Головна Статті

 
 
 
Коррекция нарушений адаптации как неотъемлемый компонент лечения ОРВИ у детей

19 грудня, 2019

Несколько лет назад Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) определила основные задачи устойчивого развития здравоохранения, которые необходимо выполнить до 2030 года. В контексте этой стратегии одно из главных заданий педиатров – ​положить конец предотвратимой смертности новорожденных и детей в возрасте до 5 лет.
ХІV Конгрес педіатрів України: актуальні проблеми педіатрії та шляхи їх вирішення

19 грудня, 2019

8-10 жовтня у м. Києві відбулася найочікуваніша подія для дитячих лікарів – ​XIV Конгрес педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії». Як зазвичай, активну участь у ньому взяли представники Національної академії медичних наук (НАМН) України, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», Асоціації педіатрів України, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Українсько-польський досвід застосування пробіотиків у педіатричній практиці

19 грудня, 2019

Автори:
Невід’ємною умовою розвитку медичної науки та впровадження її досягнень у лікарську практику є взаємний обмін досвідом та знаннями між спеціалістами різних країн. 2-4 жовтня за підтримки компанії-виробника та дослідницького центру BioCare Copenhagen (Данія) у м. Львові відбулася партнерська конференція брендів Оптілакт® (Acino, Україна) та Oslonka (Аpotex Polska Sp. Z.o.o., Польща). У рамках I Польсько-української конференції з пробіотиків вітчизняні та іноземні спікери представили найновіші наукові дані, які стосуються критеріїв якості сучасних пробіотиків, ролі пробіотичних штамів у комплексному лікуванні захворювань.
Раціональний підхід до лікування захворювань органів дихання у дітей

19 грудня, 2019

Проблемним питанням сьогодення є адекватний вибір патогенетичної та симптоматичної терапії, адже саме це лікування допоможе не лише зменшити симптоми захворювання, а й запобігти розвитку рецидивів. Саме тому важливим є призначення ефективного муколітичного засобу, який не тільки забезпечив би повноцінне відкашлювання, а й вплинув на загальну тривалість лікування дітей із гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ).
Особливості місцевої терапії в педіатрії

19 грудня, 2019

Місцева терапія є невід’ємною складовою комплексного лікування різних захворювань в педіатрії. Коректне застосування топічних засобів дозволяє не лише зменшити інтенсивність клінічних проявів (забезпечити знеболювання при вираженому больовому синдромі, усунути свербіж тощо), а й вплинути на патогенетичні ланки хвороби, захистити орган від пошкоджувальної дії негативного чинника та відновити фізіологічні властивості уражених тканин.
Значення пробіотиків для здоров’я дитини

19 грудня, 2019

Мікробіом – один із ключових компонентів, що впливають на здоров’я людини. Кожного року науковці відкривають нові властивості мікроорганізмів, що є не просто корисними для організму дитини, а й необхідними для її нормального розвитку.
Методи забезпечення нормального функціонування верхніх дихальних шляхів для захисту всього респіраторного тракту дитини

19 грудня, 2019

8-10 жовтня у м. Києві відбулася визначна подія – ​XIV Конгрес педіатрів України «Актуальні питання педіатрії». Щорічно учасників та гостей вражають масштаби цього заходу, і цей рік не став виключенням. У роботі конгресу взяли участь понад 1300 фахівців різних спеціальностей – ​дитячі пульмонологи, алергологи, гастроентерологи, нутриціологи, нефрологи та ін.
Здоров’я генітального тракту: від диференційної діагностики до правильного лікування

16 грудня, 2019

На сьогодні симбіотична мікрофлора людини розглядається як додатковий орган, без якого життя неможливе. Її функції полягають у підтриманні й регулюванні оптимального рівня метаболічних процесів, що відбуваються в організмі, а також у створенні високої колонізаційної резистентності слизових оболонок до умовно-патогенних мікроорганізмів.
Диклофенак натрію: аспекти застосування у комплексній терапії гінекологічних захворювань

16 грудня, 2019

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) широко застосовуються у сфері акушерства та гінекології у складі комплексного лікування запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ), первинної дисменореї, менорагій, при постопераційному больовому синдромі. Одним із найчастіше застосовуваних НПЗП є диклофенак натрію, який завдяки своїм унікальним фармакологічним властивостям сприяє досягненню вираженого аналгезуючого ефекту, зменшенню інтенсивності запалення й набряку, має жарознижуючу дію.
Проблеми відкладеного дітонародження: порушення фертильності у жінок старшого репродуктивного віку та методи їх корекції

16 грудня, 2019

Найбільш сприятливий для народження дітей вік жінки – від 18 до 35 років, хоча загальновизнаним репродуктивним віком є період 15-49 років. Періодом «фізіологічної незрілості» вважається вік молодше 18 років, коли лише формується спосіб життя, що надалі визначатиме фізичне та психічне здоров’я. Іншим, не завжди сприятливим для народження дітей, є вік старше 35, й особливо – ​після 40 років. Цей період уже характеризується згасанням гормональної активності, накопиченням вантажу соматичної патології та зниженням репродуктивних показників.
Профилактика гестационных осложнений с использованием подходов Р4 в медицине

11 грудня, 2019

В первой декаде 21-го столетия впервые прозвучали доводы о том, что системе здравоохранения стоит перейти от «реакции на болезнь» к подходу Р4, базирующемуся на четырех принципах – ​прогнозирование, профилактика, персонализация и партисипаторность (непосредственное участие пациента). Такой подход очень важен в современном акушерстве, репродуктивной медицине, перинатологии – в частности, при решении проблемы предупреждения гестационных осложнений.
Роль йоду у гармонійному розвитку дитини та профілактиці патології молочних залоз у матері

10 грудня, 2019

Йододефіцит є однією з актуальних медико-соціальних проблем у багатьох країнах світу. Це зумовлено тим, що йододефіцит, навіть легкого ступеня, є причиною низки патологічних станів, найбільш тяжкі та незворотні з яких формуються внаслідок недостатнього надходження мікронутрієнту на етапі внутрішньоутробного розвитку та раннього дитинства. Саме тому вагітні, жінки, що годують грудьми, та діти належать до категорії максимально високого ризику розвитку йододефіцитних захворювань [1].