Головна Статті

 
 
 
Кишечная микробиота и висцеральная боль: возможности модуляции боли при функциональных гастроинтестинальных расстройствах

26 березня, 2018

Согласно определению Международной ассоциации по изучению боли, боль – ​«это неприятное сенсорное и эмоциональное переживание, связанное с существующими или возможными повреждениями ткани или описываемое в терминах такого повреждения» [13].
Маастрихтский консенсус V: персонифицированный подход к эрадикационной терапии с учетом региональных особенностей Украины

25 березня, 2018

Более тридцати лет прошло с тех пор, как была открыта Helicobacter pylori (Hp) и обоснована ее этиопатогенетическая роль этого микроорганизма в формировании ряда заболеваний желудочно-кишечного тракта. Открытие, которое первоначально вызывало скепсис и недоверие, спустя четверть века получило наивысшее международное признание. В 2005 г. J.R. Warren и B.J. Marshall получили Нобелевскую премию по физиологии и медицине за открытие Hp и изучение ее роли в возникновении гастрита и пептической гастродуоденальной язвы.
Калікреїн-кініновий дисбаланс і ендотоксикоз у патогенезі хронічного панкреатиту в коморбідності з цукровим діабетом

25 березня, 2018

Хронічний панкреатит (ХП) через значну поширеність та стрімке зростання захворюваності на сьогодні є важливою медико-соціальною проблемою, що зумовлює пошук нових підходів у його діагностиці та лікуванні. Незважаючи на велику кількість досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, поки що не до кінця з’ясовані питання щодо складного патогенезу у хворих на ХП із супутнім цукровим діабетом (ЦД). Зокрема, потребує вивчення стан калікреїн-кінінової системи (ККС) у хворих із поєднаною патологією підшлункової залози (ПЗ), тому що оцінка змін кініногенезу об’єктивно відображає активність запальної реакції, стан мікроциркуляції, дає змогу спрогнозувати перебіг захворювання.
Эффективная терапия кислотозависимых заболеваний: в фокусе – пантопразол

25 березня, 2018

Кислотозависимые заболевания (КЗЗ) сегодня лидируют по распространенности среди нарушений со стороны органов пищеварения и являются одной из наиболее частых причин обращения за медицинской помощью. В патогенезе КЗЗ важнейшую роль играет уровень кислотообразования в желудке. Соответственно, эффективную патогенетическую терапию этих заболеваний следует начинать с установления контроля над желудочной секрецией.
Современные подходы к ведению больных со вздутием и растяжением живота

25 березня, 2018

Вздутие традиционно определяется как чувство повышенного абдоминального давления и распирания, которое может сопровождаться растяжением живота, т.е. видимым увеличением талии. Наоборот, последнее может происходить и без ассоциированного ощущения вздутия. Таким образом, вздутие живота – ​это и ощущение, и растяжение живота, которые могут вызывать значительный дискомфорт [5, 17]. Хотя различие между вздутием и растяжением живота в настоящее время установлено, во множестве литературных источников оба термина используются не совсем корректно.
Значення pH у полегшенні симптомів та ефективному лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

25 березня, 2018

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – ​це патологія, за якої гастродуоденальний вміст потрапляє у стравохід і зумовлює появу неприємних симптомів та розвиток ускладнень. Етіопатогенез виникнення гастроезофагеального рефлюксу є складним і мультифакторним. При цьому кислотний рефлюкс відіграє важливу роль у патогенезі як ерозивної, так і неерозивної форми ГЕРХ. Послаблення симптоматики ГЕРХ та загоєння слизової оболонки стравоходу корелюють із кількістю годин, протягом яких кислотність шлункового соку пригнічена до значень рН >4. Продемонстровано, що слизова оболонка стравоходу загоюється в більшості пацієнтів, які отримують ті чи інші інгібітори протонної помпи (ІПП), та лише у 50% пацієнтів, котрі приймають Н2-блокатори. Ці дані, імовірно, найкраще пояснюються відмінностями у тривалості та ступені кислотосупресії, що досягається на тлі застосування різних класів лікарських засобів (і, можливо, відмінностями між різними препаратами в межах одного класу).
Об’єднуючись у пошуках ранньої діагностики раку шлунка – рятуємо життя

