Статті

Оновлення GOLD 2026 являє собою переглянуту редакцію рекомендацій з акцентом на раннє виявлення, персоналізацію лікування та сучасні підходи до ведення пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень. Значно оновлено розділ щодо виявлення недіагностованих випадків, у тому числі алгоритмів активного та цільового виявлення, що наголошує на проблемі гіподіагностики захворювання.

Продовжуємо знайомити з документом Глобальної стратегії діагностики, лікування та профілактики ХОЗЛ (GOLD). У цій частині йдеться про оновлення в розділах профілактики та лікування ХОЗЛ, терапевтичні заходи, які знижують смертність від ХОЗЛ, а також ефективність фармакотерапії при ХОЗЛ.

Документ GOLD, що прагне стати інструментом поліпшення здоров’я людей із ризиком розвитку ХОЗЛ та вже хворих на ХОЗЛ і робить свій внесок у зменшення частоти передчасної смерті від неінфекційних захворювань, у тому числі ХОЗЛ, на одну третину до 2030 року.

Основною метою лікування ХОЗЛ є зменшення тягаря симптомів, а також зниження частоти і тяжкості загострень, з одночасним поліпшенням якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, і толерантності до фізичних навантажень. Для підсилення терапії використовують комбінації лікарських засобів, у тому числі трикомпонентні комбінації ІКС, b2-агоністи тривалої дії (БАТД) та М-холінолітики тривалої дії (МХТД) для лікування тих пацієнтів із ХОЗЛ, які не відповідають достатньою мірою на лікування подвійними комбінаціями (ІКС/БАТД або МХТД/БАТД).

Основні етапи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ: забезпечення якості, ефективності та рівних можливостей доступу до медичної допомоги, створення єдиних принципів щодо здійснення профілактики, діагностики, лікування та спостереження за пацієнтами.

Про дихання, спірометрію з плетизмографією та визначення дифузійної здатності легень, що мають бути рутинною діагностичною процедурою у практиці лікаря-пульмонолога.

За матеріалами НПК «Респіраторна медицина: технології лікування та реабілітації»

Синдром обструкції дихальних шляхів у практиці інтерніста зустрічається надзвичайно часто, що зумовлено розмаїттям причин його розвитку, а тому пояснює труднощі його диференційної діагностики. Це патологічний стан, що виникає внаслідок порушення прохідності дихальних шляхів із подальшим зростанням спротиву потоку повітря під час вентиляції і характеризується епізодами задишки в результаті запальної інфільтрації, бронхоконстрикції (бронхообструкції), гіперсекреції та дискринії підслизових залоз, набряку і гіперплазії слизової оболонки дихальних шляхів. З біологічної точки зору обструкція дихальних шляхів є захисно-пристосувальним механізмом, який запобігає проникненню різних чужорідних агентів, у т. ч. інфекційних патогенів та алергенів, у більш глибокі відділи легень (аж до альвеол), таким чином запобігаючи розвитку пневмонії. Виявлення причин і ліквідація обструкції дихальних шляхів, включаючи бронхообструкцію, – ​ключовий момент у діагностичних і терапевтичних алгоритмах багатьох захворювань респіраторного тракту. Відомо, що виділення слизу є першою лінією захисту будь-якого, в т. ч. респіраторного, епітелію організму людини від небезпечних патогенів. Слиз містить імуноглобуліни, різноманітні глікопротеїни та навіть антибактеріальні ферменти, які протидіють росту і розмноженню мікроорганізмів, а також утворенню біоплівок.

13 лютого в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції?». Її метою було висвітлити основні підходи до діагностики й лікування інфекційних захворювань та їхніх ускладнень, які нерідко зустрічаються в практиці лікарів-інтерністів (пульмонологів, алергологів, кардіологів, ендокринологів, педіатрів тощо). Про особливості ведення пацієнтів із загостреннями хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) розповів провідний науковий співробітник відділення інтерстиційних захворювань легень ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Національної академії медичних наук України» (м. Київ), доктор медичних наук Ярослав Олександрович Дзюблик.

11 липня 2023 року набрав чинності комплексний антитютюновий Закон від 16.12.2021 р. № 1978-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров›я населення від шкідливого впливу тютюну». З цієї нагоди громадська організація «Життя» провела брифінг і перформанс із метою ознайомити суспільство зі змінами в законодавстві та посилити їх виконання.

Наразі хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), як і прогнозували, уже є однією з трьох основних причин смерті в усьому світі, причому 90% цих смертей – ​у країнах із низьким і середнім рівнем доходу [1, 2]. 2012 року від ХОЗЛ померло понад 3 млн світової популяції, що становить 6% усіх смертей у світі. ХОЗЛ є значною проблемою для охорони здоров’я, однак ця хвороба піддається лікуванню та профілактиці. ХОЗЛ є основною причиною хронічної захворюваності та смертності в усьому світі; багато людей хворіють роками і передчасно помирають через ХОЗЛ або його ускладнення. Тягар, зумовлений ХОЗЛ, за прогнозами, упродовж наступних десятиліть збільшуватиметься внаслідок тривалого впливу факторів ризику розвитку ХОЗЛ і старіння населення [3]. Метою Глобальної стратегії діагностики, лікування та профілактики ХОЗЛ (редакція 2023 року) є надання неупередженого огляду поточних доказових даних щодо оцінки, діагностики та лікування пацієнтів із ХОЗЛ, що може допомогти клініцисту. Обговорення ХОЗЛ та його лікування, рівні доказів і конкретні цитати з наукової літератури наведені в оригіналі документа, що доступний на сайті www.goldcopd.org.

В одному з останніх випусків Scientific Update представлено дані, отримані в Японії в ході дослідження кейсів зі зменшення шкоди від тютюну. В попередніх випусках згадувалося про стрімке зменшення продажів сигарет у цій країні, що, вочевидь, було зумовлено поширенням систем для нагрівання тютюну (СНТ). Окрім того, наведено й результати нещодавно опублікованих досліджень Philip Morris International (PMI), котрі доводять, що зниження частоти госпіталізації щодо певних захворювань, пов’язаних із курінням, збігається з підвищенням обсягів СНТ, які з’являються на ринку. Зменшення шкоди від тютюну є глобальною метою, але те, що вдало реалізується в одній країні, може потребувати адаптації для досягнення успіху в іншій.