Головна Статті

 
 
 
Ведення хворих із безсимптомною бактеріурією та циститом: Рекомендації Європейської асоціації урології 2019 року

25 лютого, 2020

Інфекція сечовивідних шляхів (ІСШ) – ​це запальна реакція епітелію сечовивідного тракту у відповідь на дію патогенних мікроорганізмів, переважно бактерій (Schaeffer A. J., 2002). Актуальність проблеми інфекцій сечових шляхів і нирок зумовлена значною їх поширеністю та високим ризиком хронізації патології.
Роль фитотерапии в метафилактике мочекаменной болезни после дистанционной литотрипсии*

24 лютого, 2020

Мочекаменная болезнь (МКБ) занимает 2-е место по распространенности среди всех урологических заболеваний, нарушает качество жизни человека, приводит к инвалидизации и является одной из ведущих причин смертности [1]. Ежегодная заболеваемость уролитиазом в мире составляет 0,5‑5,5%, а в некоторых странах и эндемичных по МКБ районах – до 13‑20% [2‑5]. Внедрение в медицинскую практику метода дистанционной литотрипсии (ДЛТ) расширило возможности лечения нефролитиаза.
Особенности клинического течения и проблемы диагностики туберкулеза мочевой системы в современных условиях*

24 лютого, 2020

В современную эпоху происходят изменения клинического течения туберкулеза мочевой системы, в том числе туберкулеза почек и мочевыводящих путей. Также под влиянием антибиотиков проявляются особенности специфического туберкулезного воспаления при патоморфологическом исследовании биоптатов. Стойкие изменения симптоматики обусловлены естественной эволюцией микробактерий туберкулеза (МБТ), но в последнее время значительно увеличивается количество мультирезистентных штаммов. Естественный патоморфоз также является следствием изменения иммунореактивности популяции, увеличения числа пациентов с ВИЧ-инфекцией.
Нові можливості лікування хронічного бактеріального простатиту у хворих, інфікованих Trichomonas vaginalis

20 лютого, 2020

Простатит – ​найбільш поширене урологічне захворювання серед чоловіків віком до 50 років. При цьому значну роль в хронізації запального процесу в простаті відіграє інфікованість Trichomonas vaginalis.
Нестероїдні протизапальні препарати у менеджменті хронічного простатиту/синдрому хронічного тазового болю

20 лютого, 2020

Простатит – ​це ураження передміхурової залози інфекційного або неінфекційного генезу, яке характеризується наявністю мікроскопічних запальних змін простати й охоплює широкий спектр патологічних станів (Watson R. et al., 2017). Згідно із класифікацією NIH (Національного інституту здоров’я США), виділяють 4 категорії простатиту: гострий бактеріальний, хронічний бактеріальний, ХП/СХТБ та безсимптомний запальний.
Анатомія стресового нетримання сечі у жінок

19 лютого, 2020

Нетримання сечі зустрічається у кожної 3‑4-ї жінки після 40 років, і деякі автори називають цю патологію «соціальним раком» [37, 65, 67]. Ризик бути прооперованою з приводу нетримання сечі та випадання тазових органів у віці до 80 років мають 11,1% жіночого населення [70]. Саме з приводу стресового нетримання сечі у разі відсутності ефекту від консервативної терапії застосовують хірургічні реконструктивно-пластичні операції.
Медикаментозне лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози: чи все так однозначно?

19 лютого, 2020

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) традиційно розглядається як асоційоване з віком хронічне прогресуюче захворювання. Зазвичай розгорнута симптоматика ДГПЗ з’являється у чоловіків після 60‑65 років. Етіологія цієї патології поки залишається остаточно не визначеною.
Когнітивні порушення на тлі артеріальної гіпертензії: особливості та шляхи корекції

17 лютого, 2020

Порушення когнітивної функції є однією з актуальних та невпинно зростаючих проблем сучасної медицини. За прогнозами науковців, до 2050 р. кількість пацієнтів із деменцією потроїться [1]. Як і в більшості поширених неінфекційних захворювань, розвиток когнітивних порушень і деменції зумовлений цілим переліком гетерогенних чинників. З одного боку, це генетична схильність (генотип алелі apoE-ε4 асоційований із вищим ризиком когнітивних порушень і деменції), з іншого – фактори серцево-судинного ризику (вік, артеріальна гіпертензія (АГ), діабет, дисліпідемія, ожиріння, низький рівень фізичної активності) та серцево-судинні захворювання (інсульт, тяжка кардіоваскулярна патологія).
Клінічні рекомендації Іспанського товариства медичної онкології з первинної профілактики раку (2018)

17 лютого, 2020

Рак є однією з провідних причин захворюваності та смертності в усьому світі. Популяційні дані вказують, що частота новоутворень продовжує зростати й у 2035 р. сягне 24 млн випадків.
Предиктори залізодефіцитної анемії в осіб похилого віку на первинній ланці медичної допомоги: європейське мультицентрове дослідження

17 лютого, 2020

Результати описуваного дослідження можуть привернути більше уваги лікарів ЗПСМ до предикторів ЗДА й асоційованих із цією анемією чинників в осіб похилого віку, а також зменшити тягар ЗДА на первинній ланці медичної допомоги. Цей експеримент підтвердив роль шлунково-кишкових захворювань, деяких клінічних ознак і симптомів (ожиріння, слабкість, дратівливість, ксеростомія), застосування певних ліків (НПЗП) як предикторів ЗДА й ознак, асоційованих із цим захворюванням.
Харчування, остеоартрит і метаболізм суглобового хряща: чи є зв’язок?

17 лютого, 2020

На сьогодні остеоартрит (ОА) є найпоширенішим захворюванням суглобів. Невпинно зростає питома вага ОА в структурі причин інвалідності світової популяції. У глобальному масштабі симптоми ОА мають місце приблизно у 18% жінок і 9,6% чоловіків віком понад 60 років, чверть із них через хворобу не можуть виконувати рутинну повсякденну діяльність. Цей тягар, за оцінками, і далі зростатиме: прогнозоване число випадків ОА до 2050 р. становитиме приблизно 130 млн.
Усе, що необхідно знати лікарю про вітамін D. Практичні рекомендації Національних інститутів здоров’я США (NIH, 2019)

17 лютого, 2020

Вітамін D, що є жиророзчинним, наявний у деяких харчових продуктах та продукується ендогенно у відповідь на ультрафіолетове (УФ) опромінення. Отриманий зазначеними способами вітамін є інертним і для активації має підлягати двом реакціям гідроксилювання. У результаті першої з них, яка відбувається в печінці, утворюється 25-гідроксивітамін D (кальцидіол), а в результаті другої, у нирках, – 1,25-дигідроксивітамін D (кальцитріол) [1].