Головна Статті

 
 
 
Саркоїдоз легень: менеджмент захворювання згідно із сучасними рекомендаціями

2 березня, 2020

Саркоїдоз – ​гранульоматозне захворювання невідомої етіології, яке може вражати будь-який орган, але найчастіше маніфестує ураженням легень. Поширеність саркоїдозу становить 10-20 випадків на 100 тис населення. Клінічна картина дуже варіабельна: від безсимптомного перебігу, який не потребує лікування, до розвитку прогресуючої дихальної недостатності з летальним виходом. Діагноз саркоїдозу легень (СЛ) встановлюється на основі результатів біопсії, яку проводять для визначения наявності гранульом і виключення інфекційної, злоякісної або екологічної етіології захворювання
Оптимізація ведення пацієнтів із госпітальною пневмонією

2 березня, 2020

У вересні, у палаці мистецтв «Український дім», відбувся знаковий для вітчизняної медичної спільноти захід – ​Конгрес анестезіологів України. Програма заходу охопила широкий спектр питань щодо анестезіологічного забезпечення та ведення пацієнтів, які перебувають в критичному стані. Велику зацікавленість присутніх викликала доповідь президента Асоціації анестезіологів України, професора кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктора медичних наук Сергія Олександровича Дуброва. Темою його виступу стала госпітальна пневмонія.
Васкулиты и гранулематоз с полиангиитом: клинико-морфологическая параллель в вопросах и ответах

28 лютого, 2020

Впервые системный васкулит был описан в 1897 г. шотландским отоларингологом Питером МакБрайдом. В 1931 г. патолог Ганц Клингер описал 70-летнего пациента с артритом, экзофтальмом, воспалением верхних дыхательных путей (ВДП), седловидной деформацией носа, гломерулонефритом и поражением легочной ткани. Гистологически определялся васкулит с формированием гранулем. Клингер расценил эти изменения формой узелкового полиартериита, а не отдельной нозологией.
Вибір оптимального антибактеріального препарату для лікування інфекцій дихальних шляхів: акцент на цефалоспорини 3-го покоління

28 лютого, 2020

Інфекції дихальних шляхів (ІДШ) – ​найпоширеніші й водночас потенційно найтяжчі захворювання, з якими стикаються лікарі на всіх ланках надання медичної допомоги. Збудниками переважної більшості інфекцій верхніх ДШ є віруси, однак завжди потрібно пам’ятати, що бактерії можуть не тільки спричинювати запалення ДШ, але й ускладнювати перебіг захворювань вірусної етіології.
Ефективність і безпека біластину в зменшенні свербежу в пацієнтів із хронічною спонтанною кропив’янкою та іншими захворюваннями шкіри: експериментальне дослідження

28 лютого, 2020

Свербіж є поширеним симптомом, який виникає за багатьох захворюваннях шкіри, зокрема при кропив’янці, атопічному дерматиті, екземі та пруриго. Наявність свербежу може негативно вплинути на якість життя пацієнтів та їхнє психосоціальне благополуччя. Кропив’янка – ​це захворювання, яке опосередковується тучними клітинами та призводить до появи висипу у вигляді пухирів та/або ангіоневротичного набряку. В основі розвитку кропив’янки лежать такі патофізіологічні механізми, як вивільнення гістаміну та інших медіаторів активованими тучними клітинами шкіри.
Бронхообструктивні захворювання: від загальних стандартних схем лікування до персоніфікованої медицини

27 лютого, 2020

У жовтні 2019 року ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» (м. Київ), у рамках робочої програми XIІ Національного астма-конгресу, провела науково-практичну конференцію «Бронхообструктивні захворювання: від загальних стандартних схем лікування до персоніфікованої медицини».
Бронхообструктивні захворювання: питання персоніфікованого підходу до хворих на бронхіальну астму

27 лютого, 2020

Черговий Астма-конгрес – ​подія, на яку традиційно з нетерпінням чекають сотні лікарів різних спеціальностей зі всіх куточків України. Цього року конференцію, яка відбулася в жовтні 2019 року в Києві, відвідали пульмонологи, алергологи, терапевти й лікарі загальної практики. Лейтмотивом майже всіх доповідей стало висвітлення актуальних питань пульмонології та алергології, а також сучасних методів їх вирішення. Важливо зазначити, що у фокусі інтересів учасників конференції опинилися не лише стандартизовані підходи до терапії пацієнтів із бронхіальною астмою (БА) та іншими патологічними станами.
Открытое овальное окно как возможный этиологический фактор криптогенного инсульта и мигрени

26 лютого, 2020

По данным литературы, в 30‑40% случаев у пациентов с ишемическим инсультом не удается установить истинную причину заболевания, что клиницистами трактуется как криптогенный инсульт, т.е. неясной этиологии. Одним из этиологических факторов криптогенного инсульта является открытое овальное окно (ООО).
Современное состояние вопроса распространенности умеренных когнитивных нарушений и деменции

26 лютого, 2020

При изучении вопроса о возраст-зависимых заболеваниях среди лиц 60 лет и старше на этапе первичной медико-санитарной помощи на приеме у невропатолога выявлено, что зачастую пациенты жалуются на снижение памяти, проявляющееся просьбой повторить несколько раз одну и ту же информацию, растущей зависимостью от письменных напоминаний и ухудшение запоминания событий на текущий период времени, трудности с решением проблем или планированием.
Рекомендації щодо терапії постінсультної епілепсії

26 лютого, 2020

Досить часто епілепсія або епілептичні напади взаємопов’язані з розвитком інсульту та його наслідками. За статистикою, в одного з 10 дорослих пацієнтів перший епізод епілепсії може бути асоційований з інсультом, у кожного четвертого хворого від 65 років та старше інсульт може стати причиною виникнення судомного нападу. З іншого боку, для осіб середнього віку та літніх пацієнтів з уперше діагностованою епілепсією ризик розвитку інсульту наступні 2-3 роки підвищується щонайменше у 2-3 рази.
Фактори, що впливають на ефективність постінсультної рухової реабілітації

26 лютого, 2020

Нейрореабілітація є важливим аспектом надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли інсульт. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті Д.В. Захарова та В.О. Михайлова, розміщеної в журналі «Обозрение психиатрии и медицинской психологии» (2019, № 1: 82‑92), в якій підкреслюється значення феномена нейропластичності, що лежить в основі відновлювальних процесів після ураження головного мозку.