Клінічна методика диференційної діагностики різних типів респіраторного диспное у дітей
Дихання – одна з основних життєвих функцій організму, яка являє собою сукупність процесів, що забезпечують надхо дження в організм кисню (О2) і виведення вуглекислого газу (СО2), а також деяких інших речовин, що є кінцевими продуктами обміну речовин. В організмі людини респіраторна система виконує не лише дихальну функцію. Дихання в нормі є несвідомою діяльністю, яку забезпечують автоматичні команди групи нейронів у стовбурі головного мозку, що контролюють циклічність скорочення і розслаблення дихальних м’язів. Дихання також певною мірою перебуває під довільним контролем центральної нервової системи [1].
Інфекційні (вірусні) екзантеми в практиці педіатра
Інфекційні захворювання найбільш поширені у дитячому віці. Раніше усі інфекційні захворювання, що супроводжуються висипаннями на шкірі, називали інфекційними екзантемами. До цієї групи понад 100 років відносили кір, вітряну віспу, краснуху та багато інших захворювань. Сьогодні ж термін «інфекційні екзантеми» має вужче значення й об’єднує вірусні інфекції з чіткою клінічною картиною, що на певному етапі супроводжуються появою висипу, тобто екзантемою.
Гострий стенозуючий ларинготрахеїт (вірусний круп): етіологія, діагностика і терапія
Гострий стенозуючий ларинготрахеїт (ГСЛТ; в англомовній літературі часто використовується термін «круп») – одна з найчастіших причин гострої обструкції верхніх дихальних шляхів (ВДШ) у дітей. Захворювання зачіпає гортань: голосові зв’язки та підзв’язковий простір, а також верхню частину трахеї [1, 2, 4-7]. ГСЛТ – це інфекція ВДШ, що являє собою клінічний варіант гострого ларинготрахеїту (ГЛТ) у дітей певного віку, з імовірно генетичною схильністю до стенозу гортані.
Аускультація легень: класифікація дихальних шумів
Протягом майже 200 років метод аускультації посідає основне місце у клінічній діагностиці захворювань органів дихання та серцево-судинної системи і до теперішнього часу з високою точністю дозволяє проводити діагностику та диференційну діагностику багатьох захворювань. Розроблений та описаний у 1819 р. Рене Лаеннеком метод аускультації став у свій час інноваційним проривом у клінічному обстеженні пацієнта і розділив всю історію медицини на два етапи [2, 9].
30-та Вільнюська конференція-школа дитячої пульмонології та алергології: фокус на імплементацію європейських стандартів в Україні
Імплементація міжнародного досвіду діагностики та лікування найбільш поширених патологічних станів дитячої пульмонології та алергології має велике значення у становленні та вдосконаленні медичної системи України, а також підвищенні якості надання медичної допомоги населенню країни.
Бронхообструктивний синдром/візинг у дітей. Сучасні принципи діагностики та лікування
Бронхообструктивний синдром (БОС) – це гетерогенний патологічний стан, який може бути проявом різноманітних нозологій, є одним із найпоширеніших симптомокомплексів у педіатричній практиці.
Досвід провідних вітчизняних та іноземних фахівців у сфері дитячої пульмонології й алергології
Сьогодні у зв’язку з поширеністю коронавірусної інфекції та карантинними обмеженнями щодо проведення масових заходів обмін досвідом з іноземними колегами та отримання цінних нових знань щодо діагностики та лікування захворювань органів дихання у дітей є вкрай важливими для підвищення професійної компетентності лікарів та зростання якості лікування пацієнтів у нелегкий для країни час. Незважаючи на всі труднощі, пов’язані з пандемією, українська медицина знаходиться на шляху реформування і продовжує рухатися в напрямку модернізації системи охорони здоров’я.
Дерматит: себорейний чи атопічний?
Себорейний дерматит (СД) – це папульозно-сквамозний дерматоз, який характеризується висипом на ділянках шкіри з найбільшою активністю сальних залоз, а саме: волосистої частини голови, обличчя та верхньої частини тулуба. Атопічний дерматит – АД (нейродерміт, нейродерміт атопічний, dermatitis atopica) – спадкова хвороба з хронічним рецидивуючим перебігом і вираженою еволюційно-віковою динамікою [20].
[cap
Труднощі в діагностиці раку шкіри в загальній медичній практиці
Різноманіття нозологічних форм злоякісних і доброякісних пухлин шкіри (рис. 1-3), складність будови та диференціювання завжди є причинами труднощів при встановленні діагнозу. Окрім цього, на основі досвіду зарубіжної медицини, зокрема дерматоонкологічної практики, де встановлення діагнозу майже у 100% випадків базується тільки на гістологічному дослідженні, вітчизняні дерматологи та онкологи мають діагностувати чи диференціювати ту чи іншу форму пухлин шкіри, не беручи до уваги дерматози, лише г
Труднощі в діагностиці раку шкіри в загальній медичній практиці
Різноманіття нозологічних форм злоякісних і доброякісних пухлин шкіри (рис. 1-3), складність будови та диференціювання завжди є причинами труднощів при встановленні діагнозу. Окрім цього, на основі досвіду зарубіжної медицини, зокрема дерматоонкологічної практики, де встановлення діагнозу майже у 100% випадків базується тільки на гістологічному дослідженні, вітчизняні дерматологи та онкологи мають діагностувати чи диференціювати ту чи іншу форму пухлин шкіри, не беручи до уваги дерматози, лише б
