Думка фахівця
29 жовтня, 2025
За матеріалами майстер-класу «Уролітіаз у трьох вимірах: інфекції, камені, метафілактика»
Думка фахівця
29 жовтня, 2025
За матеріалами конференції
Огляд
27 жовтня, 2025
Падіння трапляються у будь-якому віці, водночас серед літніх людей вони набувають особливого значення через високу частоту та несприятливі наслідки, серед яких госпіталізації, інвалідність та смерть. Щорічно падіння реєструються приблизно у 30% осіб віком ≥65 років. Прогнозується подальше зростання кількості падінь і пов’язаних із ними травм. Це зумовлено збільшенням у структурі населення частки осіб похилого та старечого віку із притаманними їм мультиморбідністю (мають понад дві хвороби одночасно), поліфармацією (приймають більш ніж 4‑5 препаратів одночасно) та геріатричними синдромами, зокрема немічністю. У відповідь на виклики сьогодення M. Montero-Odasso et al. нещодавно опублікували міжнародні рекомендації з профілактики та менеджменту падінь серед літніх осіб (Age and Ageing, 2022; 51 (9): 1‑36), з адаптованим варіантом якого із доповненнями від вітчизняних фахівців пропонуємо вам ознайомитися. У 2025 р. було розроблено британську настанову (NICE, 2025) щодо ведення пацієнтів, зокрема віком ≥50 років, із високим ризиком падінь, що засвідчує актуальність проблеми падіння у великих когортах соціально і професійно активних осіб.
Огляд подій
27 жовтня, 2025
Функціональний неврологічний розлад (ФНР) – це складний стан, що виникає через порушення взаємодії між мозковими мережами під впливом нейробіологічних і психотравматичних чинників. Після черепно-мозкової травми (ЧМТ) ФНР може імітувати органічні порушення, проявляючись симптомами без структурних уражень мозку. Комплексна терапія, зокрема із застосуванням ГАМК-ергічних препаратів, допомагає знизити рівень тривожності та покращити когнітивне функціонування. Про когнітивно-емоційні наслідки ЧМТ розповів Михайло Михайлович Орос, д.мед.н., професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, в межах XVII Нейросимпозіуму (3‑6 вересня 2025 року).
Огляд
27 жовтня, 2025
Депресивні та тривожні розлади є найпоширенішими психічними захворюваннями у світі, що спричиняють тяжкий тягар як для здоров’я пацієнтів, так і для суспільства загалом. Характерною особливістю цих розладів є те, що вони розвиваються поступово, зі стадією субсиндромальних проявів. На даному етапі симптоми ще не відповідають повній клінічній картині хвороби, але вже суттєво впливають на якість життя та функціонування людини і можуть перерости в «повноцінний» розлад.
Огляд
27 жовтня, 2025
Нині проблема розладів сну є поширеною в медичній практиці лікарів усіх спеціальностей. Однією із найчастіших форм розладів сну є безсоння. Персистувальне безсоння супроводжується значним дистресом, функціональними порушеннями та негативними наслідками для здоров’я. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті C. M. Morin і D. J. Buysse «Management of Insomnia» (The New England Journal of Medicine, 2024; 391: 247‑258), присвяченої підходам до ведення пацієнтів із безсонням. Стаття містить опис клінічного випадку, що ілюструє цю поширену медичну проблему. В ній також наведені докази на підтримку різних підходів до лікування та огляд клінічних рекомендацій щодо менеджменту осіб із безсонням.
Думка фахівця
27 жовтня, 2025
Огляд
27 жовтня, 2025
На етапі первинної медичної допомоги саме сімейний лікар зазвичай першим контактує із пацієнтами, які мають ознаки тривоги, соматоформні скарги або функціональні порушення. Відмова хворого звертатися до психіатра, стигматизація термінів і страх перед психотропними засобами створюють бар’єри для ефективної терапії. Сульпірид у низьких дозах – приклад засобу, що, попри формальну класифікацію як антипсихотик, має анксіолітичну та прокінетичну дію, не викликає залежності й може безпечно застосовуватися у межах первинної медичної допомоги. Усвідомлення дозозалежної фармакодинаміки препарату дозволяє лікареві розширити терапевтичний арсенал без виходу за межі компетенції.
Огляд подій
27 жовтня, 2025
Біль у спині (БС) залишається однією із провідних причин інвалідизації та втрати працездатності у світі. За даними ВООЗ, понад 80% населення хоча б раз у житті мали епізод виразного поперекового болю, а близько 20% – його рецидиви. Своєю чергою радикулопатії формують до 60‑70% усіх вертеброгенних неврологічних розладів. Це не лише клінічна, але й соціальна проблема: біль позбавляє людину рухливості та суттєво знижує якість життя. Відновлення нервової провідності, а не лише усунення болю, є ключовим завданням невролога. Саме цим питанням присвятив свою доповідь Антон Олександрович Волосовець, д.мед.н., професор, завідувач кафедри медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика (м. Київ) на XVII Нейросимпозіумі, що відбувся восени у Львові.
Думка фахівця
27 жовтня, 2025
За матеріалами науково-практичної конференції «Літня школа НЕПіКа (12‑13 червня 2025 року)
Думка фахівця
22 жовтня, 2025
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ≈1,28 млрд дорослих у світі віком від 30 до 79 років страждають через артеріальну гіпертензію (АГ) [1]. Водночас 46% дорослих з АГ не знають про наявність цього захворювання; лише 42% пацієнтів із цією патологією отримують лікування.
Огляд
18 жовтня, 2025
Серратіопептидаза – протеолітичний фермент бактеріального походження, який дедалі частіше розглядається як ефективний і безпечний засіб у лікуванні запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Її фармакологічна активність охоплює протизапальні, протинабрякові, фібринолітичні та антибіоплівкові властивості, що дозволяє використовувати препарат як допоміжний компонент у комплексній терапії післяопераційних ускладнень, інфекційних станів і дисфункцій скронево-нижньощелепного суглоба. На відміну від традиційних стероїдних та знеболювальних засобів, серратіопептидаза характеризується високою переносимістю й відсутністю системних побічних ефектів, що розширює можливості її клінічного застосування.