Пневмонії, поєднані з БОС, у дітей: особливості перебігу та терапевтичні підходи
У сучасній пульмонологічній практиці перебіг респіраторного захворювання в дітей часто ускладнюється бронхообструктивним синдромом (БОС), що не лише зумовлює залучення додаткових патогенетичних механізмів, а й вимагає відповідної медикаментозної корекції.
Эффективность ингибиторов протеаз при остром панкреатите
Острый панкреатит – это острый воспалительный процесс в поджелудочной железе (ПЖ), захватывающий окружающие ткани, сопровождающийся синдромом системного воспалительного ответа с риском перехода его в полиорганную недостаточность и смерти больного [1]. Он является одним из самых распространенных неотложных гастроэнтерологических заболеваний во всем мире. Частота развития острого панкреатита в мировой популяции составляет в среднем 34 случая на 100 тыс. населения в год.
Застосування прегабаліну в дозі 50 мг для профілактики післяопераційного нейропатичного болю після торакоскопічного втручання та торакотомії
Після втручань на торакальній порожнині в пацієнтів часто виникає нейропатичний біль, що називають постторакотомічним. Він буває достатньо інтенсивним, супроводжується загальними симптомами, зокрема печінням, «стрілянням» у рані, ниючо-тиснучими відчуттями [1], і зазвичай є хронічним. Відомо, що причина хронічного больового синдрому – ушкодження міжреберних нервів та зумовлені ним подальші порушення. Хронічний біль нерідко призводить до безсоння та втрати апетиту, обмежує дієздатність пацієнтів, унеможливлюючи їхню повсякденну діяльність [2].
Актуальні проблеми періопераційного періоду: менеджмент больового синдрому та оптимальна тромбопрофілактика
Адекватний менеджмент періопераційного періоду, зокрема успішний контроль больового синдрому та оптимальна стратегія тромбопрофілактики, сприяє швидкій активізації хворого після оперативного втручання, скороченню терміну його перебування у стаціонарі й покращенню якості життя. Сучасні стратегії аналгезуючої терапії, запобігання розвитку опіоїд-асоційованих побічних ефектів, принципи та терміни оптимальної тромбопрофілактики – цим питанням були присвячені доповіді провідних вітчизняних спеціалістів у рамках Конгресу анестезіологів України, який відбувся 19-21 вересня у Києві.
Ошибки и опасности диагностики и лечения посттравматических грыж диафрагмы
Посттравматические диафрагмальные грыжи (ПДГ) являются редким, но потенциально смертельным заболеванием, которое развивается в 0,8‑7% случаев закрытой травмы живота и в 10‑15% наблюдений при колото-резаных ранениях.
Аерофілін® – бронходилататор нового покоління з поліпшеним профілем безпеки і вираженими протизапальними властивостями
Синдром бронхіальної обструкції (СБО) – це об’єднаний спільним патогенезом комплекс симптомів, результатом яких є порушення прохідності дихальних шляхів (ДШ). Указаний симптомокомплекс характерний як для гострої (гострий бронхіт, ГБ), так і для хронічної респіраторної патології, зокрема хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та бронхіальної астми (БА).
Можливості карбапенемів у менеджменті нозокоміальних пневмоній
Нозокоміальна пневмонія (НП) – гостра інфекція нижніх дихальних шляхів, яка виникає через 48 год або пізніше з моменту госпіталізації пацієнта (Kalil A.C. et al., 2016). Згідно з рекомендаціями IDSA (The Infectious Diseases Society of America – Американське товариство інфекційних хвороб) 2016 року сьогодні розрізняють HAP (hospital-acquired pneumonia – внутрішньолікарняна пневмонія) – пневмонію, яка не асоціюється з проведенням штучної вентиляції легень (ШВЛ), та VAP (ventilator-associated pneumonia – пневмонія, асоційована із ШВЛ) – пневмонію, яка розвивається через 48 год або пізніше після ендотрахеальної інтубації (Torres А. et al., 2017).
Саркоїдоз легень: менеджмент захворювання згідно із сучасними рекомендаціями
Саркоїдоз – гранульоматозне захворювання невідомої етіології, яке може вражати будь-який орган, але найчастіше маніфестує ураженням легень. Поширеність саркоїдозу становить 10-20 випадків на 100 тис населення. Клінічна картина дуже варіабельна: від безсимптомного перебігу, який не потребує лікування, до розвитку прогресуючої дихальної недостатності з летальним виходом. Діагноз саркоїдозу легень (СЛ) встановлюється на основі результатів біопсії, яку проводять для визначения наявності гранульом і виключення інфекційної, злоякісної або екологічної етіології захворювання
Оптимізація ведення пацієнтів із госпітальною пневмонією
У вересні, у палаці мистецтв «Український дім», відбувся знаковий для вітчизняної медичної спільноти захід – Конгрес анестезіологів України. Програма заходу охопила широкий спектр питань щодо анестезіологічного забезпечення та ведення пацієнтів, які перебувають в критичному стані. Велику зацікавленість присутніх викликала доповідь президента Асоціації анестезіологів України, професора кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктора медичних наук Сергія Олександровича Дуброва. Темою його виступу стала госпітальна пневмонія.
Васкулиты и гранулематоз с полиангиитом: клинико-морфологическая параллель в вопросах и ответах
Впервые системный васкулит был описан в 1897 г. шотландским отоларингологом Питером МакБрайдом. В 1931 г. патолог Ганц Клингер описал 70-летнего пациента с артритом, экзофтальмом, воспалением верхних дыхательных путей (ВДП), седловидной деформацией носа, гломерулонефритом и поражением легочной ткани. Гистологически определялся васкулит с формированием гранулем. Клингер расценил эти изменения формой узелкового полиартериита, а не отдельной нозологией.
Вибір оптимального антибактеріального препарату для лікування інфекцій дихальних шляхів: акцент на цефалоспорини 3-го покоління
Інфекції дихальних шляхів (ІДШ) – найпоширеніші й водночас потенційно найтяжчі захворювання, з якими стикаються лікарі на всіх ланках надання медичної допомоги. Збудниками переважної більшості інфекцій верхніх ДШ є віруси, однак завжди потрібно пам’ятати, що бактерії можуть не тільки спричинювати запалення ДШ, але й ускладнювати перебіг захворювань вірусної етіології.
Ефективність і безпека біластину в зменшенні свербежу в пацієнтів із хронічною спонтанною кропив’янкою та іншими захворюваннями шкіри: експериментальне дослідження
Свербіж є поширеним симптомом, який виникає за багатьох захворюваннях шкіри, зокрема при кропив’янці, атопічному дерматиті, екземі та пруриго. Наявність свербежу може негативно вплинути на якість життя пацієнтів та їхнє психосоціальне благополуччя. Кропив’янка – це захворювання, яке опосередковується тучними клітинами та призводить до появи висипу у вигляді пухирів та/або ангіоневротичного набряку. В основі розвитку кропив’янки лежать такі патофізіологічні механізми, як вивільнення гістаміну та інших медіаторів активованими тучними клітинами шкіри.
