COVID‑19: що необхідно знати про пандемію коронавірусної інфекції
Коронавірусна інфекція COVID‑19 (надалі – COVID‑19) – потенційно тяжке гостре респіраторне захворювання, спричинюване новим штамом коронавірусів під назвою SARS-CoV‑2 (Severe Acute Respiratory Syndrome CoronaVirus 2 – Коронавірус‑2, який спричинює тяжкий гострий респіраторний синдром). Вперше вірус SARS-CoV‑2 був ідентифікований у грудні 2019 р., коли став причиною спалаху респіраторних захворювань невідомої етіології в м. Ухань (провінція Хубей, Китай).
Кавасакі-подібні симптоми в дітей з COVID‑19: педіатричний мультисистемний запальний синдром
Найбільший ризик тяжкого перебігу захворювання та смерті від COVID‑19 мають люди похилого віку та особи із супутньою патологією, такою як гіпертонічна хвороба, хронічні захворювання легень і рак [1–4]. Обмежені дані свідчать, що в дітей клінічні прояви інфекції
SARS-Cov‑2 зазвичай менш виражені, ніж у дорослих [5–8], хоча деякі також потребують госпіталізації та інтенсивної терапії [9–11]. Найменше випадків реєструють серед новонароджених, а в тих, в кого підтвердили COVID‑19, зазвичай спостерігають легку форму інфекції [7].
История деятельности и роль профессора Н.Л. Володося в развитии отечественной и мировой сердечно-сосудистой хирургии
В этом году исполнилось 85 лет со дня рождения всемирно известного ученого и хирурга профессора Николая Леонтьевича Володося, работы которого легли в основу нового этапа развития мировой сердечно-сосудистой хирургии. Авторы данной работы, которые проработали с Н.Л. Володосем долгие годы, и на становление которых как профессионалов и личностей он оказал значительное влияние, постарались, насколько это возможно, описать то, кем он являлся на самом деле. Простое перечисление достижений профессора Н.Л. Володося никогда не даст полноценного представления о его личностных качествах, тех чертах характера, которые помогли ему, преодолевая многие трудности, достичь огромных результатов. А именно такие детали и важны для понимания последующими поколениями того, как реально покоряются высочайшие жизненные вершины, вне зависимости от рода деятельности.
Післяопераційні легеневі ускладнення та «непропорційно висока» смертність у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV‑2
Журнал The Lancet опублікував результати європейського дослідження, в якому вивчали частоту легеневих ускладнень та смертність від них у пацієнтів із коронавірусною інфекцією COVID‑19 у перші 30 днів після хірургічного лікування. Автори порівняли отримані ними дані з результатами попередніх міжнародних досліджень і в підсумку навели предиктори 30-денної післяопераційної смертності в інфікованих SARS-CoV‑2 пацієнтів.
Вплив нестероїдних протизапальних препаратів на показники імунної відповіді при онкохірургічних операціях
Прогрес в імунології в останні десятиліття зумовив великий інтерес дослідників до вивчення взаємин між імунологією та гомеостазом. Такий взаємозв’язок є особливо актуальним в онкологічних пацієнтів, які підлягають оперативному лікуванню. Багатьма дослідженнями було показано, що у хворих після травми або хірургічного втручання виявляється депресія імунної системи, особливо її клітинної ланки. Хірургічна травма і стрес, викликаний операцією, є одними з головних причин імуносупресії, однак при цьому не враховується фактор анестезії та післяопераційного знеболення.
Огляд сучасних тенденцій у нутритивній терапії
За матеріалами науково-практичного семінару «Все про нутритивну терапію у програмі ERAS. Теорія і практика»
24 квітня в режимі онлайн-конференції відбувся науково-практичний семінар «Все про нутритивну терапію у програмі ERAS. Теорія і практика», під час якого провідні анестезіологи та хірурги України висвітлили своє бачення проблем, пов’язаних із нутритивною терапією при різних патологіях, запропонували нові підходи до їх вирішення, а також відповідали на нагальні запитання учасників конференції. Основним спонсором заходу виступила компанія B. Braun®, яка спеціалізується на виготовленні якісних препаратів для ентерального та парентерального харчування.
