалості життя та старінням популяції.
Сьогодні 1 із 4 європейців віком >60 років хворіє на ВМД. Ураховуючи поширеність захворювання та дані статистики, йдеться про 34 млн хворих із ВМД у Європі. Вчені оцінюють, що до 2050 р. поширеність цього захворювання зросте на 20%. Значне зниження зору, спричинене пізньою стадією ВМД, суттєво погіршує якість життя та функціональні можливості пацієнта. Збільшення поширеності ВМД
у майбутньому може стати серйозним медичним і соціально-економічним викликом для країн Європи.
Ішемічна хвороба серця та алкоголь: дві сторони однієї медалі (закінчення)
Ішемічна хвороба серця (ІХС) є провідною причиною смерті в усьому світі. Алкоголь же відносять до одного з основних факторів ризику (ФР) захворюваності та смертності. Висока поширеність як патологій, асоційованих з алкоголем, так і його впливу на організм людини робить це питання частою темою для обговорення серед лікарів, дослідників, громадськості, у засобах масової інформації тощо. Існують беззаперечні ризики токсичних, зокрема гепатотоксичних, та канцерогенних ефектів, спричинених алкоголем. Ці властивості роблять його потужним ФР тягара хвороб, а надмірне вживання пов’язане з підвищеним ризиком розвитку понад 50 різних нозологій, включно з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ).
Добове моніторування артеріального тиску: практичні аспекти та клінічне значення
Підвищений артеріальний тиск (АТ) є одним із найвагоміших факторів ризику серцево-судинних (СС) захворювань, тоді як його зниження демонструє суттєві переваги у запобіганні розвитку інсультів, серцевої недостатності (СН) та ішемічної хвороби серця. У клінічних настановах наголошується на важливості точного вимірювання АТ для прийняття рішень щодо діагностики та лікування.
