Що нового в GINA 2018
Згідно з рутинним переглядом оновлених даних літератури двічі на рік, у 2018 р. Науковим комітетом GINA було оновлено редакцію попереднього документа GINA. Детальнішу інформацію щодо змін у документі можна знайти на веб-сайті GINA в рамках основного звіту. Оцінка бронхіальної астми (БА) (див. Box 2–2, c. 29 основного документа): висвітлено концепцію «незалежних» факторів ризику загострення БА.
Гіперсенситивний пневмоніт у контексті диференційної діагностики інтерстиційних захворювань легень
Інтерстиційні захворювання легень (ІЗЛ) представляють собою групу дифузних захворювань паренхіми легень (ДЗПЛ), які зустрічаються як в дитячому віці (табл. 1), так і у дорослих (табл. 2) та пов’язані з високим показником захворюваності й смертності, особливо в дитячому віці (при показнику захворюваності 13-16,2 випадку на 100 тис. дітей/рік, летальність становить у розвинених країнах від 6 до 19%) [1, 10, 17, 18, 25].
Гостра кропив’янка в практиці педіатра
Одним з найпоширеніших алергічних захворювань (АЗ), яке зустрічається в практиці педіатра, є гостра кропив’янка (ГК). ГК спостерігається хоча б один раз у 10,0-20,0% дітей, а серед дітей дошкільного віку – в 5,4%. Поширеність даної патології залежить від віку і коливається від 2,1 до 6,7%. Частіше ГК реєструють серед дітей з атопічним дерматитом (до 16,2%). Більше ніж у 50,0% дітей ГК асоціюється з іншими АЗ. Вона становить 70,0-75,0% всіх випадків кропив’янки і часто є причиною екстреної госпіталізації дітей [1, 2, 7, 9].
Современные подходы к лечению хронической идиопатической крапивницы
Крапивница – одно из самых распространенных аллергических заболеваний, которому подвержены практически все возрастные категории. Согласно статистическим данным, у 15-20% населения земного шара в течение жизни наблюдается по крайней мере один эпизод крапивницы [2]. Данная патология может встречаться в любом возрасте, но чаще всего заболевание проявляет себя в период от 30 до 50 лет. Случаи возникновения крапивницы у взрослых
Дермографічна кропив’янка: сучасні підходи до діагностики та лікування
Загальновідомо, що хронічна кропив’янка (ХКР) супроводжується появою сверблячих пухирів і/або ангіо-невротичного набряку (АНН) упродовж понад 6 тиж. При цьому вона може бути спонтанною або індукованою. Саме до останньої відносять дермографічну кропив’янку (ДКР), код за МКХ-10 L50.3, що має й інші назви: автографізм, симптоматичний/уртикарний дермографізм, urticaria factitia.
Краткий обзор побочных реакций на пищевые продукты
В настоящее время проблема побочных реакций, развивающихся вследствие приема пищевых продуктов, прочно укрепилась в центре внимания медицинской общественности. В Европе наиболее частыми причинами аллергических реакций на пищу среди всех возрастных групп, о которых сообщают пациенты, являются такие продукты, как коровье молоко – 6% (95% доверительный интервал (ДИ) 5,7
Выбор дозы аторвастатина с позиций прогноза
Пятого апреля состоялась онлайн-конференция «Рекомендации по выбору дозы статина с позиции прогноза лечения», объединившая в режиме электронной связи Киев, Одессу, Днепр и Харьков. Программа мероприятия включала доклады ведущих специалистов из Украины и Нидерландов, сессию вопросов и ответов и разбор клинических случаев.
Ведение пациентов с субклиническим атеросклерозом: взгляд кардиолога
Свою точку зрения в отношении субклинического атеросклероза и визуализирующих методик для его диагностики, а также первичной профилактики у тех категорий пациентов, чей сердечно-сосудистый (СС) риск часто остается недооцененным в клинической практике, мы попросили высказать руководителя отделом дислипидемий ГУ «ННЦ «Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины» (г. Киев), доктора медицинских наук, профессора Елену Ивановну Митченко.