25 березня, 2018

Рак органів травної системи, зокрема шлунка та кишечника, залишається актуальною проблемою системи охорони здоров’я. Східна Європа, включаючи нашу країну, є регіоном із високим ризиком розвитку цих захворювань. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, протягом останніх 10 років Україна входить у першу десятку в списку з 49 країн за рівнем захворюваності на рак шлунка, посідаючи в різні роки 8-9-те місце. Щорічно у нашій країні реєструють 16-17 тис. нових випадків раку шлунка, з них у 82-84% хворих патологію досі виявляють у запущених стадіях Т3-Т4 з украй несприятливим прогнозом. Територіями з найбільшим ризиком розвитку онкологічних захворювань цієї локалізації в Україні є Київ, а також центральні та південно-східні області.
Диференційна діагностика абдомінального больового синдрому при хронічному панкреатиті

25 березня, 2018

Хвороби підшлункової залози (ПЗ) займають провідні позиції у структурі гастроентерологічної захворюваності в Україні. Так, згідно з даними статистики, у 2014 р. їх поширеність становила 873 795 випадків (2474,7 випадка на 100 тис. населення), а захворюваність – ​76 298 нових випадків (215,8 випадка на 100 тис. населення). Це зумовлює необхідність у проведенні профілактики хронічного панкреатиту (ХП), у тому числі у корекції харчування.
Особливості коморбідного перебігу хронічного панкреатиту та вірусного гепатиту С у загальноклінічній практиці

25 березня, 2018

Хронічний панкреатит (ХП) є однією з найбільш актуальних проблем у сучасній гастроентерології. Його лікування становить значні труднощі через низьку ефективність, що призводить до зниження якості життя пацієнтів найбільш працездатного віку. Відзначається загальносвітова тенденція до збільшення захворюваності панкреатитами, при цьому в різних країнах середній вік пацієнтів із моменту встановлення діагнозу зменшився з 50 до 39 років, а первинна інвалідизація хворих сягає 15%. В останні роки все більше уваги приділяється інфекційному агенту, вплив якого може призвести до розвитку запального процесу в підшлунковій залозі (ПЗ).
Переваги комбінованого пробіотика Опефера у профілактиці та лікуванні ожиріння (експериментальне обґрунтування)

23 березня, 2018

Метаболічні порушення при ожирінні можуть спричиняти розвиток низки хвороб, а саме: захворювань серцево-судинної системи (артеріальної гіпертонії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця), інсульту, цукрового діабету 2 типу, захворювань опорно-рухового апарату (остеохондрозу хребта та обмінно-дистрофічного поліартриту), хвороб гепатобіліарної системи (дискінезії жовчного міхура, хронічного холециститу, жовчнокам’яної хвороби), пухлин різної локалізації, зокрема легенів, молочної залози, тіла матки та яєчників, а також передчасну смерть. Тривалість життя осіб із цією патологією на 3-5 років, а при тяжких формах ожиріння на 15 років менша порівняно з особами з нормальною масою тіла (М.М. Гинзбург, 2000; Yang, 2007).
Алкоголь і рак органів травного тракту

23 березня, 2018

Добре відомо, що спосіб життя чинить значний вплив на шлунково-кишковий тракт. Зокрема, вживання алкоголю є фактором ризику розвитку понад 60 хвороб, і близько 30% випадків смерті від гастроінтестинальних захворювань безпосередньо пов’язані з алкоголем. Сьогодні європейський регіон має найвищі у світі рівні захворюваності та передчасної смертності, пов’язаної з вживанням алкоголю. Вживання алкоголю є доведеним фактором ризику розвитку раку стравоходу, шлунка, підшлункової залози, печінки та колоректального раку.
Лечение дислипидемий в реальной практике: пора достигать целей, а не размышлять о них

21 березня, 2018

Гиперхолестеринемия – ​один из наиболее распространенных факторов сердечно-сосудистого (СС) риска, которому уделяется внимание в современных рекомендациях по СС-профилактике, а также по лечению пациентов с артериальной гипертензией, ишемической болезнью сердца (ИБС), сердечной недостаточностью (СН), ожирением, сахарным диабетом (СД).