Хронічний поширений біль: сучасні діагностичні та лікувальні стратегії
У грудні 2019 року в Києві відбулися Наукові читання імені професора Є.Т. Скляренка на тему «Впровадження наукових розробок у практику охорони здоров’я», приурочені до 95-річчя кафедри травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Захід був присвячений обговоренню проблем травматології та ортопедії.
Ефективність та безпека ламотриджину в дітей та підлітків із абсансною епілепсією
Дитяча абсансна епілепсія – поширена форма епілепсії, що супроводжується короткими, раптовими, автоматичними рухами й частими періодами втрати свідомості. Абсансні напади чинять суттєвий негативний вплив на соціальне функціонування та якість життя хворих. J. Cao et al. виконали систематичний огляд та метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), в яких вивчали порівнянну ефективність і безпеку ламотриджину (ЛТД), інших лікарських засобів та/або плацебо при абсансних епілептичних нападах у дітей та підлітків. Результати опубліковані у виданні Journal of Clinical Neuroscience (2020; 71: 199‑204).
Дайджест. Covid-19
На сьогодні близько 350 млн населення світу страждають на дефіцит глюкозо‑6-фосфатдегідрогенази (Г6ФДГ). Доведено, що клітини людини з дефіцитом Г6ФДГ є більш уразливими до інфекцій, зумовлених коронавірусами, ніж клітини з нормальним рівнем цього ферменту. Саме тому ведення таких пацієнтів у час пандемії коронавірусної хвороби 2019 року (COVID‑19) може бути доволі непростим завданням.
Клінічні настанови з анестезіологічного забезпечення в акушерстві*
На основі аналізу нових доказових даних і результатів опитування експертів-консультантів комітетом зі стандартів і практичних параметрів Американського товариства анестезіологів (American Society of Anesthesiologists, ASA) у співпраці з Товариством акушерської анестезіології та перинатології (Society for Obstetric Anesthesia and Perinatology) оновлено практичні рекомендації з анестезіологічної допомоги в акушерстві. Клінічні настанови включають принципи проведення анестезії під час вагінальних пологів, кесаревого розтину (КР), проведення аналгезії при оперативних втручаннях у післяпологовому періоді, а також анестезії при лікуванні акушерських невідкладних станів.
Проблеми діагностики та лікування синдрому пахвинного болю у спортсменів
У статті проведено аналіз сучасних проблем діагностики та лікування синдрому пахвинного болю у спортсменів. У результаті проведеного аналізу поглиблено знання про причини розвитку й особливості перебігу синдрому пахвинного болю у спортсменів, розроблені диференційовані підходи до його лікування з використанням нових консервативних та оперативних методик, із залученням артроскопічної техніки, а також досягнень сучасних біотехнологій, зокрема застосування аутологічної плазми, багатої факторами росту. Це дозволяє підвищити ефективність лікування професійних спортсменів із синдромом пахвинного болю й прискорює їх повернення до спортивної діяльності.
Церулоплазмін: практичні аспекти застосування для прискореного відновлення пацієнтів хірургічного профілю
Хірургічна травма викликає окислювальний стрес, ступінь якого залежить від передопераційних факторів та обсягу втручання. Погіршення результатів хірургічних втручань внаслідок окислювального стресу значною мірою пов’язане зі зниженням активності церулоплазміну як гострофазової відповіді. Терапія, спрямована на боротьбу з окислювальним стресом при хірургічних втручаннях, зокрема «замісна» терапія екзогенним церулоплазміном, має важливе значення для покращення післяопераційних результатів і є перспективним напрямом подальших досліджень.
Ключові слова: хірургічна травма, окислювальний стрес, церулоплазмін
Хвороба Фабрі під масками гіпертрофії міокарда, кардіоміопатії та ниркової недостатності
У межах онлайн-вебінару «Орфанні захворювання. Хвороба Фабрі – як надати шанс пацієнту», організованого за підтримки ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», доступно й ґрунтовно було надано сучасну інформацію про основні клінічні прояви та детально розкрите питання забезпечення діагностики й лікування хвороби Фабрі (ХФ) із погляду кардіолога.
