Головна Автори Бабінець Л.С.
Бабінець Л.С.
Бабінець Л.С.
віцепрезидент Асоціації сімейних лікарів Тернопільської області, доктор медичних наук, професор
Публікації автора
Застосування сублінгвальної форми адеметіоніну АГЕПТА у хворих з неалкогольним стеатогепатитом

8 жовтня, 2019

Пропонуємо результати дослідження 40 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) у поєднанні з ожирінням. За анкетою САGЕ, результат опитування жінок щодо прихованого потягу до алкоголю становив 1,78±0,31 бала, що засвідчило відсутність у них потягу, а серед чоловіків цей результат становив 2,89±0,42 бала і був високим. Виявлено, що в анамнезі 66,97% хворих констатовано вживання алкогольних напоїв, а це засвідчило наявність алкогольного фактора в ґенезі даного захворювання.
Ад’ювантні можливості біорегуляційного підходу до ведення пацієнтів із хронічним панкреатитом

8 жовтня, 2019

6-7 червня у Києві відбулася Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Первинна медична допомога (ПМД) у ракурсі світових практик», присвячена 20-річчю членства Української асоціації сімейної медицини у Всесвітній асоціації сімейної медицини (WONCA). На конференції обговорювали відмінності різних клінічних практик ПМД світу, роль доказової медицини, актуальні питання системи ПМД в Україні. Проведено низку майстер-класів з опанування практичних умінь і симпозіум молодих учених. Виголошені на конференції доповіді стосувалися найважливіших проблем рутинної практики сімейного лікаря.
Вісмуту субцитрат – 230 років гастропротекції

8 жовтня, 2019

Препарати солей вісмуту понад два століття застосовують у медицині, і вони досі не втратили позицій в арсеналі лікаря-гастроентеролога. Натепер вісмут – ​з-поміж найчастіше призначуваних для лікування травної системи засобів, важливий компонент лікування гелікобактер-асоційованих гастритів і виразок шлунка та дванадцятипалої кишки.
Діагностична значимість рН-метрії в персоніфікованому веденні пацієнта після пілорус-зберігальної панкреатодуоденальної резекції

30 серпня, 2019

Кислотозалежні захворювання становлять значну частку в структурі гастроентерологічної патології. Точна діагностика й ефективно підібрана терапія в кінцевому підсумку визначають перебіг захворювання і прогноз пацієнта [4, 5].
Порівняльний аналіз еластографічних показників підшлункової залози та печінки при хронічному біліарному панкреатиті у коморбідності з ожирінням

3 червня, 2019

Захворювання підшлункової залози (ПЗ), зокрема хронічний панкреатит (ХП), є важливою проблемою не лише гастроентерології, а й системи охорони здоров’я в цілому, оскільки існує тенденція до зростання їх поширеності [1, 3-5]. Рання діагностика ХП утруднена, особливо при легких і стертих формах захворювання, при яких метаболічні та патоморфологічні порушення в тканині залози є компенсованими, а клінічні симптоми нечіткі або практично не проявляються [2, 6].
Європейський клінічний протокол (Фінляндія) при гострому і хронічному панкреатиті: основні положення в практиці первинної медичної допомоги і підготовці сімейного лікаря

26 травня, 2019

Відповідно до останніх епідеміологічних даних, захворюваність на хронічний панкреатит (ХП) у країнах Європи становить 4-8‰, поширеність ХП – ​25 випадків на 100 тис. населення [2].
Застосування східницьких мінеральних вод у комплексній реабілітації хворих на хронічний панкреатит із супутнім цукровим діабетом

28 березня, 2019

Станом на сьогодні відмічається зростання захворюваності на хронічний панкреатит (ХП) у загальній структурі захворювань органів травлення. За даними ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», в нашій державі близько 1 млн хворих на ХП [4].
Застосування про- та пребіотика (синбіотика) Опефера для оптимізації стандартно-протокольної терапії хронічного панкреатиту з дисбіозом товстої кишки

21 березня, 2019

Значний ріст захворюваності на хронічний панкреатит (ХП), постійні рецидиви, високий рівень тимчасової непрацездатності та інвалідизації хворих визначають соціально-економічну значущість цієї хвороби [7, 10, 12].
Постінфекційний астеновегетативний синдром: шляхи профілактики та лікування в практиці сімейного лікаря

20 березня, 2019

У статті представлено огляд літератури щодо клініко-патогенетичних і терапевтичних аспектів постінфекційної астенії, а також щодо обґрунтування доцільності застосування препарату Тенотен дитячий для корекції проявів астеновегетативного синдрому.
Актуальні питання використання пробіотиків для корекції дисбалансу мікрофлори товстої кишки

15 лютого, 2019

Дисбаланс мікрофлори товстої кишки (ДМТК) – це патологічний синдром, в основі якого лежать зміни кількісного та/або якісного складу нормальної мікрофлори товстої кишки (МФТК), що стає більш інвазивною й агресивною. Ключовою ознакою ДМТК вважають різке зменшення чи повну відсутність біфідо- і лактобактерій на фоні збільшення загальної кількості мікроорганізмів (кишкової палички, ентерококів, клостридій, стафілококів, протея, синьогнійної палички та ін.). Особливе значення також має збільшення кількості грибів роду Candida та грамнегативних бактерій Clostridium difficile, які спричиняють специфічні ураження кишечника й інших органів – кандидоз і псевдомембранозний коліт.