Сказ (гідрофобія) – ​гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, спричинена нейротропним рабдовірусом, яка характеризується смертельним (за відсутності своєчасної специфічної профілактики) ураженням центральної нервової системи. Сказ був відомий людям задовго до нашої ери і описаний у різних прадавніх книгах. Різноманітні рекомендації стосовно профілактики і лікування сказу – ​знищення скажених тварин, припікання розпеченим залізом місць укусу в людей – ​ефекту не давали. Значна кількість покусаних скаженою твариною були приречені на смерть.

Згідно зі звітом «Глобальний тягар хвороб» 2019 року, з інфекційними захворюваннями пов’язано 14 млн випадків летальності, що робить дану категорію хвороб другою основною причиною смерті після ішемічної хвороби серця. Бактеріальні інфекції є причиною 7,7 млн смертей, з яких 1,3 млн пов’язані з антибіотикорезистентністю патогенів [1]. Рівень летальності в Україні, яка асоційована з інфекційними захворюваннями, включаючи госпітальні інфекції, залишається остаточно не встановленим через відсутність спеціального органу мікробіологічного моніторингу закладів охорони здоров’я. Із початком повномасштабного вторгнення в західній науковій періодиці обговорюється теза, що причиною високої антибіотикорезистентності в Україні є збройний конфлікт [2]. Темі причин, механізмів розвитку, шляхів подолання антибіотикорезистентності та актуальним питанням антибіотикотерапії (АБТ) в Україні була присвячена розмова зі старшим науковим співробітником групи дослідження біоплівок ДУ «Інститут молекулярної біології і генетики НАН України», кандидатом біологічних наук Оленою Володимирівною Мошинець.

Біль у горлі й фарингіт становлять понад 2 та 5% усіх амбулаторних звернень по первинну медичну допомогу для дорослих і дітей відповідно. Фарингіт характеризується запаленням глотки, носоглотки та мигдаликів. Основними етіологічними агентами, що викликають фарингіт, є віруси, які спричиняють до 80% випадків. Найчастіше це риновіруси, віруси грипу, парагрипу, аденовіруси, коронавіруси, а також віруси герпесу. Зростання кількості випадків захворювання припадає на осінь, пік захворюваності – на кінець зими та початок весни. Наразі спостерігається активна циркуляція вірусів грипу та SARS-CoV-2, що формує мікст-інфекцію, яка нерідко ускладнюється вторинними бактеріальними ураженнями. Вірусне пошкодження слизової оболонки глотки спричиняє активацію умовно-патогенної флори, що може посилювати тяжкість перебігу захворювання та ускладнювати вибір терапевтичної тактики. Ефективне лікування гострих запальних захворювань глотки вимагає застосування препаратів місцевої дії, які не лише зменшують вірусне навантаження, а й мають комплексний вплив на всі ключові аспекти патологічного процесу. Такий препарат повинен поєднувати противірусну, антибактеріальну, протигрибкову, протизапальну та знеболювальну активність. Спрей Ангіноваг відповідає цим вимогам, оскільки його унікальна комбінація активних речовин забезпечує всебічну дію: деквалінію хлорид демонструє широкий антисептичний спектр щодо бактерій, грибів і найпростіших, еноксолон блокує реплікацію вірусів, гідрокортизон знижує запалення та набряк, а лідокаїн швидко усуває біль. Завдяки такій синергії компонентів Ангіноваг може бути препаратом вибору для комплексної симптоматичної терапії фарингітів і тонзилітів.

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – ​найпоширеніша група інфекційних захворювань, що уражають усі вікові групи населення та посідають перше місце серед причин тимчасової втрати працездатності [1]. Вони залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної медицини, особливо в контексті нових викликів, що постали після пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19). ГРВІ часто спричиняють госпіталізацію та смерть у групах високого ризику (діти, особи літнього віку, пацієнти із хронічними захворюваннями й імунодефіцитами).

За матеріалами НПК «Стан після COVID‑19: сучасний погляд на проблему»

За матеріалами VII Міжнародного конгресу Antibiotic resistance STOP!

За матеріалами VII Міжнародного конгресу Antibiotic resistance STOP!

За матеріалами конференції PedSMART Кашель‑2024

Однією із серйозних проблем охорони здоров’я в усьому світі є захворюваність на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), яка призводить до зростання потреби у госпіталізації хворих і рівня смертності серед дітей. Основною причиною ГРЗ є віруси, серед яких варто виділити респіраторно-синцитіальний, риновірус, метапневмовірус, вірус парагрипу, ентеровірус, вірус грипу, коронавірус, аденовірус і бокавірус, які становлять приблизно 70% серед усіх вірусних інфекцій.

Міждисциплінарний підхід до ведення пацієнтів з рекурентними респіраторними інфекціями: фокус на цільноклітинні інактивовані бактерії

25 жовтня в Києві в онлайн-форматі відбулася науково-практична конференція «Сучасні досягнення в профілактиці, розпізнаванні та лікуванні сезонних захворювань. Осінь 2024». До заходу були долучені провідні вітчизняні та міжнародні експерти, які в своїх виступах висвітлили актуальні проблеми лікування сезонних захворювань і коморбідних станів, детально розглянули клінічні випадки й особливості ведення пацієнтів у сучасних умовах. Зокрема, доповідь завідувачки кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), лікаря-отоларинголога вищої кваліфікаційної категорії, доктора медичних наук, професора Юлії Валеріївни Дєєвої присвячувалася питанням раціонального підходу до лікування пацієнтів із риносинуситом.

Протягом останніх років у всьому світі спостерігається стрімке зростання резистентності збудників пневмонії до антибактеріальних препаратів різних груп. Найбільше практичне значення в менеджменті запалення легень має розподіл пневмоній на негоспітальну та госпітальну. Ця класифікація не пов’язана з тяжкістю перебігу захворювання, єдиним критерієм є місце, де розвинулася пневмонія; утім, зазначений підхід безпосередньо впливає на вибір лікувальної тактики, оскільки передбачає застосування антибактеріальних препаратів різних груп. У рамках майстер-класу «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я» (онлайн, 27 вересня) доцент кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Катерина Юріївна Бєлка представила доповідь «Негоспітальні, госпітальні та вентилятор-асоційовані пневмонії: протоколи менеджменту».