Лікування інсульту в Україні: від експериментальних досліджень до реформи спеціалізованої медичної допомоги
Однією з найпоширеніших причин смерті є інсульти, котрі в більшості країн посідають 3-тє місце за частотою в структурі летальності населення. Поширеність інсультів в Україні – одна з найвищих у Європі: 282,3 випадку на 100 тис. населення, тобто близько 100 тис. щороку.
Базисні причини психосоматичних розладів і ренесанс полірецепторної фармакотерапії
За прогнозами ВООЗ, до 2020 року нейропсихічні розлади посядуть перше місце серед неінфекційних хвороб і паралізують економічне життя на планеті (WHO, 2006). Особливо актуальною є проблема соматизації – схильності пацієнта переживати психологічний стрес на фізіологічному рівні (Lipowsky J., 1988). Це призводить до формування психосоматичних розладів (ПСР), які виявляються тривогою та депресією, спричиняють погане самопочуття й непрацездатність пацієнтів і часто трапляються в практиці лікарів різних спеціальностей (WHO, 2017).
Рік комбінації L-аргініну, L-карнітину й інозину в Україні: відповіді на основні практичні запитання сімейних лікарів
Уже понад рік в Україні доступна комбінація L-аргініну, L-карнітину й інозину, теоретичні переваги та наукове обґрунтування застосування якої були представлені раніше [1]. За цей час зазначена комбінація, зареєстрована як дієтична добавка (ДД), знайшла своїх прихильників серед лікарів і пацієнтів, однак у процесі застосування стали виникати запитання, що потребують роз’яснення та надання існуючої наукової чи регламентної бази для кращого розуміння потенційної користі й можливостей такої комбінації в реальній клінічній практиці. Мета цієї статті – відповісти на найчастіші та найактуальніші запитання.
Гендерні відмінності у веденні та наслідках серцево-судинних захворювань
Наприкінці лютого у Львові відбувся науковий симпозіум із міжнародною участю «Серцево-судинна допомога в практиці сімейного лікаря: діагностика, лікування, профілактика». Подія зібрала понад 700 фахівців різних спеціальностей, зокрема сімейних лікарів і кардіологів.
Сучасні аспекти доцільного використання антибіотиків у пульмонології
Наприкінці лютого в Києві було проведено конференцію «Школа доцільного використання антибіотиків», організаторами якої виступили Управління охорони здоров’я Київської ОДА, ГО «Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків» і Харківська медична академія післядипломної освіти (ХМАПО).
Схеми лікування метастатичної нирково-клітинної карциноми у повсякденній клінічній практиці та побічні ефекти від застосовуваних препаратів
Рак нирок посідає 8-ме місце серед усіх злоякісних захворювань у США (National Cancer Institute – NCI, 2019). Найпоширенішим видом раку у дорослих є нирково-клітинна карцинома (НКК), на яку припадає майже 90% діагнозів (Ljungberg et al., 2011). У приблизно 65% пацієнтів із уперше діагностованою НКК рак є локалізованим, а у 25‑30% виявляють прогресуючу або метастатичну карциному (NCI, 2019). У 20‑40% осіб із обмеженим раком згодом виникають метастази.
Междисциплинарный подход к решению проблемы ожирения в Украине
26 февраля, накануне Всемирного дня борьбы с ожирением, в Киеве состоялось первое заседание междисциплинарной рабочей группы экспертов по обсуждению состояния проблемы ожирения в Украине.
Ведущие специалисты и известные представители различных общественных медицинских организаций, обеспокоенные ростом социально значимых заболеваний, ассоциированных с ожирением, поделились собственным опытом ведения пациентов с избыточной массой тела.
Як знизити кардіоваскулярний ризик при ЦД 2 типу?
Наявність цукрового діабету (ЦД) подвоює ризик виникнення сердцево-судинних захворювань (ССЗ). Серед хворих на ЦД смертність від ССЗ вища, ніж від будь-яких інших причин. Утім, не слід вважати, що з цим не можна нічого вдіяти.
Хоча експерти не до кінця розуміють зв’язок між ЦД та ССЗ, певну роль, імовірно, відіграють одночасно багато різних факторів.
Лікування артеріальної гіпертензії та хронічного коронарного синдрому на первинній ланці медичної допомоги
Наприкінці лютого у Львові відбувся симпозіум «Серцево-судинна допомога в практиці сімейного лікаря: діагностика, лікування, профілактика», під час якого учасники ознайомилися із сучасними поглядами на зазначені питання.
Клініко-патогенетичні особливості перебігу гострого необструктивного пієлонефриту у жінок репродуктивного віку
Представлено результати дослідження, присвяченого підвищенню ефективності надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, хворим на гострий необструктивний пієлонефрит (ГНП), шляхом оцінки впливу оваріально-менструального циклу (ОМЦ) та хронічних запальних захворювань органів малого таза (ХЗЗОМТ) на патогенез ГНП та визначення критерію прогнозування характеру його перебігу. Встановлено, що з максимальною частотою ГНП починається у період з 20-го по 5-й день ОМЦ (лютеїнова та менструальна фази) в осіб без супутніх ХЗЗОМТ, а у період із 6-го по 19-й день циклу ГНП достовірно частіше виникає за наявності ХЗЗОМТ.
Сучасна стратегія лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози та симптомів нижніх сечових шляхів
У статті представлено сучасні підходи до ведення хворих на доброякісну гіперплазію простати із симптомами нижніх сечових шляхів, які включають використання інгібіторів 5α-редуктази, α1-адреноблокаторів, а також препаратів рослинного походження. Серед останніх найбільш досліджуваним і надійним визнано екстракт Serenoa repens. Проведений аналіз багатьох клінічних досліджень показав доцільність призначення цього препарату у хворих на доброякісну гіперплазію простати І-ІІ стадії захворювання.
Школа ендокринолога: правові аспекти призначення інсулінів та їх реімбурсація, інтенсифікація інсулінотерапії й інші актуальні питання
У Києві наприкінці лютого відбулося ювілейне, 20-те засідання Школи ендокринолога – науково-освітнього проєкту, метою якого є підвищення професійного рівня лікарів відповідного профілю та суміжних спеціальностей. Науковий керівник школи – президент Асоціації ендокринологів України, директор ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», академік НАМН України, член-кореспондент НАН України, віце-президент НАМН України, доктор медичних наук, професор Микола Дмитрович Тронько.