Дослідження НОРЕ: зміна парадигми лікування артеріальної гіпертензії
На сьогодні проведено чимало рандомізованих клінічних досліджень (РКД) ефективності препаратів, зокрема для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ). Більшість із них мають більшу чи меншу наукову вагу, відкривають для лікарів-практиків грані та нюанси клінічного процесу. Та є випробування, що змінюють терапевтичну парадигму й розуміння причинно-наслідкових зв’язків перебігу захворювання. До таких можна долучити дослідження HOPE (2000), що вперше було опубліковане 20 років тому та досі не втрачає своєї актуальності, в якому вивчали ефективність інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) раміприлу в осіб із високим серцево-судинним (СС) ризиком. Чому ж дана тема й досі на топових позиціях, а результати роботи цитують на профільних конференціях та використовують у сучасних настановах авторитетних наукових товариств?
Роль ревматолога в условиях пандемии COVID‑19: факты, события, размышления
Пандемия, вызванная коронавирусом SARS-CoV‑2, началась с обнаружения в конце декабря 2019 г. в Китае (город Ухань, провинция Хубэй) первых случаев пневмонии неизвестного происхождения у местных жителей и сегодня привела к гибели более 109 тыс. человек во всем мире. SARS-CoV‑2 – одноцепочечный РНК-содержащий вирус, относящийся к семейству Coronaviridae и линии Beta-CoV B. Новый вирус отнесен ко II группе патогенности, как и некоторые другие представители этого семейства (SARS-CoV, MERS-CoV). SARS-CoV‑2 предположительно является рекомбинантным вирусом между коронавирусом летучих мышей и коронавирусом, неизвестным по происхождению. Генетическая последовательность SARSCoV‑2 сходна с таковой SARS-CoV по меньшей мере на 79%.
Клінічні рекомендації для дорослих пацієнтів із ревматичними захворюваннями в умовах пандемії COVID‑19
Коронавірусна інфекція COVID‑19 становить загрозу для здоров’я багатьох людей. Пацієнти з імунозапальними ревматичними захворюваннями мають підвищений ризик зараження вірусними інфекціями, тому повинні ретельно дотримуватися всіх заходів індивідуальної профілактики зараження COVID‑19. Представляємо до вашої уваги адаптований переклад рекомендацій для осіб із ревматичними хворобами, розроблених експертами Європейської антиревматичної ліги (EULAR) та Американського коледжу ревматологів (ACR) із приводу проблеми COVID‑19.
Проблеми охорони психічного здоров’я, зумовлені пандемією COVID‑19
COVID‑19 – вірусне захворювання, яке у більшості випадків викликає лихоманку, відчуття втоми, біль у горлі, кашель, а за тяжчого перебігу – задишку та дихальний дистрес. Наразі також відомо, що COVID‑19 може вражати клітини за межами дихальних шляхів і спричиняти розвиток широкого спектра симптомів – від шлунково-кишкових (діарею, нудоту) та серцево-судинних до неврологічних і психічних.
Цитиколін – ефективна та безпечна нейропротекція
Цитидин-5’-дифосфатхолін – це ендогенна речовина, що в нормі виробляється організмом. Вона також використовується у формі ліків під назвою цитиколін. Як щодо тварин, так і щодо людей цитиколін має доведені нейропротекторні властивості. Ефективність цитиколіну в лікуванні когнітивних порушень різної етіології, цереброваскулярних захворювань, травм голови доведено низкою досліджень. У кількох європейських країнах цитиколін є лідером із-поміж засобів лікування когнітивних порушень (Secades J.J., Frontera G., 1995; Fioravanti M., Yanagi M., 2005; Hurtado O. et al., 2011).
