Организация медицинской помощи пациентам с биполярным расстройством семейными врачами
Биполярное аффективное расстройство (БАР) – комплексное психическое расстройство, включающее повторяющиеся маниакальные (гипоманиакальные), депрессивные, смешанные аффективные эпизоды, резидуальные аффективные симптомы при интермиссиях, симптомы рецидивов (релапсов) при продолжающихся аффективных эпизодах, а также неаффективные коморбидные расстройства психики и поведения. Диагностические критерии маниакальных и депрессивных эпизодов были обновлены в введенном в клиническую практику «Диагностическом и статистическом руководстве по психическим расстройствам, пятое издание – DSМ‑5» (АРА, 2013) и подготовленной к имплементации в 2018 году «Международной классификации болезней ВОЗ – ICD-11» (ВОЗ, 2018).
Панічний і генералізований тривожний розлади. У страху очі великі?
Тривога – найчастіший у клініці феномен, який суб’єктивно характеризується почуттям недиференційованої небезпеки та супроводжується цілим комплексом соматовегетативних реакцій. Тривога належить до найважливіших сигнальних систем організму людини, її мета – мобілізація ресурсів організму, що забезпечують поведінку в екстремальних ситуаціях. Але хронічна тривога втрачає свої позитивні сигнальні риси, виникає поза межами загрозливої (стресової) події та порушує нормальне функціонування організму («патологічна» тривога).
Эволюция антидепрессантов: может ли форма изменить содержание?
По материалам Международной научно-практической конференции «Практика, образование, исследования»
(17 мая 2018 года, г. Харьков)
Дифференцированное лечение когнитивных нарушений
Во всем мире насчитывается около 50 млн людей с деменцией – синдромом, при котором происходит деградация когнитивной функции. По оценкам, ежегодно возникает около 10 млн новых случаев заболевания (Всемирная организация здравоохранения, 2017).
Медична реабілітація і рефлексотерапія в неврології та сімейній медицині: від теорії до практики
11-12 жовтня в м. Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 100-річчю Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика. У межах конференції був проведений V з’їзд громадської організації «Українська асоціація рефлексотерапії та медичної акупунктури» (ГО «УАРМА») зі звітно-виборчими заходами. Організатори конференції: ГО «УАРМА», НМАПО ім. П.Л. Шупика, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС), ГО «Асоціація сімейної медицини». Інформаційні та мас-медіа партнери: Національна наукова медична бібліотека України, видання «Здоров’я України.
Медична Газета», «Ваше здоров’я», «ЗОЖ в Украине».
Танці очей
На конференції першу частину циклу лекцій про сакадні системи загалом, порушення сакад та особливості клінічної картини, фармакотерапію осцилопсії тощо, а саме власне бачення цих процесів представив завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психології Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Орос.
Коли не встигли зробити тромболізис: тактика ведення пацієнта з гострим ішемічним інсультом
Із доповіддю про медичні аспекти ведення пацієнтів із гострим ішемічним інсультом виступив завідувач неврологічного відділення інтенсивної терапії (ВІТ) Інсультного центру Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), кандидат медичних наук Геннадій Петрович Пасічник. Лектор поділився з аудиторією досвідом лікування осіб з інсультом, яких госпіталізують до ВІТ.
Раціональна антибіотикотерапія: світові стандарти та українська практика
За матеріалами I Міжнародного конгресу «Раціональне використання антибіотиків у сучасному світі. Antibiotic resistance STOP!» Винахід антибіотиків розділив медицину на «до» та «після». Проте сьогодні через нераціональне використання антибактеріальних засобів лікарі дедалі частіше стикаються з полі та панрезистентними штамами бактерій, які спричиняють тяжкі та практично невиліковні інфекційні захворювання. Метою міжнародного конгресу, що 1516 листопада пройшов у Києві, було підсумувати наукові надбання в галузі антибактеріальної терапії, мікробіології та поділитися цими знаннями з учасниками.
Всесвітній день боротьби з інсультом
Щорічно 29 жовтня Всесвітня організація інсульту (World Stroke Organization, WSO) ініціює відзначення Всесвітнього дня боротьби з інсультом. Цьогоріч WSO закликає кожну людину замислитись, які причини мають спонукати її до запобігання тяжкому захворюванню. Головне завдання заходів цього дня – підвищення обізнаності світової спільноти щодо проблеми інсульту, важливості правильного та своєчасного надання першої допомоги й щодо профілактичних заходів.
Сучасні можливості корекції позалегеневих проявів хронічного обструктивного захворювання легень
18-19 жовтня в Києві відбувся І Національний конгрес пульмонологів України. У рамках заходу було розглянуто ключові питання діагностики й лікування хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальної астми, інтерстиціальних, професійних та спадкових захворювань легень.
АЦЦ®: эффективность и дополнительные преимущества
Эффективная терапия острых и хронических заболеваний респираторного тракта – это актуальная задача. Особенно в педиатрической практике, с учетом анатомо-физиологических особенностей дыхательных путей в детском возрасте, обуславливающих повышенный риск затяжного и осложненного течения. Одним из препаратов, которые могут в этом помочь, является ацетилцистеин. Препарат включен в перечень жизненно необходимых лекарственных средств ВОЗ. За полвека своего применения он показал высокую эффективность, а исследования последних лет обнаружили его дополнительные преимущества.
Антигістамінні препарати в терапії хронічної кропив’янки
Медико-соціальна значущість кропив’янки зумовлена високою частотою поширюваності захворювання – 15- 23% дорослих переносять принаймні один епізод гострої кропив’янки протягом життя, а поширеність хронічної кропив’янки (ХК) варіює від 0,5 до 5%. Часто розвивається в працездатному віці, погіршуючи якість життя. Низка досліджень показують, що вплив на якість життя у пацієнтів із ХК подібний і навіть гірший, ніж при інших шкірних захворюваннях, включаючи псоріаз та атопічний дерматит. Перша лінія терапії – це застосування сучасних H1-антигістамінних препаратів (Н1-АГП) 2-го покоління в ліцензованих дозах, які відповідають основним принципам фармакотерапії кропив’янки – контроль або повна редукція симптомів, багато з яких опосередковуються діями гістаміну. Одним з АГП, який найбільш повно задовольняє вимогам ефективності й безпеки, є левоцетиризин.
