Роль психологічної підтримки у комплексному лікуванні онкологічних захворювань
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає онкологічні захворювання як одну з провідних причин смертності у світі. У деяких публікаціях онкологічні захворювання трактують як екстремальні та кризові ситуації, оскільки ці хвороби виникають раптово, несуть загрозу життю, при них неможливо контролювати ситуацію, майбутнє стає невизначеним, а звична картина світу руйнується. Адекватним вирішенням екстремальних і кризових ситуацій є поступове відновлення психічного балансу, саме тому психологічна підтримка пацієнтів онкологічного профілю є дуже важливою складовою комплексного лікування онкологічного захворювання.
Інноваційні методики поліпшення стану хворого після хірургічних маніпуляцій чи оперативного втручання на порожнині носа та приносових пазухах
Наслідками хірургічного лікування захворювань носа та приносових пазух навіть за максимально щадного проведення операції можуть бути кровотечі та проблеми відновлення слизової оболонки, її функції. У квітні відбувся українсько-польський конгрес «Інноваційні технології в оториноларингології», в якому взяв участь доцент кафедри отоларингології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), кандидат медичних наук Богдан Назарович Біль. Він присвятив свій виступ інноваційним методикам ведення пацієнтів після оперативного втручання на носовій порожнині та приносових пазухах.
Пропонуємо нашим читачам оглядь цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь».
Нове у веденні пацієнтів із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту
У травні відбувся міждисциплінарний консиліум «Путівник із захворювань органів шлунково-кишкового тракту. На чому слід акцентувати увагу?», присвячений питанням діагностики та лікування патології кишечнику й жовчного міхура (ЖМ).
Всесвітній день боротьби із шизофренією
24 травня відзначають Всесвітній день боротьби із шизофренією. Із цієї нагоди компанія «Гедеон Ріхтер» висвітлює актуальну інформацію про цю хворобу, що може бути корисним для самих пацієнтів, членів їхніх сімей, а також підвищує обізнаність суспільства загалом. Шизофренія – це складне нервово-психічне захворювання, яке уражає ≈1 зі 100 людей протягом життя, тобто сьогодні в світі ≈80 млн людей із шизофренією. Найчастіше хвороба розвивається в молодому віці між 15 і 30 роками та може уразити будь-кого. В громадській свідомості та часто в голлівудських фільмах хворобу плутають з роздвоєнням особистості чи дисоціативним розладом особистості. Втім, це не означає, що хворий на шизофренію має декілька особистостей. Отже, термін «роздвоєння свідомості» є застарілим і означає не роздвоєння особистості чи самосвідомості, а спричинені захворюванням порушення емоційної сфери, мислення, поведінкових функцій. На жаль, у більшості випадків шизофренія супроводжує хворого протягом усього його життя, однак вона досить добре піддається лікуванню сучасними препаратами та відповідною підтримувальною терапією, що надає пацієнтам шанс жити активним і повноцінним життям.
Мелатонін за порушень сну
Мелатонін є основним гормоном, який бере участь у контролі циклу сон-бадьорість.
Він легко синтезується і може застосовуватися перорально. Його продукування зменшується з віком обернено пропорційно до частоти поганої якості сну, а це підтверджує припущення, що дефіцит мелатоніну є причиною цих розладів. Це зумовлює інтерес до його використання для лікування безсоння.
В цьому огляді розглянуто фізіологію мелатоніну, фармакологічні характеристики його екзогенного введення та дані про клінічну користь.
Відновлення організму людини після перенесеного COVID-19 біорегуляційними засобами
Сьогодні одним із перспективних напрямів лікування пацієнтів із гострими і хронічними захворюваннями є біологічна медицина та біорегуляційна терапія зокрема.
В березні відбувся медичний конгрес «Пацієнт у центрі уваги міждисциплінарної команди: взаємодія рівнів медичної допомоги», в якому взяла участь доцент кафедри сімейної медицини та амбулаторно-клінічної допомоги Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), кандидат медичних наук Людмила Григорівна Матвієць. Пропонуємо читачам огляд доповіді Людмили Григорівни у форматі «запитання – відповідь».
