Реформування медичної галузі в Україні передбачає, що певні обов’язки з надання акушерських послуг виконуватимуть сімейні лікарі. Згідно з наказом МОЗ від 19.03.2018 № 504 «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» «динамічне спостереження за неускладненою вагітністю та (у разі потреби) направлення до лікаря акушера-гінеколога закладу вторинної медичної допомоги» включено до переліку медичних послуг з надання первинної медичної допомоги.

Тромбоцитопенії – ​це група захворювань і синдромів, об’єднаних спільною ознакою: наявністю геморагічного синдрому, що розвивається в результаті зниження числа кров’яних пластинок у периферичній крові <150×109/л.

Під терміном «негоспітальна пневмонія» (НП) слід розуміти гостре захворювання, що виникло в негоспітальних умовах, тобто поза стаціонаром або через 4 тижні після виписки з нього, або діагностовано в перші 48 год від моменту госпіталізації, або розвинулось у пацієнта, який не перебував у відділеннях тривалого медичного спостереження ≥14 діб, та супроводжується симптомами інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (лихоманка, кашель, відходження мокротиння, можливо, гнійного, біль у грудній клітці, задишка) і рентгенологічними ознаками ­вогнищево-інфільтративних змін у легенях за відсутності очевидної діагностичної альтернативи [1].

У рамках VIII науково-практичної конференції «Перспективи діагностики та лікування гематологічних захворювань» особливу увагу привернуло секційне засідання, присвячене проблемним питанням тромбоцитопенії. На засіданні були розглянуті різні аспекти тромбоцитопенії, а також наявні терапевтичні можливості, серед яких особливе місце займає рекомбінантний людський тромбопоетин (рлТПО).

28 квітня у м. Києві відбулася рада експертів з діагностики та лікування тромбоцитопенії, у заході взяли участь провідні спеціалісти в області гематології, онкології, акушерства і гінекології. Центральною темою обговорення стала проблема тромбоцитопенії в онкологічній практиці з урахуванням доступних терапевтичних опцій, зокрема переливання тромбоконцентрату та використання рекомбінантного людського тромбопоетину (рл-ТПО).

За даними різних авторів [1], у колопроктології геморой посідає одне з провідних місць у структурі захворюваності, поширеність його наразі висока і становить 140-180 хворих на 1000 дорослого населення. У жінок геморой проявляється або ж загострюється переважно під час вагітності, пологів або у післяпологовому періоді. За статистикою, жінки, які не народжували, страждають на геморой у 5 разів рідше, ніж ті, хто народжував хоча б один раз.

10-12 жовтня цього року в гостинних стінах Конгрес-холу «Президент Готелю» у м. Києві відбувся найбільший щорічний форум педіатричної спільноти України – ​XII Конгрес педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії». Уже традиційно організаторами цього масштабного заходу виступили Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, Національна академія медичних наук (НАМН) України, Асоціація педіатрів України, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» та Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.

Після пологів через природні пологові шляхи у жінок часто розвиваються сексуальні розлади. Слабкість м’язів тазового дна, зумовлена пологами, призводить до зниження здатності досягти оргазму та згодом – до аноргазмії та зниження лібідо.

Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації кардіологів Порушення серцевого ритму у жінок вперше виникають переважно під час вагітності. Появі аритмій сприяють фізіологічні зміни, що відбуваються в організмі в цей період, а саме: збільшення об’єму циркулюючої крові майже на 50%, підвищення на 20-25% частоти серцевих скорочень, зростання концентрації естрогенів та прогестерону, внаслідок чого підвищується чутливість кардіоміоцитів до ендогенних катехоламінів, змінюється реактивність вегетатив

Як набуті, так і вроджені вади серця є важливими причинами материнської та перинатальної захворюваності й смертності. Стеноз клапанного отвору у вагітних асоціюється з більш високим ризиком ускладнень, ніж регургітація. Вагітність у жінок з вадами клапанів лівих камер серця супроводжується більшою кількістю ускладнень, ніж при ураженні клапанів правих камер. У жінок з механічними протезами можуть спостерігатись особливі проблеми, що пов’язані з антикоагулянтною терапією [1, 2, 3, 4].