Delta-варіант SARS-CoV‑2 і супутня патологія: особливості ведення пацієнтів
Тема коморбідних станів завжди була актуальною в медицині, а з появою коронавірусної інфекції стала ще гострішою, тому сьогодні над розв’язанням цієї проблеми напружено працюють мультидисциплінарні команди. Колективними зусиллями вони вивчають патогенез і клінічні особливості перебігу COVID‑19, аналізують дані досліджень і розробляють алгоритми ведення пацієнтів, які мають максимально повно та своєчасно доноситися до лікарів.
Чи може полоскання горла й ротової порожнини розчином повідон-йоду зменшувати ризик нозокоміальної та позалікарняної передачі інфекції під час пандемії COVID-19?
Коронавірусна хвороба (COVID‑19), спричинена новим вірусом SARS-CoV‑2, передається повітряно-крапельним шляхом, через слину або прямий контакт. Тому з метою зменшення ризику передачі інфекції доцільно контролювати вірусне навантаження в слині та секреті дихальних шляхів. Одним із найпростіших й економічно ефективних заходів стримування пандемії є ефективна гігієна порожнини рота та горла. Останні дані підтвердили, що полоскання рота/горла 0,5% розчином повідон-йоду (PVP-I) протягом 30 с може істотно зменшити кількість вірусних частинок у слині та ротовій порожнині. Крім того, PVP-I здатен перешкоджати прикріпленню SARS-CoV‑2 до тканин ротової порожнини та носоглотки. Сьогодні використання PVP-I
для полоскання ротової порожнини як профілактичний захід зменшення передачі SARS-CoV‑2 широко пропагується в усьому світі. Хоча віруліцидна ефективність PVP-I проти SARS-CoV‑2 доведена досить давно, жодна оглядова стаття ще не обговорювала докази та механізми PVP-I проти SARS-CoV‑2. У цьому огляді висвітлюються обґрунтування, безпека, рекомендації та дозування розчину PVP-I для полоскання горла/рота як ефективного методу зниження вірусного навантаження під час пандемії COVID‑19.
Рефракційний пленер: вибрані доповіді
У ході науково-практичної конференції з міжнародною участю «Рефракційний пленер» (28-30 жовтня) було представлено доповіді щодо найактуальніших тем сучасної офтальмології. Наукова програма заходу включала секційні та пленарні засідання, сателітні симпозіуми, секцію «живої хірургії». Конференція відбулася в змішаному (офлайн та онлайн) форматі з дотриманням вимог щодо санітарних норм під час пандемії COVID‑19. У роботі заходу взяли участь близько 2000 вітчизняних і зарубіжних фахівців.
Діагностика та лікування меланоцитарних пухлин періорбітальної зони
29 жовтня відбулася науково-практична конференція офтальмологів, дитячих офтальмологів та оптометристів України з міжнародною участю «V український рефракційний пленер 2021», під час якої були представлені дані міждисциплінарного підходу в лікуванні пухлин шкіри періорбітальної зони. В заході взяв участь офіційний представник Світового товариства дерматоскопії (IDS) в Україні, президент Українського товариства дерматоонкології, директор клініки персоналізованої медицини EuroDerm, лікар-дерматолог, хірург-онколог Богдан Вікторович Литвиненко з доповіддю «Меланоцитарні утворення органа зору: алгоритм обстеження та лікування».
Поліпшення якості життя пацієнтів із неоваскулярною глаукомою після транссклеральної лазерциклокоагуляції в період пандемії СOVID-19
Неоваскулярна глаукома (НВГ) – це ішемічне захворювання ока з високим внутрішньоочним тиском (ВОТ), яке потребує невідкладного лікування. Його значна поширеність (1-17%) частково пов’язана зі збільшенням кількості хворих на некомпенсовані форми цукрового діабету, а також із пізніми зверненнями по кваліфіковану медичну допомогу, в тому числі через коронавірусну хворобу (СOVID‑19). Таку думку 28 жовтня на науково-практичній конференції «П’ятий український рефракційний пленер – 2021» висловила лікар-офтальмолог вищої категорії відділення лазерної мікрохірургії хвороб ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» (м. Одеса), кандидат медичних наук Ольга Володимирівна Гузун.
Можливості сучасних методів діагностики та лікування офтальмологічних захворювань відповідно до міжнародних стандартів
Наприкінці жовтня вп’яте в Києві відбулася науково-практична конференція офтальмологів із міжнародною участю «Рефракційний пленер – 2021». На щастя, незважаючи на епідемічну ситуацію, цей рік не став винятком. Захід минув у гібридному – онлайн та офлайн – форматі, завдяки чому провідні українські фахівці змогли обмінятися досвідом і обговорити нові методи діагностики та лікування очних захворювань.