Плазмовен як препарат вибору для інфузійної терапії у хворих на COVID‑19
У статті проведено обґрунтування застосування збалансованого буферного розчину Плазмовен для інфузійної терапії у хворих на коронавірусну інфекцію COVID‑19 з огляду на її патофізіологічні особливості та з урахуванням сучасних рекомендацій щодо її лікування.
Особенности противомикробной терапии вирусно-бактериальных пневмоний у пациентов с коронавирусной болезнью 2019 года (COVID‑19)
В статье представлены особенности патогенеза синдрома полиорганных нарушений при SARS-CoV‑2. Обоснована необходимость безотлагательной эмпирической антибактериальной терапии у всех пациентов с тяжелой внебольничной пневмонией и острым респираторным дистресс-синдромом. Особое внимание уделено принципам выбора и особенностям применения антибактериальных препаратов в качестве моно- и комбинированной терапии, а также лечению грибковых инфекций у пациентов с COVID‑19.
Діагностика та лікування COVID‑19: досвід китайських лікарів
На сьогодні ми стали свідками невпинного поширення пандемії, пов’язаної з новим коронавірусом SARS-CoV‑2. Ситуація є загрозливою для всього світу, тому найкращою стратегією для її подолання є обмін досвідом, інформацією та спільна, командна робота. Фахівці Першої клінічної лікарні та Медичного факультету Чжецзянського університету (FAHZU) розробили «Довідник із профілактики та лікування COVID‑19», в якому зафіксували свій щоденний досвід боротьби з цією інфекцією. Довідник містить поради та рекомендації щодо боротьби з пандемією для медичних працівників по всьому світу. У статті наведено рекомендації з ведення пацієнтів із різним перебігом інфекції COVID‑19, запропоновані спеціалістами з Китаю, а також алгоритм для отримання онлайн-консультації щодо її діагностики та лікування у фахівців із FAHZU.
Антибіотикорезистентність: існуючі загрози
У статті висвітлено положення звіту Центрів із контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention, CDC) щодо існуючих потенційних загроз інфекцій, викликаних антибіотикорезистентними збудниками.
Ключові слова: антибіотикорезистентність, антибіотикорезистентні патогени, антибіотикотерапія.
Доведена співставна ефективність немікронізованого діосміну в дозі 600 мг і комбінації мікронізованого діосміну в дозі 900 мг із гесперидином у дозі 100 мг при хронічних захворюваннях вен нижніх кінцівок
Актуальність. Флеботоніки сприятливо впливають на деякі симптоми, пов’язані з хронічними заворюваннями вен (ХЗВ) нижніх кінцівок. Найчастіше застосовується діосмін, який випускається або у чистій напівсинтетичній формі, або у формі мікронізованої очищеної флавоноїдної фракції. Пацієнти та методи. Основною метою цього односторонньо сліпого рандомізованого проспективного дослідження у паралельних групах було порівняти клінічну ефективність застосування 600 мг немікронізованого діосміну один раз на добу (група D) та комбінації 900 мг мікронізованого діосміну з 100 мг гесперидину, застосовуваної один раз на день (група D/H) протягом 6-місячного періоду лікування. У дослідження були включені дорослі пацієнти із симптомними ХЗВ нижніх кінцівок (стадії С0-С3; 20-60 мм за 100-міліметровою візуально-аналоговою шкалою оцінки болю, VAS).
Праця, відпочинок та розваги у приміщенні в період пандемії COVID‑19: можливі варіанти організації для запобігання поширенню епідемії
Цілий ряд країн Азії та Європи поступово починають повертатися до більш нормального життя: відкриваються парки і школи, магазини і ресторани, де-не-де подумують про те, як відновити культурні та спортивні заходи. Проте навіть ті країни, які успішно подолали поширення вірусу та де спостерігається скорочення нових випадків зараження, повинні бути напоготові. Експерти ВООЗ пояснюють, що йдеться навіть не про ймовірність другої хвилі, а про можливість нових спалахів до того, як завершиться перша. На думку її глави, Тедроса Аданома Гебрейесуса, «цей вірус буде з нами ще довго». Карантинні заходи керівник ВООЗ оцінює, як стримуючі COVID‑19, але підкреслює, що ймовірність зараження залишається надзвичайно високою.
