0 %

Теоретична спадщина професора А.І. Гнатишака: пророчі ідеї в лікуванні раку яєчника

Дата: 21.04.2017

Володько

Професор кафедри онкології та медичної радіології ЛНМУ ім. Данила Галицького, доктор медичних наук Наталія Антонівна Володько представила доповідь «Теоретична спадщина професора А.І. Гнатишака: пророчі ідеї в лікуванні раку яєчника». Вона процитувала думку А.І. Гнатишака про те, що «рак – це хвороба геному… Розшифровка геному, з одного боку, визначення хворобливої еспресії генів у пухлині, з іншого, є ключем до діагностики, лікування, прогнозування виживаності хворих на рак. Без індивідуалізації лікування неможливо визначити межу між його позитивною і шкідливою дією, особливо в разі застосування агресивних схем лікування…».
Завдяки генетичним дослідженням виявлено, що РЯ – це гетерогенна група захворювань. На піставі досягнень молекулярної генетики, оцінки клінічного перебігу, гістології, імуногістохімії можна виділити щонайменше 5 типів РЯ. Це внесло певні корективи в алгоритм лікування РЯ і дозволило диференційовано підходити до планування лікування залежно від морфології та гістогенезу захворювання.
Переважна більшість схем ХТ включає препарати платини, які утворюють ковалентні зв’язки з ДНК і РНК, що призводить до блокування реплікації і пригнічення транскрипції. Однак існує механізм репарації в межах самої клітини, що є однією з причин резистентності до похідних платини; завдяки активності ендонуклеаз фрагмент ДНК із «платиновою зшивкою» може бути вирізаний і відновлюється під час поділу клітини. Типова клінічна картина перебігу РЯ характеризується розвитком платинорезистентності у подальшому і летальними наслідками.
Ідея підтримувальної терапії, здатної збільшити тривалість безрецидивного періоду, є дуже актуальною. Альтернативний підхід до підтримувальної терапії РЯ – використання таргетних препаратів. Першим таргетним препаратом, який почали використовувати при РЯ, був бевацизумаб.
Клінічні дослідження щодо використання антиагіогенної терапії бевацизумабом як підтримувальної терапії продемонстрували його ефективність: медіана загальної виживаності (ЗВ) збільшилась на 9,4 міс. З іншого боку, відповідь на бевацизумаб залежить від молекулярних субтипів, описаних у Cancer Genom Atlas.
У результаті досліджень ролі генетичних факторів у розвитку РЯ встановлено роль мутації генів BRCA при спадкових формах раку. Фізіологічна роль білка BRCA – репарація 2 ланцюгових розривів ДНК шляхом гомологічної рекомбінації, тому BRCA-асоційований РЯ має свої особливості. Ці хворі чутливі до препаратів платини, резистентні до таксанів, у них ефективним є використання PARP‑інгібіторів для підтримувальної терапії. Завдяки PARP-інгібіторам блокуються природні механізми репарації ДНК, оскільки функція BRCA ракових клітин порушена, відбувається нагромадження пошкоджень ДНК і смерть клітини. Завдяки цьому час до першої наступної терапії збільшується на 9,9 міс, а медіана ЗВ – на 4,7 міс.

ЧИТАТИ НАСТУПНУ ДОПОВІДЬ:

Білиньский

Роботу конференції розпочав професор кафедри онкології та медичної радіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (ЛНМУ), доктор медичних наук Борис Тарасович Білинський , який поділився з учасниками спогадами про Анатолія Івановича Гнатишака і презентував книгу, присвячену 100-річному ювілею видатного вченого.

ЧИТАТИ

Думаньский

Член-кореспондент НАМН України, голова правління Національної асоціації онкологів України, ректор Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, доктор медичних наук, професор Юрій Васильович Думанський представив доповідь «Розвиток онкологічної освіти в Україні: від кафедри онкології Анатолія Івановича Гнатишака до сьогодні».

ЧИТАТИ

Держко

Завідувач кафедри філософії та економіки ЛНМУ ім. Данила Галицького, доцент, кандидат філософських наук Ігор Зиновійович Держко в доповіді «Світоглядно-філософські аспекти теоретичної і практичної діяльності професора А.І. Гнатишака» поділився з присутніми спогадами про свого вчителя.

ЧИТАТИ

Фецич

Завідувач кафери онкології ЛНМУ ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Тарас Григорович Фецич виступив із доповіддю «Кафедра онкології у Львові. Сьогодення і майбутнє».

ЧИТАТИ

Ковальчук

Виступ головного лікаря ЛДОРЛДЦ, головного онколога Львівської ОДА Ігора Васильовича Ковальчука був присвячений діяльності Львівського онкоцентру від часів А.І. Гнатишака до сьогодення та перспективам його розвитку.

ЧИТАТИ

Ковалев1

Наукову частину конференції розпочав головний експерт МОЗ України за спеціальністю «Онкологія», завідувач кафедри онкології Запорізької медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Олексій Олексійович Ковальов, який представив доповідь «Індивідуалізація лікування – можливості хіміотерапії раку ще не вичерпані».

ЧИТАТИ

Шпарик

Завідувач відділу хіміотерапії ЛДОРЛДЦ, доцент, кандидат медичних наук Ярослав Васильович Шпарик у своїй доповіді «Сучасні тенденції імунотерапії злоякісних пухлин» розглянув актуальні аспекти ГТ РМЗ.

ЧИТАТИ

Дійчук

Завідувач відділення урології ЛДОРЛДЦ Юрій Петрович Дійчук виступив із доповіддю «Еволюція підходів в онкоурології та сучасні досягнення».

ЧИТАТИ

Милян

Радіологічні аспекти діагностики пухлин.

Радіологічні критерії відповіді на лікування розглянув завідувач кабінету комп’ютерної томографії, лікар-радіолог ЛДОРЛДЦ Юрій Петрович Милян .

ЧИТАТИ

Тріль

Заступник головного лікаря ЛДОРЛДЦ Орест Володимирович Тріль розпочав свою доповідь «Історія радіології у Львові та радіологічний компонент проекту Світового банку у Львівській області» з історії становлення радіології як науки у м. Львові.

ЧИТАТИ