Рецепт енергії весни: як подолати сезонну втому
Прихід весни – це час певного «пробудження». Природа оживає, повертаються з вирію птахи, змінюється наше суб’єктивне сприйняття світу. Ми скидаємо залишки зимової меланхолії і починаємо готуватися до позитивних змін, ніби з настанням весни розпочинається нова сторінка нашого життя – яскравіша, оптимістичніша, продуктивніша. Здається, що навесні для цього абсолютно ідеальні умови – більше світла й тепла, дні стають довшими… Однак спочатку ці зміни можуть не сподобатися нашому організму – ми можемо відчувати головний біль, утому, втрату мотивації та навіть мати проблеми зі сном. Цей стан відомий як весняна летаргія, або весняний блюз. У чому його причина, як із ним боротися і перемогти?
НПЗП для лікування гострого болю після травми. Практичні настанови фахових асоціацій США
Клінічні рекомендації
3 червня, 2023
Опіоїди традиційно використовуються для знеболювання після травм, однак з їхнім застосуванням пов’язані проблеми зловживання, звикання та обмеженого доступу. Альтернативою є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), але їхні безпека й ефективність для контролю гострого болю після переломів чітко не встановлені, адже й досі тривають дискусії щодо потенційних ризиків. Найтривожнішою побічною дією НПЗП у контексті ортопедичної травми є незрощення перелому. Нещодавно експерти двох фахових асоціацій США – Східної асоціації хірургії травми (EAST) і Асоціації ортопедичної травми (OTA) – провели систематичний огляд із метааналізом, а також розробили доказово обґрунтовані рекомендації з обрання НПЗП для пацієнтів із травматичними переломами.
Сечокам’яна хвороба у вагітних
Сечокам’яна хвороба є однією з актуальних проблем не лише урології, а й акушерства та гінекології, оскільки на фоні вагітності може призвести до розвитку низки ускладнень, включаючи інфекції сечовивідних шляхів та гострий обструктивний пієлонефрит, що є небезпечними станами як для жінки, так і для плода. Виражений больовий синдром значно обтяжує перебіг і прогноз вагітності, що може негативно позначитися на внутрішньоутробному розвитку. Багато хронічних захворювань нирок не мають симптомів, і тільки на фоні вагітності або під час проведення скринінгу вдається встановити ураження сечовивідних шляхів.
Ключові слова: сечокам’яна хвороба, сечовивідні шляхи, вагітність, фізіологічний гідронефроз, Канефрон® Н.
Метилпреднізолон: історія, сьогодення, майбутнє
Перші клінічні докази того, що екстракт тваринної тканини кори надниркових залоз може бути ефективним у боротьбі із наднирковою недостатністю людини, було продемонстровано ще 1930 року завдяки клінічним спостереженням лікаря-ревматолога Філіпа Шоуолтера Генча (Клініка Мейо, США). У 1929 році він помітив, що розвиток у пацієнта жовтяниці сприяв полегшенню симптомів ревматоїдного артриту, а в 1931-му виявив сприятливий вплив вагітності на перебіг ревматоїдного артриту. Лікар припустив, що ці два випадки пов’язує наявність певного агента, котрий утворюється в організмі як під час вагітності, так і в разі розвитку жовтяниці.
Порушення носового дихання в дітей: чи можна запобігти ускладненням?
Дихання через ніс є найбільш фізіологічним; його порушення в маленьких дітей спричиняє значне погіршення якості життя. В березні відбулася наукова онлайн-конференція «І міжнародна школа «Сучасний лікар: від теорії до практики», в якій взяла участь член‑кореспондент НАМН України, Заслужений лікар України, голова Асоціації педіатрів м. Києва, експерт Міністерства охорони здоров’я України, завідувачка кафедри дитячих і підліткових захворювань Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Галина Володимирівна Бекетова.
Діагностика та лікування коморбідного стану в пацієнтів з алергічним ринітом і бронхіальною астмою
Бронхіальна астма (БА) й алергічний риніт (АР) – розповсюджені захворювання, які мають соціально-економічні наслідки, а також спричиняють інвалідизацію населення, тому потребують подальшого вивчення, розробки і впровадження ефективніших методів діагностики та лікування. В березні відбулася науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря.