Почему в XXI веке гипертензия контролируется не у 100% пациентов, и что с этим делать?
Недавний анализ европейских регистров показал, что адекватный контроль артериального давления (АД) достигается в среднем только у 39% лиц с артериальной гипертензией (АГ) (J. Redon, et al., 2016). Одна из стратегий повышения результативности контроля АГ и улучшения долгосрочных сердечно-сосудистых исходов заключается в как можно более раннем начале антигипертензивной терапии для скорейшего достижения целевых цифр АД. В данном обзоре рассмотрим доказательства в пользу такого подхода, а также конкретные сроки, цели и средства, которыми можно быстрее и безопаснее достигать эффективного контроля над гипертензией у большего числа пациентов.
Тактика лечения больных артериальной гипертензией с сопутствующими заболеваниями: что говорят европейские рекомендации?
Артериальная гипертензия (АГ) сопровождается повышенным риском развития сердечно-сосудистых осложнений: ишемической болезни сердца (ИБС), сердечной недостаточности (СН), инсульта, поражения периферических артерий, сердечно-сосудистой смерти. Сердечно-сосудистые заболевания и АГ взаимно отягощают друг друга, и их лечение является более сложным, чем терапия каждого в отдельности.
Віддалені наслідки ювенільного ідіопатичного артриту в дорослому віці
Ювенільний ідіопатичний (ревматоїдний) артрит (ЮРА) – це збірне поняття, яке об’єднує низку захворювань, що починаються з дитячого віку та супроводжуються різними клінічними проявами й різними віддаленими наслідками. Відомо, що активність ЮРА утримується у дорослому віці від 30% [1, 2] до 50-60% випадків [3, 4], що пов’язано з розвитком великої кількості віддалених наслідків. Так, 80% пацієнтів з ЮРА в дорослому віці потребують різних форм знеболення, 50% – протезування суглобів, 50% – мають функціональні розлади різного ступеня тяжкості, а 22% – ушкодження очей унаслідок перенесеного увеїту [5]. За даними Р. А. Nigrovic і Р. Н. White [6], різні варіанти ЮРА асоціюються з різною частотою персистенції активного процесу в дорослому віці. Так, у разі серопозитивного поліартикулярного варіанту ЮРА, за даними авторів [7], активний процесс продовжується у 93% пацієнтів, поширеного олігоартриту – у 80%, за нявності системного варіанту – у 54%. Однак уніфікованих підходів до оцінки віддалених наслідків у дорослих з ЮРА дотепер не розроблено [5, 7]. Дорослі хворі на ЮРА мають високий ступінь непрацездатності, передусім якщо йдеться про системний і поліартикулярний варіанти.
Прогрессирующая мышечная дистрофия Дюшенна: методы функциональной диагностики, электронейромиографическое исследование и оценка поражения сердечной мышцы
Многие нервно-мышечные заболевания сопровождаются поражением миокарда. Среди них наиболее распространенными являются прогрессирующие мышечные дистрофии (ПМД), в частности ПМД Дюшенна. Атрофический процесс при ПМД поражает и скелетные, и сердечную мышцы. Это связано с тем, что в этиологии и патогенезе заболеваний сердечной и скелетной мышц много общего, ведь, несмотря на существующие различия, эти мышцы обладают сходством в молекулярной, анатомической структуре и физиологии [3]. При ПМД Дюшенна 84-96% больных страдают патологией со стороны сердечно-сосудистой системы [1, 2]. Дилатационная кардиомиопатия (ДКМП), желудочковые аритмии, фибрилляция предсердий, нарушения атриовентрикулярной и внутрижелудочковой проводимости, а также внезапная сердечная смерть – хорошо известные проявления мышечной дистрофии Дюшенна.
