Статті - Сторінка 4

Сечокам’яна хвороба є актуальною медико-соціальною проблемою, що демонструє стійку тенденцію до зростання захворюваності у глобальному масштабі. Уролітіаз, який визначається як утворення конкрементів у сечовивідних шляхах, часто супроводжується гострою нирковою колькою, гематурією та рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів. Ниркова колька, як провідний клінічний прояв уролітіазу, потребує невідкладного і ефективного знеболення. У цьому огляді узагальнено сучасні епідеміологічні дані та патогенетично обґрунтовані підходи до лікування ниркової кольки з акцентом на застосування нестероїдних протизапальних препаратів.

16 квітня 2026 року Управління з контролю якості харчових продуктів і медикаментів США (FDA) відкрило шлях для потенційного розширення показань до застосування препаратів тестостерон-замісної терапії (ТЗТ). FDA заохочує фармацевтичні компанії – ​власників схвалених реєстраційних досьє (NDA) на препарати ТЗТ – ​звертатися щодо подання доповнення до NDA для підтвердження схвалення нового показання: зниженого лібідо у чоловіків з ідіопатичним гіпогонадизмом – ​стану, для якого традиційно не існувало затвердженої терапевтичної схеми. Пропонуємо до вашої уваги коментарі провідних експертів у сфері чоловічого здоров’я щодо того, що ця регуляторна ініціатива може означати для пацієнтів, ​представлені на YouTube-каналі журналу Urology Times.

У цій статті розглянуто сучасні уявлення про ФБР на основі розділу РК V «Розлади жовчного міхура і сфінктера Одді» з акцентом на типовий біліарний біль, ДРЖМ, біліарний і панкреатичний РСО та місце патогенетично обґрунтованої спазмолітичної терапії в комплексному веденні таких пацієнтів.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ), до яких належать ішемічна хвороба серця, серцева недостатність (СН), захворювання периферичних артерій та цереброваскулярні хвороби, є основною причиною смерті в світі. З 1993 по 2019 р. світова поширеність ССЗ майже подвоїлася; очікується, що вона продовжить зростати.

Психосоматичні захворювання залишаються однією з провідних медико-соціальних проблем сучасної медицини. Вони безпосередньо стосуються практики лікарів різних спеціальностей: кардіологів, гастроентерологів, пульмонологів, ендокринологів, неврологів, психіатрів, а також лікарів-інтерністів і сімейних лікарів. За різними даними, поширеність психосоматичних розладів у популяції становить 15-50%, а серед пацієнтів первинної медичної допомоги – 30-57% [6, 24, 37]. В умовах повномасштабної війни в Україні ця проблема набула особливої актуальності, оскільки значна частина населення зазнає впливу тривалого хронічного стресу.

Останніми роками в гастроентерології відбулося чимало концептуальних змін, однак саме публікація Римських критеріїв V стала подією, на яку клініцисти чекали особливо. Після майже 10-річної паузи від публікації Римських критеріїв IV (2016) експерти Rome Foundation представили оновлений документ – Римські критерії V, у якому переглянуто ключові погляди щодо розладів взаємодії кишечнику та мозку (РВКМ), а також представлено декілька нових нозологій і діагностичних критеріїв. Розглянемо ключові зміни в Римських критеріях V та їхні відмінності від попередньої версії.

Основною метою терапії періодонтиту є пригнічення періодонтальних патогенних бактерій (ППБ) у субгінгівальних біоплівках і відновлення здорового мікробіому в тканинах періодонта. Традиційне механічно-хірургічне лікування періодонтиту в частки пацієнтів може недостатньо ефективно впливати на ППБ, що створює умови для подальшого прогресуючого руйнування періодонта [1]. У хворих на періодонтит, у яких після санації періодонтальних кишень / хірургічної редукції зберігається патогенний субгінгівальний мікробіом, додаткова топічна та/або системна антимікробна терапія здатна покращувати результати лікування періодонтиту [1].

Наприкінці травня в столиці Галичини відбувся знаковий для медичної спільноти України захід – Львівський медичний форум і ювілейна, 30-та за рахунком, виставка «ГалМЕД». Попри п’ятий рік війни в країні проєкт працює, розвивається, надихає відкривати нові горизонти. Це були дні нових знайомств, професійного нетворкінгу, презентацій та ефективної комунікації між представниками галузі. На фото – яскраві миті, живі емоції, нові знайомства, професійне спілкування учасників і відвідувачів виставки.

Запальні захворювання придаткових пазух носа посідають провідні позиції серед причин звернень до лікарів первинної ланки, створюючи значне навантаження на систему охорони здоров’я. З огляду на переважно вірусну природу гострого риносинуситу (РС) у сучасних міжнародних настановах акцентують увагу на стратегії «пильного очікування» та необхідності застосування безпечних патогенетичних схем замість рутинного призначення антибіотиків. У цьому контексті особливого значення набувають інноваційні комплексні препарати, що поєднують багатовекторну дію та високий профіль безпеки. Їхнє застосування відкриває нові можливості для індивідуалізації терапії, контролю симптомів і підвищення прихильності пацієнтів до лікування.

Алергічний риніт (АР), що характеризується запаленням слизової оболонки носа внаслідок дії інгаляційних алергенів, розподіляють на сезонний (САР) і цілорічний (ЦАР). Сучасне лікування АР передбачає нефармакологічні та фармакологічні заходи. До останніх належать інтраназальні антигістамінні препарати (інАГП), як-от олопатадин, та інтраназальні кортикостероїди (інКС), як-от мометазону фуроат. Застосування будь-якого із цих препаратів окремо є ефективним і добре переноситься під час лікування САР, проте в нещодавно оновлених настановах надано рекомендації щодо використання спреїв інКС або комбінованих спреїв інАГП/інКС як терапії АР першої лінії.

Ці настанови 2026 р. є ініціативою Глобальної мережі з алергії та астми (GA²LEN) та її центрів експертизи з кропив’янки й ангіоневротичного набряку – UCARE і ACARE, а також Європейського дерматологічного форуму (EDF), Азійсько-Тихоокеанської асоціації алергії, астми та клінічної імунології (APAAACI), Американської академії дерматології (AAD), Британського товариства алергії та клінічної імунології (BSACI) й Академії алергії та клінічної імунології країн Перської затоки (GA²CI). Документ є оновленням і переглядом міжнародної настанови EAACI/GA²LEN/EuroGuiDerm/APAAACI щодо кропив’янки, опублікованої у 2022 р. Розробка настанов фінансувалася зазначеними професійними організаціями; інших джерел фінансування не було. Поточне оновлення підготувала міжнародна експертна група, до складу якої увійшли 213 фахівців із кропив’янки з 59 країн. Їх було делеговано 107 національними та/або міжнародними медичними, науковими товариствами й пацієнтськими організаціями. Усі залучені товариства підтримали цю настанову. Документ ґрунтується на поєднанні доказових даних і експертного консенсусу та був розроблений відповідно до методологічних підходів Cochrane і робочої групи GRADE.

За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю OphthalmicHUB