Головна Статті

 
 
 
Онлайн-вебінар – новий метод професійного удосконалення лікарів

23 липня, 2020

Безперервне навчання та постійне вдосконалення практичних навичок є невід’ємною складовою високого рівня професіоналізму лікарів. Проте на початку цього року звичний плин життя людства порушила пандемія COVID‑19. Низка сфер діяльності людини була «поставлена на паузу», однак цього собі не могла дозволити медицина. Через надзвичайну ситуацію усі масові наукові заходи, які є ефективним засобом навчання лікарів, обміну цінним досвідом, були скасовані. Але завдяки сучасним технологіям, ентузіазму науковців, бажанню лікарів здобувати нові знання стало можливим проведення наукових зустрічей у режимі онлайн.
Спадковий рак молочної залози та яєчника: значення діагностики для профілактики та лікування

23 липня, 2020

Спадковий рак молочної залози (РМЗ) та рак яєчника (РЯ) є найпоширенішим спадковим пухлинним синдромом, тобто генетичним захворюванням, яке значно підвищує ризик розвитку злоякісних пухлин. Генетичний скринінг осіб групи ризику необхідний насамперед з метою виявлення здорових носіїв спадкових мутацій для забезпечення ефективної профілактики та ранньої діагностики онкозахворювання. Виявлення спадкових мутацій в онкологічних пацієнтів також дуже важливе, оскільки впливає на тактику їх подальшого лікування.
Вироблення бактеріоцину пробіотичним штамом LaKS400

22 липня, 2020

Мета цього дослідження – вперше ідентифікувати та охарактеризувати бактеріоцин, що природним шляхом виробляється штамом LaKS400 (пробіотичний штам, який міститься у препараті Гінофлор® виробництва компанії Medinova AG, Швейцарія), та вивчити його протимікробну активність щодо відповідних урогенітальних патогенів. За результатами дослідження вперше було зареєстровано новий бактеріоцин, який виробляється штамом LaKS400 (пробіотичний штам, який міститься у препараті Гінофлор® [Gynoflor®]). Виявлений бактеріоцин є білковою протимікробною сполукою з  молекулярною масою 7,5 кДа та протимікробною активністю щодо вагінальних патогенних мікроорганізмів, зокрема Gardnerella vaginalis, Streptococcus agalactiae, Pseudomonas aeruginosa (патогенів, що найчастіше спричиняють вагінальні інфекції), та індикаторного штаму Lactobacillus delbrueckii ATCC9649.
«Друга Українська школа з гінекологічної та репродуктивної ендокринології»: найскладніші питання впливу гормонів на жіноче здоров’я і фертильність

22 липня, 2020

Фаховий майстер-клас «Друга Українська школа з гінекологічної та репродуктивної ендокринології за міжнародної участі ISGE», який відбувся 3‑4 квітня в онлайн-форматі, став платформою для обміну досвідом та практичними знаннями. Міжнародні й вітчизняні експерти поділилися своїми нестандартними підходами до вирішення складних питань у сфері гінекологічної та репродуктивної ендокринології.
Ефективна патогенетична терапія больового синдрому в гінекології

22 липня, 2020

Особливості лікування больового синдрому в гінекологічній практиці. Група нестероїдних протизапальних препаратів є найбільш ефективною та безпечною для усунення болю при первинній дисменореї. Диклоберл виступає препаратом першої лінії патогенетичної терапії болю у хворих цього профілю за рахунок його виражених антипростагландинових, протизапальних і знеболювальних властивостей. Крім того, його можна застосовувати у формі ректальних супозиторіїв, що забезпечує не лише миттєвий місцевий ефект, а й мінімізує ускладнення, пов’язані із системною дією.
FDA схвалило застосування комбінації атезолізумаб + бевацизумаб для лікування пацієнтів з нерезектабельною гепатоцелюлярною карциномою

22 липня, 2020

29 травня Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських препаратів США (Food and Drug Administration, FDA) затвердило застосування атезолізумабу у поєднанні з бевацизумабом (Тецентрик® та Авастин®, F. Hoffmann – ​La Roche/Genentech) для лікування пацієнтів з нерезектабельною або метастатичною гепатоцелюлярною карциномою, які раніше не отримували системної терапії.
Пембролізумаб у лікуванні недрібноклітинного раку легені

22 липня, 2020

Рак легені посідає одне з перших місць у структурі онкологічної захворюваності та смертності не лише в Україні, а й у світі. Протягом останніх десятиліть активно проводились дослідження, присвячені таргетній терапії та імунотерапії при недрібноклітинному раку легені (НДРЛ), за результатами яких вдалось істотно покращити результати лікування хворих із цією онкологічною патологією.
Рекомендації NCCN для підвищення обізнаності хворих на меланому

22 липня, 2020

Національна онкологічна мережа США (National Comprehensive Cancer Network, NCCN) розробила рекомендації для пацієнтів з меланомою у форматі брошури, у якій хворий може знайти відповіді на найпоширеніші запитання. Основною метою проєкту є покращення догляду за онкологічними пацієнтами та забезпечення високого рівня якості їх життя. Ці рекомендації базуються на практичних настановах NCCN та містять найактуальнішу інформацію, яка відповідає останнім оновленим даним.
Роль стресу й порушень сну у передчасному старінні жінки

21 липня, 2020

9‑11 квітня в режимі онлайн-трансляції відбувся ІІІ Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів». У рамках заходу виступила завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Віра Іванівна Пирогова з актуальною під час карантину й загрози COVID‑19 доповіддю «Стрес і порушення сну як предиктори клімактеричних проблем».
«Нестандартные» антибиотики в акушерско- гинекологической практике

21 липня, 2020

Роль антибактериальной терапии в современной клинической практике огромна и неоценима. Несмотря на успехи сегодняшней медицины, частота воспалительных заболеваний гениталий у женщин не снижается, а инфекционные осложнения продолжают занимать ведущее место в структуре акушерской и гинекологической патологии. В последние годы появились высокоэффективные антибиотики новых фармакологических групп. В статье рассмотрены различные аспекты лечения монобактамами, гликопептидами, оксазолидинонами, глицилциклинами, карбапенемами в акушерстве и гинекологии
Короткий інтергенетичний інтервал як передумова виникнення залізодефіцитної анемії у вагітних

21 липня, 2020

Мета – визначити ефективність корекції дефіциту заліза та лікування залізодефіцитної анемії (ЗДА) у вагітних із коротким інтергенетичним інтервалом. Пацієнти та методи. У дослідженні взяли участь 19 вагітних жінок із ЗДА легкого ступеня з коротким інтергенетичним інтервалом (від 1 до 2 років). Вагітні отримували пероральний препарат заліза Сорбіфер Дурулес по 1 таблетці двічі на добу (4 мг/кг/добу) переважно із 20-го тижня вагітності. Ефективність лікування оцінювали за показником ретикулоцитів на 8‑12-ту добу лікування, за концентрацією гемоглобіну крові – на 3‑4-й тиждень лікування і за показником феритину (маркер відновлення депо заліза) – на 3-й місяць антианемічного лікування
Основні аспекти антенатального догляду при багатоплідній вагітності

21 липня, 2020

Багатоплідна вагітність (БВ) займає особливе місце в акушерстві, оскільки перинатальна смертність при БВ у 6‑10 разів перевищує цей показник при вагітності одним плодом. Висока частота розвитку ускладнень вагітності й пологів при БВ дає всі підстави віднести її до клінічних ситуацій, що займають проміжне положення між фізіологічними та патологічними станами. Тому своєчасне розпізнання й проведення профілактичних або лікувальних заходів приводять у кінцевому результаті до зниження материнської та перинатальної смертності