Антибіотики для дітей: вплив смаку та смакового задоволення на прихильність до лікування

15.10.2017

Стаття у форматі PDF

У педіатрії дотримання схеми прийому антибіотика є надважливим при лікуванні будь-яких бактеріальних інфекцій. Зазвичай вибір антибіотика лікарем і комплаєнс пацієнта залежать від низки факторів, зокрема причинного мікроорганізму і його чутливості, локалізації та тяжкості інфекції. Важливим також є вік пацієнта і наявність у нього алергії, шлях введення препарату, побічні ефекти і токсичність. Проте смак антибіотика і здатність дитини переносити пероральну терапію часто не враховуються. Визнання важливості смакового задоволення для дитини та батьків дозволяє підвищити прихильність до лікування і таким чином покращити його результати.

Гіркий смак відчувається рецепторами, які еволюційно розвинулись через потребу розпізнавання різноманітних потенційно шкідливих речовин. Тож не дивно, що батькам часто важко переконати дітей прийняти гіркі ліки. Антибіотиками для пер­орального введення, які широко застосовуються в дітей, є пеніциліни, цефалоспорини та макроліди. Цефалоспорини зазвичай вважаються такими, що мають приємний смак, тоді як інші антибіо­тики мають менш приємні смак і присмак.

Значення смаку, текстури та присмаку антибіотиків для дітей добре описане в медичній літературі. Опитування 192 родин виявило, що повний курс призначеної антибіотикотерапії не пройшла чверть дітей. Відмова дитини приймати препарат була другою найчастішою причиною низького комплаєнсу після рішення батьків, що дитині стало краще (K. Sunakawa et al., 1995). У дослідженні al-Shammari і співавт. (1995) за участю 414 пацієнтів, які звернулися до сімейного лікаря (65,9% дітей), провідними причинами неприхильності до короткочасної антибіотикотерапії були швидке збільшення вираженості симптомів, гіркий смак препарату, забудькуватість і часте дозування. У багатьох інших дослідженнях було продемонстровано, що кращий смак антибіотиків достовірно корелює з вищим комплаєнсом.

Крім власне смаку, дуже важливим є смакове задоволення (англ. palatability, від palate – піднебіння). Язик розпізнає 5 різних компонентів смаку; специфічні типи клітин мають унікальні рецептори, здатні відчувати гіркий, солоний, кислий, солодкий смак та «умамі» (смак високобілкових речовин; відчуття «умамі» створюють, наприклад, глутамат натрію та деякі амінокислоти). Ці ком­поненти збуджують окремі нервові шляхи й оброб­ляються разом з іншими безпосередніми нюхо­вими, зоровими та соматосенсорними вхідними сигналами, а також із сигналами з пам’яті. Отже, смак певною мірою залежить від попереднього досвіду.

Для оцінки відчуття смаку педіатричних препаратів були розроблені різні методи, проте, як зазначає Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА), в дітей віком до 5 років цю оцінку проводити важко. Найчастіше з цією метою використовується стандартизована візуальна аналогова шкала, яка вимірює суб’єктивне задоволення від смаку.

Рандомізовані контрольовані дослідження, які є золотим стандартом порівняння результатів лікування, також ефективні у демонстрації переваг одного антибіотика над іншими з погляду смаку. У дослідженні T. Ishizaka і співавт. (2004) за допомогою тестів смакового відчуття визначали інтенсивність гіркоти 18 часто використовуваних у пе­діа­трії антибіотиків; стандартом для порівняння був хінін, відомий своїм гірким неприємним смаком. Сім препаратів (азитроміцин, кларитроміцин, еритроміцин, норфлоксацин, триметоприм/сульфаметоксазол та амантадин) виявилися гіркішими, ніж хінін. За даними багатьох інших досліджень, еритроміцин має неприємний смак та асоціюється з нудотою. При безпосередньому порівнянні з іншими антибіотиками кларитроміцин був гіркішим і погано оцінювався з погляду смакового задо­волення.

У багатьох дослідженнях, зокрема у подвійному сліпому дослідженні, у якому порівнювали смак 22 дитячих антибіотиків (R.W. Steele et al., 1997), цефалоспорини мали кращий смак, хоча й коштували більше на відміну від пеніцилінів і макролідів. Смак диклоксациліну, оксациліну й еритроміцину був настільки неприємним, що чинив значний ­негативний вплив на комплаєнс.

NB! У дослідженнях встановлено, що брендові антимікробні препарати зазвичай краще переносяться, ніж їх дешевші генеричні аналоги.

