ACROSTUDY: понад 10 років досвіду використання пегвісоманту в лікуванні акромегалії
Акромегалія (АМ) – рідкісне захворювання ендокринної системи – виникає в людини внаслідок вироблення гіпофізом у дорослому віці надлишкової кількості гормону росту (ГР) і найчастіше зумовлена аденомою гіпофіза, що секретує цей гормон [1]. Циркулюючий ГР стимулює продукцію інсуліноподібного фактора росту‑1 (IФР‑1), який так само стимулює ріст хрящів, м’яких тканин, органів, що призводить до їх збільшення і деформації [1, 2]. Результатом прямого впливу ГР є розвиток інсулінорезистентності [3]. За відсутності належного лікування АМ може призвести до серйозних супутніх захворювань і становити загрозу життю. Причинами підвищеної смертності при АМ часто є супутні серцево-судинні, метаболічні і респіраторні захворюваннями [2, 4].
Ожиріння – конституційна особливість чи хвороба?
Зазвичай ожиріння діагностують на підставі антропометрії за значенням індексу маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2. Значення ІМТ ≥25 кг/м2 вважають надмірною масою тіла. Приблизно 13% дорослого населення страждають на ожиріння, якщо ж сюди додати кількість осіб із надмірною масою тіла, то цифра збільшиться до 39% [1]. Щодо поширеності в Україні, то нещодавно проведене перше загальнонаціональне дослідження STEPS вказує на ожиріння кожної 3-ї жінки і кожного 5-го чоловіка [2] (рис. 1).
Ліраглутид у фармакотерапії ожиріння: нові можливості в досягненні мети
Ожиріння світова медицина визнає складним хронічним рецидивним захворюванням із прогресивним перебігом, а його поширеність у світі давно порівнюють із пандемією (Durrer Schutz D. et al., 2019). Доведено, що накопичення надлишкової або патологічної кількості жирової тканини незмінно асоціюється з розвитком серйозних ускладнень з боку серцево-судинної та нервової систем, органів травлення, порушенням метаболічних процесів і статевої функції, зниженням фертильності (Pilitsi Е. et al., 2019; Kim В. et al., 2020). В умовах пандемії COVID‑19 наявність ожиріння визнано несприятливим фактором, який збільшує вірогідність інфікування коронавірусом, госпіталізації, тяжкого перебігу хвороби, проведення штучної вентиляції легень, потрапляння у відділення реанімації та смерті
(Cai Z. et al., 2021). Реальність сьогодення змушує і лікарів, і пацієнтів докласти значних зусиль задля швидкого
й безпечного нормалізування маси тіла не тільки для запобігання розвитку відомих «старих» ускладнень ожиріння, а й для мінімізації вірогідності несприятливого перебігу COVID‑19 і передчасної смерті від цієї патології.
Когнітивні порушення на тлі метаболічного синдрому і можливості їх медикаментозної профілактики і корекції
У червні 2021 року відбувся важливий для вітчизняної медичної спільноти захід – науково-практична конференція «НЕПіКа: неврологія, ендокринологія, психіатрія і кардіологія». Особливість цієї події полягала в тому, що вона фокусувалася не на одній проблемі однієї сфери медицини, а об’єднала в собі актуальну інформацію, цікаву для неврологів, кардіологів, ендокринологів і лікарів загальної практики з усіх регіонів України. Змістовні доповіді, жваві обговорення й дискусії, розгляд клінічних випадків – усе це зробило конференцію інтерактивною і практично-орієнтованою.
З особливою увагою було заслухано доповідь, яка стосувалася когнітивних розладів на тлі метаболічного синдрому (МС), керівника відділу клінічної діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка, доктора медичних наук Соколової Любові Костянтинівни.
Цукровий діабет 2 типу і серцево-судинна патологія
У вересні 2021 року у Львові відбулося засідання нового циклу науково-практичного освітнього проєкту «Школа ендокринолога», який є якісно новим рівнем циклової освіти фахівців із діагностики і лікування пацієнтів із різною ендокринною патологією. «Школа ендокринолога» – це сучасна і найактуальніша інформація, а також унікальна можливість ознайомитися з новими напрямами не лише в ендокринології, а й у медицині загалом.
