Статті

Незважаючи на те що Всесвітня організація охорони здоров’я визначає антибіотикорезистентність, або антимікробну резистентність (АМР), як одну із ключових глобальних загроз для людства, із позицій біології цей феномен є цілком логічною та еволюційно обґрунтованою відповіддю бактерій на тривалий і масований вплив ксенобіотиків, у тому числі й антибіотиків.

Перебіг інфекційний процесів за сучасних умов потребує виваженої стратегії антибіотикотерапії за участю мультидисциплінарних команд. Високий ступінь поширення резистентної флори, як правило, корелює з тяжчим перебігом інфекційних хірургічних захворювань та ускладнень, особливо при фонових імуносупресивних патологічних станах. Згідно з актуальними стандартами та рекомендаціями, саме емпірична антибіотикотерапія в поєднанні з оперативним лікуванням складає основу менеджменту хірургічної інфекції. Вибір програми протимікробного лікування проводиться з урахуванням домінуючого бактеріального спектра конкретного лікувального закладу, а також активності, доступності та безпечності окремих компонентів антибіотикотерапії.

Синтетичний антибактеріальний засіб лінезолід характеризується доброю проникністю у цілий ряд тканин і діє проти грампозитивних бактерій, стійких до антибіотиків. Для досягнення ефективної дії рівень препарату в сироватці крові має залишатися вищим за мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) протягом усього інтервалу між уведеннями. Метою проведеного дослідження була оцінка безпеки та ефективності безперервної інфузії лінезоліду порівняно з традиційною схемою лікування у пацієнтів із септичним шоком. Результати показали вищий рівень клінічного одужання та коротший період перебування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) і стаціонарі пацієнтів у групі безперервних інфузій (p<0,001), а також меншу частоту розвитку тромбоцитопенії у хворих із нирковою недостатністю. Безперервні інфузії виявилися ефективнішими в тяжкохворих пацієнтів із септичним шоком, особливо за наявності ниркової недостатності.

Згідно зі звітом «Глобальний тягар хвороб» 2019 року, з інфекційними захворюваннями пов’язано 14 млн випадків летальності, що робить дану категорію хвороб другою основною причиною смерті після ішемічної хвороби серця. Бактеріальні інфекції є причиною 7,7 млн смертей, з яких 1,3 млн пов’язані з антибіотикорезистентністю патогенів [1]. Рівень летальності в Україні, яка асоційована з інфекційними захворюваннями, включаючи госпітальні інфекції, залишається остаточно не встановленим через відсутність спеціального органу мікробіологічного моніторингу закладів охорони здоров’я. Із початком повномасштабного вторгнення в західній науковій періодиці обговорюється теза, що причиною високої антибіотикорезистентності в Україні є збройний конфлікт [2]. Темі причин, механізмів розвитку, шляхів подолання антибіотикорезистентності та актуальним питанням антибіотикотерапії (АБТ) в Україні була присвячена розмова зі старшим науковим співробітником групи дослідження біоплівок ДУ «Інститут молекулярної біології і генетики НАН України», кандидатом біологічних наук Оленою Володимирівною Мошинець.

За матеріалами конференції

За матеріалами конференції

За матеріалами конференції

Результати порівняльного клінічного дослідження

За матеріалами конференції

Хірургічна інфекція – загальна назва хвороб і патологічних процесів інфекційного походження, у комплексній терапії яких хірургічні методи мають вирішальне значення. Такі пацієнти складають значну частину хворих хірургічних стаціонарних і поліклінічних відділень. Під час науково-практичної конференції «Міждисциплінарний альянс: хірургія та анестезіологія» були розглянуті різні аспекти антибактеріальної терапії та антибіотикорезистентності. Доповідь «Фторхінолони в ад’ювантній терапії хірургічних інфекцій» представив професор кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук Олег Богданович Матвійчук, у якій висвітлив актуальну проблему хірургічних інфекцій, зокрема інфекцій шкіри та м’яких тканин (ІШМТ), та методи їх лікування.

Цефтазидим-авібактам – ​це сучасний антибактеріальний препарат, активний щодо бактерій із множинною медикаментозною стійкістю (МDR), що доведено клінічними випробуваннями та результатами його застосування в лікарській практиці. Дослідження EZTEAM проводилося з метою описання схем застосування цефтазидиму-авібактаму (включно з показаннями та призначенням супутніх антибіотиків), а також вивчення його ефективності та безпеки в умовах реальної клінічної практики. Ключові слова: цефтазидим-авібактам, інфекції кровотоку, інтраабдомінальна інфекція, Klebsiella pneumoniae, мультирезистентність, інфекції дихальних шляхів, інфекції сечової системи.

Наприкінці квітня відбувся семінар «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я». У рамках заходу член-кореспондент НАМН України, заслужений лікар України, ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Юрій Леонідович Кучин представив доповідь «АБТ: стратегія деескалації», у якій широко висвітлив питання раціональної діагностики й етіотропного лікування тяжких інфекцій та основні принципи стратегії деескалації антимікробної терапії.