Порушення сну: сучасні безпечні та ефективні методи корекції
Порушення сну – поширена проблема сучасного суспільства. Поганий сон призводить до зниження працездатності, погіршення настрою, концентрації уваги та якості життя. В умовах пандемії COVID‑19 дизсомнія є одним із найчастіших проявів як самого захворювання, так і постковідного синдрому. У квітні 2021 р. у форматі онлайн-трансляції відбулася ІІІ Науково-практична конференція з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика», під час якої велику увагу було приділено проблемі розладів сну й сучасних безпечних методів корекції безсоння.
Ефект протиепілептичної терапії у вагітних з епілепсією щодо втрати плода та вад його розвитку
З кінця ХХ ст. розуміння впливу протиепілептичних препаратів (ПЕП) на плід під час вагітності, зокрема щодо вроджених вад розвитку, поліпшилося. Були виявлені різні тератогенні ризики, спричинені ПЕП, особливо пов’язані з лікуванням вальпроатом. Однак доказів стосовно ризику для плода для багатьох ПЕП і досі бракує, що ускладнює лікарям вибір оптимальної терапії для вагітних. K.J. Meador et al. провели дослідження з метою вивчити тяжкі побічні ефекти на тлі протиепілептичного лікування у вагітних з епілепсією та здорових вагітних. Отримані результати опубліковані у виданні Neurology (2020; 94: e1502-e1511).
Актуальні питання імунопрофілактики пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
Спінальна м’язова атрофія (СМА) – це прогресуюче тяжке захворювання, зумовлене мутацією гена виживання мотонейронів (SMN), при якому відбувається ураження клітин передніх рогів спинного мозку й рухових ядер черепно-мозкових нервів, а також порушення функції багатьох органів і систем. СМА має автосомно-рецесивний тип успадкування та розвивається внаслідок зниження рівня білка SMN через мутації: делеції або точкові мутації в гені виживання мотонейронів SMN1. Важливою особливістю СМА є великий спектр тяжкості клінічних проявів – від малосимптомних форм у дорослих пацієнтів до захворювань новонароджених із неминучим, донедавна летальним, прогнозом.
Психотерапия депрессии: заметки на полях
Рассматривая весь психотерапевтический процесс от начала до конца, возможно, полезно задать Читателю, имеющему, пусть небольшой, опыт в этой области, простой вопрос-загадку: с чего следует начинать и чем заканчивать психотерапию конкретного пациента? Ответов, конечно, может быть много; сличить мнение Читателя с правильным (по мнению автора) можно в конце статьи.
Нейропротекторний потенціал холіну альфосцерату: залучення нейротрофічних сигнальних шляхів
Хвороба Альцгеймера (ХА) – найпоширеніше нейродегенеративне захворювання у світі, що характеризується порушеннями когнітивних функцій та пам’яті. Пошук нових терапевтичних підходів надзвичайно важливий для протидії цьому розладу. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті M. Catanesi et al., у якій викладено результати дослідження ефективності холіну альфосцерату для запобігання загибелі нейронів у моделях ХА in vitro, що представляють ранню стадію хвороби.
COVID‑19 та депресія: що нового у сфері сучасної психофармакології
Згідно з визначенням ВООЗ, здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального добробуту, а не лише відсутності хвороби або недуги. Безумовно, пандемія COVID‑19 має суттєвий вплив не лише на фізичне, але й соціальне та психічне благополуччя населення. Психічні розлади, пов’язані з COVID‑19, є однією з найактуальніших проблем сьогодення.
Практичні аспекти медичної психології: обмін досвідом фахівців у галузі психічного здоров’я
У квітні 2021 р. в онлайн-форматі відбулася щорічна науково-практична конференція «Медична психологія 15.0: аспекти практичної діяльності», присвячена ювілею медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ). Пропонуємо до вашої уваги огляд доповідей, що прозвучали в межах заходу.
Спінальна м’язова атрофія: реальна терапевтична можливість порятунку
Знання новітніх даних щодо клінічних особливостей та шляхів порятунку пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією (СМА) в контексті сьогодення є одним із базових для лікаря будь-якої спеціальності. Адже клініцист має можливість призначити ефективне лікування, доступне для пацієнта та його родини, яке кардинально змінює перебіг захворювання, що раніше вважалося летальним.
Ідіопатична генералізована епілепсія: узагальнення типових проявів та оптимальне лікування
Епілепсія – це хронічне неврологічне захворювання, що характеризується повторюваними раптовими епілептичними приступами. Епілептичний напад являє собою аномальний гіперсинхронний розряд кіркових нейронів. Ідіопатична генералізована епілепсія (ІГЕ) належить до однієї з найвідоміших підгруп генералізованих епілепсій. M. McWilliamта Y. Al Khalili виконали огляд наявних наукових даних, на основі яких проаналізували діагностику та лікування ІГЕ, а також підкреслили важливість міжпрофільного підходу в наданні оптимальної медичної допомоги.
Дослідження ефективності та безпеки сатралізумабу при лікуванні хвороб спектра оптиконевромієліту
Хвороби спектра оптиконевромієліту (ХСОНМ) – автоімунні неврологічні розлади, ймовірна поширеність яких у світі становить 1,22 на 100 тис. людей. Вони характеризуються запальним ураженням зорового нерва, спинного, головного мозку і стовбура мозку. ХСОНМ спричиняють розвиток потенційно тяжких моторних та сенсорних розладів, порушення зору, параліч, втрату чутливості, дисфункцію сечового міхура, біль, втому та інші виснажливі симптоми.
Нові можливості лікування шизофренії: від гострого психозу до соціальної адаптації та професійної інтеграції
Шизофренія – одне з найпоширеніших і тяжких психічних захворювань, що суттєво знижує якість життя пацієнтів, їхніх родичів та опікунів. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі близько 20 млн людей страждають на шизофренію. Ранній дебют, прогредієнтний перебіг та стійкі психічні порушення при шизофренії призводять до ранньої інвалідизації хворих, втрати працездатності та соціальної адаптації.
Актуальні питання діагностики та лікування больового синдрому в спині
Проблема больового синдрому в нижній частині спини не втрачає своєї актуальності. Першочергове завдання клініциста при веденні хворих – швидко зреагувати, виявити причину розвитку больового синдрому і призначити належне лікування. Адже через втрачений час можливе виникнення хронічного болю, що чинить суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів та у деяких випадках призводить до інвалідності.
