Розлади зору при старінні та когнітивних порушеннях: досвід Memory Clinic
Хвороба Альцгеймера (ХА) – провідна причина деменції в осіб похилого віку – є нейродегенеративним станом, який незворотно погіршує когнітивні здібності (Getsios D. et al., 2012). Симптоми ХА, що охоплюють утрату пам’яті, порушення розсудливості, дезорієнтацію, зміни особистості й емоційні розлади, з часом прогресують (Bature F. et al., 2017). Також ХА часто супроводжують розлади зору, що можуть спричиняти падіння й утруднювати щоденну рутинну активність. У поєднанні із зоровими галюцинаціями поганий зір здатен негативно впливати на незалежність пацієнта та якість його життя (Katz B., Rimmer S., 1989).
Огляд настанов ACC/AHA (2019) щодо первинної профілактики серцево-судинних захворювань
Хоча за останні десятиліття досягнуто значних успіхів у профілактиці атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АСССЗ), вони залишаються основними причинами захворюваності та смертності у світі загалом і в США зокрема (Weir H. et al., 2016; Xu J. et al., 2016). Часто це зумовлено недостатнім контролем факторів ризику (ФР) та неоптимальною реалізацією превентивних стратегій (Johnson N.
et al., 2014). Так, у більшості американців із першим інфарктом міокарда відзначено поганий контроль щонайменше одного ФР (Greenland P. et al., 2003). Натомість адекватний контроль зменшує ризик розвитку не лише атеросклеротичних ускладнень, а й серцевої недостатності, фібриляції передсердь, раку, депресії та когнітивних порушень (Younus A. et al., 2016).
Місце статинів у первинній профілактиці ішемічної хвороби серця
У листопаді 2019 року в Києві відбулося XIII засідання Українського товариства з атеросклерозу «Новітні досягнення в діагностиці,
профілактиці та лікуванні атеросклерозу й ІХС».
Ведення хворих на ЦД 2 типу із супутньою серцево-судинною патологією
Попри великі досягнення в дослідженні патогенезу цукрового діабету (ЦД) 2 типу, діагностиці та лікуванні цього захворювання, а також появу нових класів цукрознижувальних препаратів, які дозволили оновити терапевтичний алгоритм, чисельність хворих на ЦД
неухильно зростає. Нині на ЦД хворіє кожен 11-й індивід, а до 2040 року хворітиме кожен 10-й. У розвинених країнах ЦД мають 8-10% населення.
Атеросклероз як клінічний прояв ендотеліальної дисфункції
Несприятливий вплив практично усіх відомих факторів ризику атеросклерозу реалізується через дисфункцію ендотелію. При цьому ймовірність її виникнення підвищується залежно від збільшення загального числа чинників ризику в пацієнта та їхньої комбінації. Зокрема, функція ендотелію порушується раніше, ніж з’являються клінічні та морфологічні ознаки атеросклерозу.
Дотримання режиму біологічної терапії та оцінка витрат у пацієнтів із ревматоїдним артритом
Ревматоїдний артрит (РА) – це хронічне захворювання, яке потребує тривалої терапії. Метою лікування є зниження активності хвороби або досягнення ремісії та гальмування прогресування ураження суглобів й інших ускладнень при РА. B.S. Stolshek et al. провели ретроспективне когортне дослідження, в якому прагнули оцінити дотримання режиму застосування нових біологічних хворобомодифікувальних антиревматичних препаратів (бХМАРП) у пацієнтів із РА, а також пов’язані з терапією витрати. Отримані результати опубліковані у виданні The American Journal of Managed Care (2018; 24 (8): SP315-SP321).
Актуальні питання лікування спондилоартритів
Спондилоартрити (СпА) – це група хронічних запальних ревматичних захворювань, при яких переважно уражається осьовий скелет, відбувається ерозування та надалі кістковий анкілоз у хребті та/або крижово-клубових суглобах. Майже в чверті випадків СпА з часом прогресують, що асоційовано з чоловічою статтю, наявністю органічного пошкодження хребта/суглобів на момент початку лікування, ступенем активності захворювання.
Конгрес Американської колегії ревматологів та Асоціації професіоналів у ревматології: оновлена доказова база
Щороку в різних містах Америки відбувається з’їзд Американської колегії ревматологів (ACR) та Асоціації професіоналів у ревматології (ARP), на якому лікарі, науковці й пацієнти мають змогу ділитися найактуальнішими відкриттями та спостереженнями. Це один із найважливіших спеціалізованих ревматологічних заходів у світі: сотні освітніх сесій від провідних американських експертів із ревматології, неперевершений освітній досвід, інформація щодо прогресивних ревматологічних досліджень, надсучасні можливості діагностики, нові препарати та їх клінічне застосування, а також оновлені рекомендації.
Застосування теноксикаму в лікуванні остеоартриту й інших больових синдромів різної етіології
Остеоартрит (ОА) є найпоширенішою формою суглобової патології, на яку страждають близько 302 млн людей у світі (Cisternas M.G. et al., 2016; GBD 2015 DALYs and HALE Collaborators, 2016; Murphy L. et al., 2010; Qin J. et al., 2017). Найчастіше уражаються колінні та кульшові суглоби, а також суглоби рук.
Кишковий мікробіом і суглоби: новий погляд на застосування глюкозаміну та хондроїтину при остеоартриті
Сучасні світові тенденції вказують на те, що остеоартрит (ОА) є одним із найпоширеніших хронічних захворювань. На цю недугу страждають більш ніж 10% осіб віком понад 60 років (Bijlsma J.W. et al., 2011; Zhang Y., Jordan J.M., 2010), при цьому жінки більш схильні до розвитку ОА (Pereira D. et al., 2015). Тенденція до зростання поширеності цієї патології пов’язана, зокрема, зі збільшенням очікуваної тривалості життя.
Системная красная волчанка в исследованиях одного года: обзор 2019 года
Системная красная волчанка (СКВ) представляет собой хроническое аутоиммунное заболевание, характеризующееся чрезвычайно разнообразными клиническими проявлениями и сложным патогенезом. Нами выполнен поиск статей, опубликованных в базе данных
Medline на английском языке с 1 января по 31 декабря 2018 года, с использованием биомедицинских терминов и свободных текстовых слов для обнаружения следующих ключевых слов: СКВ, патогенез, биомаркеры, клинические проявления, сопутствующие заболевания, терапия.
Голімумаб у ревматології: новини з конгресу ACR/ARP 2019
Голімумаб (Сімпоні®) – повністю гуманізоване моноклональне антитіло проти фактора некрозу пухлини альфа (TNFα), що призначається 1 раз на місяць у вигляді підшкірних ін’єкцій. У ревматології голімумаб застосовують як монотерапію чи в комбінації з метотрексатом для лікування ревматоїдного артриту (РА), псоріатичного артриту (ПсА), анкілозивного спондиліту (АС) та ювенільного ідіопатичного артриту. У пацієнтів із цими захворюваннями голімумаб зменшує симптоми артриту, сповільнює радіографічне прогресування захворювання, покращує фізичну функцію та якість життя пацієнта і при цьому добре переноситься.