Гіалуронова кислота у формі ізотонічної офтальмологічної мазі
Хвороба сухого ока (ХСО), або сухий кератокон’юнктивіт, є дуже поширеним патологічним станом, який несприятливо впливає на якість життя. За визначенням провідного консенсусу з цього питання TFOW DEWS II, ХСО – це багатофакторне захворювання поверхні ока (ПО), що характеризується втратою гомеостазу слізної плівки (СП) і супроводжується симптомами з боку ока, в яких етіологічну роль відіграють нестабільність і гіперосмолярність СП, запалення й ушкодження ПО та нейросенсорні аномалії (Craig J.P. et al., 2017).
Зупинити сліпоту своєчасно: особливості ведення пацієнтів із катарактою лікарями первинної ланки
Першого листопада в рамках дистанційно-освітнього проєкту із сертифікацією Ophtalmic iSCHOOL відбувся онлайн‑семінар «Катаракта як головна причина сліпоти», присвячений питанням діагностики та лікування цього розповсюдженого захворювання. Модератором заходу виступила голова правління ГС «Всеукраїнський альянс офтальмологів», доктор медичних наук, професор Оксана Петрівна Вітовська. Як запрошений експерт у семінарі взяла участь директор Навчально-наукового центру – Українського тренінгового центру сімейної медицини Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), голова правління ГО «Український центр сімейної медицини», кандидат медичних наук Ольга Іванівна Висоцька.
Мультидисциплінарний пацієнт-орієнтований підхід до лікування остеоартриту: новини з ESCEO
Остеоартрит (ОА) входить до десятки найбільш інвалідизуючих захворювань у розвинених країнах. Очікується, що до 2025 року глобальна поширеність ОА зросте і на це захворювання страждатиме до 350 млн осіб [1]. ОА значно знижує якість життя, а на пізніх стадіях є фактором ризику передчасної смерті. Для запобігання незворотного ураження суглобів при ОА рекомендуються рання діагностика та призначення лікування. Оскільки ОА охоплює десятиліття життя пацієнта, терапія складається з різних нефармакологічних і фармакологічних заходів, які часто комбінуються. Значна увага актуальним аспектам ведення ОА була приділена на Всесвітньому конгресі з остеопорозу, остеоартриту та кістково‑м’язових захворювань (WCO-IOF-ESCEO), який відбувся 26-28 серпня у віртуальному форматі.
Резолюція учасників Міжнародного симпозіуму з питань безпеки та раціональної фармакотерапії гострих респіраторних захворювань у дітей
Ця резолюція має рекомендаційний характер і відображає актуальні питання безпеки та раціональної фармакотерапії гострих респіраторних захворювань у дітей, а також можливості й перспективи інноваційних методів лікування гострих респіраторних захворювань у дітей. Цю резолюцію розроблено насамперед для покращення якості надання медичної допомоги на амбулаторному етапі; вона акцентує увагу на пріоритетних методах лікування гострих респіраторних захворювань. З огляду на головний аспект (покращення якості життя пацієнта) варто акцентувати увагу практичних лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики – сімейної медицини на препаратах природного походження (стандартизовані фітоекстракти, комплексні гомеопатичні препарати, які відповідають стандартам якості виробництва – GMP) з доведеною в клінічних дослідженнях, проведених згідно зі стандартами GCP, ефективністю і безпекою.
Потрійна комбінація: данина моді чи необхідність?
Під час XXII Національного конгресу кардіологів України, що відбувся 21-24 вересня, темою
обговорення експертів стали практичні аспекти лікування артеріальної гіпертензії (АГ). Зокрема,
значну зацікавленість аудиторії викликав тандемний виступ завідувачки відділу АГ та коморбідної патології ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України» (м. Київ), доктора медичних наук Лариси Анатоліївни Міщенко та завідувачки відділення діагностики ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України» (м. Київ), кандидата медичних наук Наталії Миколаївни Носенко, в якому було розглянуто особливості застосування сучасних антигіпертензивних препаратів з фіксованими комбінаціями (ФК) діючих речовин.
Аміодарон і предиктивний нагляд демонструють ідеальні клінічні ефекти в терапії порушень серцевого ритму
Коронарна хвороба, причиною якої є атеросклеротичне ураження вінцевих судин серця, – провідна кардіоваскулярна нозологія, що часто зумовлює клінічно значимі симптоми та стани (Meng et al., 2019). Фактори ризику розвитку коронарної хвороби розподіляються на модифіковані, тобто ті, на які можна впливати, та немодифіковані, що не піддаються корекції. До модифікованих факторів ризику належать психосоціальні чинники, надмірне вживання алкоголю, недостатня фізична активність, нездоровий спосіб життя, діабет, гіпертензія, надлишкова маса тіла й ожиріння, дисліпідемія, тоді як до немодифікованих – ускладнений сімейний анамнез щодо кардіоваскулярних захворювань, вік і стать.
