Цель и цена фармакоинвазивной стратегии при остром коронарном синдроме с элевацией сегмента ST
Рассмотрим клинический случай пациента с острой болью в груди, возникшей впервые в жизни. Приступ длится более 20 минут. Боль настолько сильна, что больной вызывает скорую помощь. Прибывшая бригада скорой помощи снимает электрокардиограмму (ЭКГ) с целью исключения заболевания сердца.
Клінічні маски гіпереозинофільного синдрому: труднощі діагностики (клінічний випадок синдрому Лефлера)
Гіпереозинофільний синдром (ГЕС) зустрічається вкрай рідко і не завжди діагностується. Поширеність ГЕС на сьогодні не з’ясовано через відсутність статистичних даних. Відомо лише те, що чоловіки хворіють частіше за жінок – співвідношення становить 9:1, а їхній вік варіює від 20 до 50 років.
Тромбоэмболические осложнения у больного с имплантацией искусственного водителя ритма
Тромбоэмболия легочной артерии (ТЭЛА) чаще всего ассоциируется с наличием тромбоза глубоких вен (ТГВ) нижних конечностей и объединяется с ним в одно понятие «венозный тромбоэмболизм» (ВТЭ). У терапевтической группы пациентов, в зависимости от наличия предрасполагающих факторов и их выраженности, существует риск возникновения ТЭЛА. Настороженность врача в отношении оценки вероятности развития ТЭЛА – первый шаг в диагностике, лечении и профилактике этого грозного состояния, которое вызывает до трети летальных исходов в стационаре [1].
Клінічний випадок венозного тромбоемболізму в реальній клінічній практиці: діагностика та терапевтична тактика
Згідно з даними літератури, частота випадків венозного тромбоемболізму (ВТЕ) продовжує зростати. Це захворювання є однією з найчастіших причин госпітальної смертності через реалізацію факторів, що сприяють тромбоутворенню, відомих як «тріада Вірхова» (рис. 1) [1, 2, 4].
Повторный тромбоз стента: причина и особенности терапии
Рассмотрим клинический случай пациента с повторным тромбозом стента. Мужчина, 47 лет, поступил ургентно в реперфузионный центр с жалобами на выраженную сжимающую боль в области сердца, за грудиной с иррадиацией в левую руку.
Клинический случай тромбоэмболии легочной артерии в кардиоонкологической практике: акцент на ведение пациентов с онкоассоциированными венозными тромбоэмболиями
Венозная тромбоэмболия (ВТЭ) является частым осложнением у онкологических больных. ВТЭ – независимый негативный фактор прогноза, который повышает вероятность летального исхода у таких пациентов и считается второй по значимости причиной смерти у госпитализированных больных раком. Риск ВТЭ у лиц с онкозаболеваниями, перенесших оперативное вмешательство, в 3‑5 раз выше, чем у таковых без рака. Профилактика развития ВТЭ – один из важных шагов для увеличения выживаемости данных пациентов [2].
Тромбоз коронарных артерий у пациента с миокардитом
В большинстве случаев в основе острого коронарного синдрома (ОКС) лежат развитие и прогрессирование коронарного атеросклероза с последующим повреждением атеросклеротической бляшки и тромбообразованием. В то же время, по нашим данным, у молодых пациентов до 45 лет с ОКС с элевацией сегмента ST диагноз инфаркта миокарда (ИМ) устанавливается только в 80% случаев, из них у 20% не выявляют гемодинамически значимых ОКС с элевацией сегмента ST стенозов коронарных артерий при проведении коронаровентрикулографии (КВГ) [1].
Вивчення впливу антисептичного розчину Декасан® на процеси загоєння післяопераційної рани та приживлення алотрансплантату в експерименті
При наданні планової хірургічної допомоги застосування алотрансплантатів стало поширеною та науково-обґрунтованою практикою. У США щороку виконується понад 1 млн операцій із використанням різних видів сіток для пластики дефектів передньої черевної стінки [1]. На жаль, нам не вдалося знайти статистичних даних про щорічне використання сіток при виконанні хірургічних втручань із приводу гриж в Україні. Однак герніопластика алотрансплантатом є золотим стандартом при закритті грижових дефектів передньої черевної стінки у плановій хірургії.
Особливості інфузійної терапії гіповолемічного шоку
17-20 квітня у м. Києві відбувся 11-й Британо-Український симпозіум «Інноваційні технології та методики в анестезіології та інтенсивній терапії». У цьому щорічному заході, що став доброю традицією, взяли участь провідні вчені та експерти з України та світу. Понад тисячу лікарів-інтенсивістів із різних міст нашої країни зібралися, щоб обговорити злободенні питання, з якими вони щодня стикаються у своїй практиці, поділитися досвідом, знайти нові підходи до лікування та збереження життів пацієнтів. Одне з таких питань – корекція гіповолемії, яка супроводжується розвитком гіпоальбумінемії при різних патологічних станах у відділеннях інтенсивної терапії.
Лікування трофічних виразок у хворих на хронічну венозну недостатність із використанням фототерапії та сучасних ранових покриттів
Хронічна венозна недостатність (ХВН) на теперішній час є одним із найпоширеніших захворювань у світі, від якого страждає 25-50% дорослого населення розвинутих країн Європи та Америки. Більш ніж у половини (51,2%) пацієнтів виявляють ознаки інвалідизації. Трофічні виразки (ТВ), як найбільш тяжке ускладнення ХВН, складають 300-350 випадків на 100 тис. населення, при цьому 2-50% з них виникають унаслідок перенесеного тромбозу глибоких вен.
Тактика инфузионной терапии у критических пациентов: «подводные камни» и альтернативы для клинициста
В современной реаниматологии критические состояния рассматриваются как крайняя степень тяжести любой патологии, при которой наблюдаются расстройства физиологических функций и нарушения деятельности отдельных систем, которые не могут спонтанно корригироваться путем саморегуляции и требуют частичной либо полной коррекции или искусственного замещения (Рябов Г.А., 1979). При критическом состоянии любого генеза (инсульт, инфаркт миокарда, эндотоксический шок, панкреонекроз, сепсис, травмы, ожоги, эпилептический статус, респираторный дистресс) формируется комплекс синдромов, от которых зависят тяжесть течения заболевания, его исход и степень последующей инвалидизации пациента.
Применение повидон-йода в профилактике инфекций области хирургического вмешательства*
Инфекции области хирургического вмешательства (ИОХВ) остаются нерешенной проблемой современной хирургии. Доля ИОХВ среди всех нозокомиальных инфекций составляет 15-25%. Частота их развития зависит от типа оперативного вмешательства: при чистых ранах она составляет 1,5-6,9%, при условно чистых – 7,8-11,7%, при контаминированных – 12,9-17%, при грязных – 10-40%. ИОХВ значительно увеличивают продолжительность госпитализации и, следовательно, затраты на лечение пациента [1].
