Експертний консенсус Американської колегії кардіологів (2021) щодо ведення гіпертригліцеридемії: місце розувастатину/аторвастатину
Клінічні рекомендації
18 вересня, 2021
На підставі нових доказів щодо методів впливу на ризики, пов’язані з тригліцеридами (ТГ), опубліковано звіт консенсусних висновків експертів Американської колегії кардіологів з наданням практичних настанов для лікарів і пацієнтів у ситуаціях, не охоплених настановами 2018 року, та розглядом питання ведення пацієнтів зі стійкою гіпертригліцеридемією (ГТЕ).
Терапевтичні властивості високоселективних β-блокаторів у пацієнтів із кардіоваскулярними захворюваннями
Високоселективні β-блокатори є препаратами вибору та широко використовуються при низці серцево-судинних захворювань, зокрема за серцевої недостатності (СН), ішемічної хвороби серця (ІХС) та артеріальної гіпертензії (АГ). На перший погляд, ці препарати можуть здаватися взаємозамінними, утім, вони мають певні фармакокінетичні відмінності, різні доказову базу та представленість у сучасних міжнародних настановах. Чим бісопролол відрізняється від інших високоселективних β-блокаторів, а насамперед від небівололу? Спробуємо надати відповідь на це запитання в нашому огляді.
Особливості кардіопротекції за допомогою комплексу Неоресцин-Q10
Сьогодні неабияка увага приділяється веденню пацієнтів із високим серцево-судинним (СС) ризиком, однак на первинному прийомі сімейні лікарі мають справу зі значною когортою хворих із низьким СС‑ризиком, який теж не можна ігнорувати. Яку первинну профілактику слід запропонувати таким хворим і як знайти баланс між користю та безпекою? На ці та інші запитання крізь призму особливостей застосування дієтичної добавки Неоресцин-Q10 відповідала старший науковий співробітник відділу вторинних і легеневих гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України» (м. Київ), кандидат медичних наук Оксана Леонідівна Рековець.
Сучасна гіполіпідемічна терапія при гострому коронарному синдромі: у фокусі – реанімаційні хворі та пацієнти, виписані зі стаціонару
Хоча літо – традиційно період відпусток, лікарі продовжували працювати та навчатися, поглиблюючи знання з актуальних питань невідкладної кардіології в умовах пандемії COVID‑19. Науково-практична конференція саме на цю тему відбулася на платформі CardioHub завдяки зусиллям ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України» і декількох профільних громадських організацій: Всеукраїнської асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації з невідкладної кардіології, Всеукраїнської асоціації превентивної кардіології та реабілітації. Чисельні майстер-класи, розгляди клінічних випадків, дискусії провідних експертів привернули увагу не лише кардіологів, кардіологів-реаніматологів, а й інтервенційних хірургів, терапевтів, ендокринологів і лікарів загальної практики – сімейної медицини. Дві доби, протягом яких тривала конференція, минули в плідній співпраці й активному обміні практичними знаннями та навичками.
Потреба українських пацієнтів в інсуліні покрита лише на 70%. Які зміни необхідно внести до нової програми реімбурсації інсулінів, щоб забезпечити всіх пацієнтів якісними ліками?
17 червня відбувся всеукраїнський круглий стіл «100 років інсуліну. Відкриття,
що рятує життя», присвячений 100-річчю відкриття інсуліну та запланованим
змінам у системі реімбурсації препаратів інсуліну в Україні.
Merz Therapeutics та ACINO підписали дистрибуційну угоду
ACINO займатиметься просуванням і комерціалізацією продуктів Merz Therapeutics у таких терапевтичних напрямах, як гастроентерологія, неврологія і дерматологія, включно з проблематикою випадання волосся, в Україні, Білорусі, Азербайджані, Казахстані, Киргизстані, Туркменістані та Монголії.
Вітамін D: імунітет й ендокринологія Короткий довідник лікаря
Диференційна діагностика середніх отитів
Що пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) змінила в частоті та перебігу отитів? Весною
2020 р. у зв’язку з карантинними заходами зменшилася кількість усіх респіраторних інфекцій, які є найчастішою причиною середніх отитів, отож їх стало менше. Проте в міру згасання епідемії з весни 2021 р. почала зростати й частота отитів. Нині ми спостерігаємо кількість середніх отитів, яка була в доковідний час. Коронавірус не є їх причиною, тому етіологія й перебіг отитів не змінилися. Отже, в діагностиці та лікуванні ми можемо орієнтуватися на перевірені схеми та засоби, що пропонують останні рекомендації.
Новий інструмент точніше прогнозує ризик розриву церебральної аневризми з її розвитком
Проста модель прогнозування може більш точно передбачити розрив аневризми протягом 1 року після її виявлення та розвитку при візуалізації, показало нове дослідження.
Модель прогнозування «трьох S» (Size, Site, Shape) заснована на 3 незалежних предикторах розриву (розмір, місце і форма) і може бути використана як «відправна точка» для визначення стратегії, відзначають дослідники.
Безпека застосування полікватернію-1 (полікваду) в топічних офтальмологічних препаратах
Топічне лікування є золотим стандартом лікування широкого спектра офтальмологічних захворювань, зокрема глаукоми, увеїту, інфекційних процесів, хвороби сухого ока, а також складовою частиною післяопераційного догляду при інвазивних втручаннях на оці (Ittoop S.M. et al., 2015). Доставка необхідного активного компонента безпосередньо до мішені дії дозволяє застосовувати мінімальні терапевтичні дози без ризику токсичності та зайвого системного впливу.
Патогенетичне обґрунтування застосування ентеросорбентів у лікуванні хворих на COVID-19
Патологія шлунково-кишкового тракту (ШКТ) становить значний інтерес у зв’язку з повідомленнями про кишкові клінічні прояви коронавірусної хвороби (COVID‑19). Збудником коронавірусної інфекції є РНК-вірус SARS-CoV‑2. На початковому етапі зараження він проникає в клітини, які експресують рецептори ангіотензинперетворювального ферменту 2 типу (АПФ‑2). Основною мішенню є альвеолярні клітини 2 типу легень, але рецептори АПФ‑2 представлені також на клітинах стравоходу, клубової кишки, серця, нирок, сечовивідних шляхів, центральної нервової системи.
Що можна зробити для покращення імунної відповіді на вакцинацію?
Пандемія COVID‑19 стала найбільшим за останні 100 років інфекційним викликом для людства. Майже через рік від початку нерівної боротьби з коронавірусною інфекцією, протягом якого було передчасно втрачено мільйони життів, врешті-решт з’явилися довгоочікувані вакцини від COVID‑19, що дозволило лікарям упевненіше дивитися в майбутнє. Утім, з вакцинацією пов’язано чимало аспектів, один з яких – недостатня ефективність в імуноскомпрометованих осіб, при цьому йдеться не лише про явні імунодефіцитні стани, а про будь-які порушення функціонування імунної системи. В цьому огляді спробуємо знайти відповіді на важливі запитання, а саме: які фактори знижують ефективність вакцинації?
що можна зробити для покращення імунної відповіді?