Оптимізація лікування цукрового діабету 2 типу: безпека, зниження смертності, покращання якості життя
Поширеність цукрового діабету (ЦД) неухильно зростає протягом останніх кількох десятиліть. Глобальна поширеність захворювання серед дорослого населення зросла майже вдвічі: із 4,7% у 1980 р. до 8,5% у 2014-му [1]. Метою лікування ЦД, з одного боку, є досягнення цілей глікемічного контролю, а з іншого – запобігання розвитку хронічних ускладнень і забезпечення належної якості життя. Метформін (Метфогама) майже в усіх світових рекомендаціях із лікування ЦД 2 типу визнано сучасним фармакологічним засобом першої лінії терапії. Цей пероральний цукрознижувальний препарат (ПЦЗП) належить до класу бігуанідів [2]. Він зменшує глюконеогенез у печінці і всмоктування глюкози в кишечнику, а також підвищує чутливість до інсуліну, тим самим знижуючи рівень глюкози в крові. Метформін знижує як базальний, так і постпрандіальний рівень глюкози в крові [3]. Дуже часто метформін призначають у комбінації з альфа-ліпоєвою кислотою (АЛК) (Тіогама), чиї потужні антиоксидантні властивості дають можливість запобігти прогресуванню хронічних ускладнень ЦД. У нещодавно опублікованих результатах кількох систематичних оглядів і досліджень були підтверджені нові переваги згаданих препаратів у пацієнтів із ЦД.
COVID‑19 і ендокринологічні порушення
Нині людство проживає еру нових інфекцій, які вкрай негативно позначаються на якості життя людини. Вплив коронавірусу на ендокринну систему спричинює значні порушення в організмі. Лікарі зіткнулися з новим для них явищем у пацієнтів, які хворіли на COVID‑19, – постковідним синдромом. Формування постковідного синдрому часто асоційоване з маніфестацією захворювань, які перебували в організмі в стадії ремісії.
Саме цьому загрозливому для здоров’я людини взаємозв’язку присвятила свою доповідь «COVID‑19 та ендокринна патологія» на засіданні науково-практичного освітнього проєкту «Школа ендокринолога» керівник відділу амбулаторно-профілактичної допомоги ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. професора В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Валерія Леонідівна Орленко.
Тропічні хвороби в Україні
9 жовтня 2021 року за ініціативи Української академії педіатричних спеціальностей у співпраці з групою кампаній «МедЕксперт» в онлайн-форматі відбувся майстер-курс «PedSMART. Інфекції». Обговорювалися питання менінгококової інфекції у дітей та її профілактики, пандемії СOVID-19, постковідних проявів, вакцинації дітей і підлітків від коронавірусної інфекції, антибіотикорезистентності в умовах пандемії, тропічних інфекцій в Україні.
Хвороби порушення вуглеводного обміну: новітні дані
У ході чергового засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося у вересні 2021 року, багато часу було присвячено захворюванням, зумовлении порушенням вуглеводного обміну. Спікери сфокусували увагу на декількох темах. Зокрема, на змінах поглядів на компенсацію цукрового діабету (ЦД ), з акцентом на таке серйозне ускладнення, як гіпоглікемія, на проблемі ожиріння у світі сучасних міжнародних рекомендацій, а також на ролі мікробіоти в розвитку ожиріння і ЦД і можливостях лікування цих патологій.
Льодяники для горла з фіксованою комбінацією цетилпіридинію хлориду і бензидаміну гідрохлориду чинять пряму віруліцидну дію на SARS-CoV-2
Інфекції респіраторного тракту (ІРТ) є найбільш поширеними захворюваннями і мають типові симптоми, такі як риніт, кашель, підвищена температура і біль у горлі. Найбільш частими збудниками запалення в порожнині рота і горла є віруси. Бактеріальні ІРТ зустрічаються рідше і часто розвиваються після вірусної інфекції. Найбільш поширеними вірусами, що викликають розвиток ІРТ, є пікорнавіруси (риновіруси людини, HRV), коронавіруси (загальний коронавірус людини (hCoV) OC43, 229E, NL63, HKU1), орто- і параміксовіруси (віруси грипу, парагрипу (PIV1-4) і респіраторно-синцитіальний вірус), респіраторні аденовіруси тощо [1].
Особливості коморбідного перебігу позалікарняної пневмонії у дітей із залізодефіцитною анемією
Сьогодні хвороби органів дихання посідають провідне місце у структурі дитячої захворюваності. Негоспітальна пневмонія (НП) залишається актуальною медико-соціальною проблемою та є другою за частотою причиною смертності населення від хвороб органів дихання. Попри великі досягнення у діагностиці НП, поширеність цього захворювання залишається високою. Згідно з даними ЮНІСЕФ і ВООЗ (Global Burden of Disease Pediatrics Collaboration, 2016), протягом останнього десятиліття НП була основною причиною смертності дітей у віці до 5 років по всьому світу [1].
Сезон ГРВІ: нові можливості та напрямки у лікуванні дітей
ХХІ століття Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначила «століттям вірусів». Це словосполучення дуже точно окреслює одну з основних проблем, вирішення якої дозволить людству досягти нового рівня благополуччя. Лише за 20 років світ сколихнули дві пандемії: пандемія «свинячого» грипу (H1N1) у 2009 р. та пандемія коронавірусної інфекції у 2020 р., яка триває дотепер.