0 %

Еволюція підходів в онкоурології та сучасні досягнення

Дата: 21.04.2017

Дійчук

Завідувач відділення урології ЛДОРЛДЦ Юрій Петрович Дійчук виступив із доповіддю «Еволюція підходів в онкоурології та сучасні досягнення». Він нагадав, що, за даними Національного канцер-реєстру України за 2015 р., серед 10 основних нозологічних форм злоякісних новоутворень питома вага новоутворень передміхурової залози становить 11,7%, сечового міхура – 5,9%, нирок – 4,7%.
Понад 40 років золотим стандартом лікування вважалася радикальна нефректомія, яка передбачала раннє лікування судин, видалення всієї нирки в межах фасції Герота, регіонарних лімфатичних вузлів та іпсілатерального наднирника. З появою нових методів візуалізації підходи змінилися: зникла необхідність видаляти наднирник у всіх випадках, лише при візуальному підтвердженні його ураження. Сьогодні лімфодисекція виконується тільки за наявності підтверджених уражень лімфатичних вузлів на доопераційному чи інтраопераційному етапі.
Останніми роками кількість випадково виявлених пухлин розміром <4 см зросла з 3,7 до >60%. При пухлинах Т1 стадії онкологічні результати нефронзбережної хірургії та радикальної нефректомії є подібними. У близько 10% пацієнтів після радикальної нефректомії розвивається хронічна ниркова недостатність. Зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації підвищується ризик смертності, розвитку кардіоваскулярних захворювань і зростає частота госпіталізації (S. Atan et al., 2004). Важливо, що, порівняно з нефректомією та резекцією, показники 10-річної виживаності були більшими при проведенні органозбережної операції – 93 проти 82% (J. Urol, 2008).
Наступним етапом розвитку підходів до лікування стало впровадження лапароскопії, яка показує такі ж віддалені результати, як і звичайна операція, але має свої переваги, такі як зменшення крововтрати, скорочення перебування у стаціонарі, зменшення болю та кращий косметичний ефект. При лапароскопічній операції ­виконуються основні принципи відкритої радикальної нефректомії, і вона може в повній мірі імітувати її найважливіші принципи (R. Steinberg, 2004). ­Лапароскопічна резекція нирки технічно повторює принципи відкритої операції, еквівалентна за онкологічним результатом, але її ефективність суттєво залежить від досвіду хірурга. До того ж вона супроводжується дещо вищим рівнем післяопераційних ускладнень.
Роботизована резекція нирки стає дедалі більш популярною через можливість швидко й ефективно оперувати складні випадки; основним та істотним її недоліком є низька економічна рентабельність.
Термоабляція застосовується тільки у тих випадках, коли оперативне втручання неможливе (пацієнти зі спадковими формами раку і множинними двосторонніми пухлинами).
Згідно з останніми рекомендаціями ESMO та NCCN на стадії Т1 (<7 см) показана лапароскопічна або відкрита резекція нирки, у разі її неможливості – лапароскопічна нефректомія. На стадії Т2 – за умови неможливості проведення резекції – лапароскопічна нефректомія, і на стадії Т3-Т4 – відкрита радикальна нефректомія. При метастазуванні циторедуктивна нефректомія поліпшує виживаність із 7,8 до 13,6 міс. Таргетні препарати, такі як пазопаніб, сунітініб, значно поліпшують показники безрецидивної і загальної виживаності.

ЧИТАТИ НАСТУПНУ ДОПОВІДЬ:

Білиньский

Роботу конференції розпочав професор кафедри онкології та медичної радіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (ЛНМУ), доктор медичних наук Борис Тарасович Білинський , який поділився з учасниками спогадами про Анатолія Івановича Гнатишака і презентував книгу, присвячену 100-річному ювілею видатного вченого.

ЧИТАТИ

Думаньский

Член-кореспондент НАМН України, голова правління Національної асоціації онкологів України, ректор Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, доктор медичних наук, професор Юрій Васильович Думанський представив доповідь «Розвиток онкологічної освіти в Україні: від кафедри онкології Анатолія Івановича Гнатишака до сьогодні».

ЧИТАТИ

Держко

Завідувач кафедри філософії та економіки ЛНМУ ім. Данила Галицького, доцент, кандидат філософських наук Ігор Зиновійович Держко в доповіді «Світоглядно-філософські аспекти теоретичної і практичної діяльності професора А.І. Гнатишака» поділився з присутніми спогадами про свого вчителя.

ЧИТАТИ

Фецич

Завідувач кафери онкології ЛНМУ ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Тарас Григорович Фецич виступив із доповіддю «Кафедра онкології у Львові. Сьогодення і майбутнє».

ЧИТАТИ

Ковальчук

Виступ головного лікаря ЛДОРЛДЦ, головного онколога Львівської ОДА Ігора Васильовича Ковальчука був присвячений діяльності Львівського онкоцентру від часів А.І. Гнатишака до сьогодення та перспективам його розвитку.

ЧИТАТИ

Ковалев1

Наукову частину конференції розпочав головний експерт МОЗ України за спеціальністю «Онкологія», завідувач кафедри онкології Запорізької медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Олексій Олексійович Ковальов, який представив доповідь «Індивідуалізація лікування – можливості хіміотерапії раку ще не вичерпані».

ЧИТАТИ

Володько

Професор кафедри онкології та медичної радіології ЛНМУ ім. Данила Галицького, доктор медичних наук Наталія Антонівна Володько представила доповідь «Теоретична спадщина професора А.І. Гнатишака: пророчі ідеї в лікуванні раку яєчника».

ЧИТАТИ

Шпарик

Завідувач відділу хіміотерапії ЛДОРЛДЦ, доцент, кандидат медичних наук Ярослав Васильович Шпарик у своїй доповіді «Сучасні тенденції імунотерапії злоякісних пухлин» розглянув актуальні аспекти ГТ РМЗ.

ЧИТАТИ

Милян

Радіологічні аспекти діагностики пухлин.

Радіологічні критерії відповіді на лікування розглянув завідувач кабінету комп’ютерної томографії, лікар-радіолог ЛДОРЛДЦ Юрій Петрович Милян .

ЧИТАТИ

Тріль

Заступник головного лікаря ЛДОРЛДЦ Орест Володимирович Тріль розпочав свою доповідь «Історія радіології у Львові та радіологічний компонент проекту Світового банку у Львівській області» з історії становлення радіології як науки у м. Львові.

ЧИТАТИ