Неприємний смак антибіотиків послідовно згадується як перешкода для комлаєнсу і, отже, має завжди враховуватись під час ведення усіх розповсюджених дитячих інфекцій. Однак антибіотики з неприємним смаком часто рекомендуються як препарати першої лінії. Так, пеніцилін V рекомендований як антибіотик першої лінії для лікування гострого стрептококового фарингіту, незважаючи на те що цефалоспорини є кращою альтернативою з урахуванням смакового задоволення.

Слід зазначити, що ризик інфікування Clostridium difficile та метицилінрезистентним золотистим стафілококом у дітей є значно нижчим, ніж у дорослих, тому призначення цефлоспоринів – антибіотиків із ширшим спектром дії – як препаратів з кращими смаковими якостями в таких ситуаціях є майже завжди виправданим. У дітей, які отримують багато курсів антибіотиків або потребують тривалої антибіотикопрофілактики, рішення про призначення препарату з ширшим спектром дії необхідно приймати індивідуально.

Висновки

• Лікарі мають усвідомлювати важливість смаку антибіотиків, які призначають дітям.

• Діти молодшого віку віддають перевагу тим продуктам харчування, які мають знайомий і ­солодкий смак. Більшість препаратів, які застосовуються у педіатрії, мають незнайомий і гіркий смак, тому не дивно, що пройти повний курс лікування виявляється складним завданням для дітей та їхніх батьків.

• Смакове задоволення достовірно корелює з прихильністю до лікування:

– цефалоспорини, незважаючи на вищу вартість, сприймаються дуже добре;

– флуклоксацилін у формі суспензії має дуже неприємний смак, тому його рекомендують призначати лише у формі капсул, за винятком ситуацій, коли дитина під наглядом нормально прийняла повну дозу препарату і батьки мають можливість давати дитині ліки через кожні 6 годин.

• Недотримання призначеної схеми антибіотикотерапії може погіршувати результати лікування, призводити до ускладнень і підвищувати ризик селекції резистентних штамів мікроорганізмів.

• Діти віком 6 років і старше можуть приймати антибіотики у формі таблеток або капсул після належного тренування, яке може бути здійснене лише батьками (після короткого пояснення лікаря або медичної сестри).

• Для досягнення кращих результатів лікування дітей і батьків необхідно залучати до вибору антибіотика.

• Лікарі та батьки мають усвідомлювати, що дешеві генеричні антибіотики можуть мати значну варіабельність смаку і зазвичай переносяться гірше порівняно із брендовими препаратами.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготував Олексій Терещенко

Тематичний номер «Педіатрія» №3 (42), вересень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

13.03.2024 Педіатрія Хвороба Гоше: нові міркування та проблеми раннього виявлення розладу

Хвороба Гоше (ХГ) є рідкісним тяжким спадковим лізосомним захворюванням накопичення, яке при відсутності своєчасної діагностики й адекватного лікування може призвести до інвалідизації та скорочення тривалості життя пацієнта. Незважаючи на низьку поширеність, ХГ має велике медико-соціальне значення через виражені клінічні прояви, які значно знижують якість життя пацієнтів, і значні фінансові витрати на лікування й реабілітацію. ...

13.03.2024 Педіатрія Клінічний перебіг синдрому Хантера: час вирішує все

Мукополісахаридоз 2 типу (або синдром Хантера) – рідкісне аутосомно-рецесивне лізосомне захворювання, яке характеризується хронічним прогресуючим перебігом та ураженням багатьох органів і систем, зокрема опорно-рухового апарату, дихальної, серцево-судинної та нервової системи. Незважаючи на низьку поширеність, актуальність проблеми зумовлена тяжкістю клінічних проявів та відсутністю можливостей радикального лікування, що вимагає комплексного мультидисциплінарного підходу і своєчасного призначення патогенетичної терапії. ...

23.12.2023 Педіатрія Спадковий ангіоневротичний набряк у дітей і підлітків

Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) є генетичним захворюванням з аутосомно-домінантним типом передачі, в більшості випадків зумовлений дефіцитом інгібітора C1 (C1-INH). Для пацієнтів характерні рецидивуючі набряки підшкірної клітковини та слизових оболонок зі змінною тяжкістю та віком першої появи симптомів....

23.12.2023 Педіатрія Пробіотики і вітамін D: можливості та перспективи застосування

Мікробіом (МБ) кишечнику виконує чисельні і різноманітні функції в організмі людини. Саме тому етап його становлення у перші роки життя дуже важливий, адже початкове створення осі «МБ – імунна система» прогнозує подальший стан здоров’я. Біфідобактерії складають переважну більшість мікробіоти новонароджених і залишаються в кишечнику протягом усього життя. ...